Ухвала суду № 75478018, 20.07.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 136/889/18

Провадження №11-сс/772/345/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Стадник С. І.

Доповідач : Бурденюк С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді Бурденюка С.І.

суддів Кривошеї А.І.. Спринчука В.В.

з секретарем Табачук В.О.

з участю :

прокурора Юрченка В.В.

скаржника ОСОБА_3

представника скаржника ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

слідчого Якубовського Я.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 22.05.2018 року, якою клопотання слідчого Рибака С.В. задоволено та накладено арешт на тимчасово вилучений транспортний засіб КАМАЗ (марки 5511, 1984 року випуску, № кузова НОМЕР_1) д/н НОМЕР_2 з причепом, завантаженим піском, власником якого є ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

Ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 22.05.2018 року клопотання слідчого Рибака С.В. задоволено та накладено арешт на тимчасово вилучений транспортний засіб КАМАЗ (марки 5511, 1984 року випуску, № кузова НОМЕР_1) д/н НОМЕР_2 з причепом, завантаженим піском, власником якого є ОСОБА_3

Слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, зазначене в клопотанні слідчого, обґрунтовував своє рішення тим, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи. про які йдеться в клопотанні.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3, який є володільцем тимчасово вилученого майна ставить питання про скасування ухвали слідчого судді, просить прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні такого клопотання слідчого. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що в клопотанні слідчого не наведено доказів, які б пов'язували вилучене у апелянта майно з вчиненням кримінального правопорушення, а також відсутні підстави для вилучення даного майна.

Заслухавши апелянта ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора , який підтримав клопотання слідчого, потерпілого ОСОБА_5, представника потерпілого ОСОБА_6, представника потерпілого ОСОБА_7, які заперечували проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження,обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Виходячи з вимог ст. 370 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про арешт майна повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дотримався цих вимог закону.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна, або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п.п. 1, 3 ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання.

Задовольняючи дане клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, прийшов до обґрунтованого висновку про існування достатніх підстав вважати, що вказане у клопотанні слідчого майно, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а також, що арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України може призначити покарання у виді конфіскації майна.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч. ч. 1, 3, 5 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суддею встановлено, що СВ Липовецького ВП ГУ НП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018020200000151, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 198 КК України.

Задовольняючи клопотання слідчого, що внесене в межах зазначеного кримінального провадження, про накладення арешту на транспортний засіб «КАМАЗ», який визнано речовим доказом, слідчий суддя вказав,що потреби досудового розслідування виправдають такий ступінь втручання у права і свободи про які ідеться в клопотанні, а також вжиттям таких заходів забезпечення може бути виконане завдання для виконання якого слідчий за погодженням з прокурором звернувся із клопотанням.

З вказаними висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів і вважає, що влучений транспортний засіб, який визнаний речовим доказом, відповідає критеріям ст. 167 КПК України.

Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

В ст.98 КПК України зазначено, що предмети, які були об'єктом протиправних дій, є речовими доказами у кримінальному провадженні.

З матеріалів провадження вбачається, що в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 04.05.2018 року ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) під психологічним тиском передав ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2) належне йому майно, а саме: автомобіль КАМАЗ (марка 5511, 1984 року випуску, оранжевого кольору) д/н НОМЕР_5 з причіпом моделі СЗАП 8527 д/н НОМЕР_3, при цьому видав на її довіреність, яка була посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_9. Надалі ОСОБА_8 відчужила вказаний автомобіль з причепом за Договором купівлі-продажу №0546/2018/9284 74 від 04.05.2018 року ОСОБА_3, у зв'язку з чим автомобілю НОМЕР_4. По вказаному факту за заявою ОСОБА_5 від 04.05.2018 року внесено відомості до ЄР ДР за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.

В положеннях ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України.

Таким чином, накладення арешту на речі, а саме: на тимчасово вилучений транспортний засіб «КАМАЗ» (марки 5511, 1984 року випуску, № кузова НОМЕР_1) д/н НОМЕР_2 з причепом, завантаженим піском, власником якого є ОСОБА_3, який знаходиться на території спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів Липовецького ВП ГУНП у Вінницькій області за адресою: Вінницька область, м. Липовець, вул. Г. Майдану, 75.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно, на яке просив накласти арешт слідчий, може бути знищено чи пошкоджене, вказане клопотання слідчого, за наявності для цього правових підстав, було задоволено.

Колегія суддів вважає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна. Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає.

Доводи ОСОБА_3про порушення його права власності, оскільки слідчим не доведено, що вилучений автомобіль є предметом злочинної діяльності, є безпідставними.

З урахуванням наведеного, колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення

Керуючись ст. ст. 170, 367, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 22.05.2018 року, якою клопотання слідчого Рибака С.В. задоволено та накладено арешт на тимчасово вилучений транспортний засіб КАМАЗ (марки 5511, 1984 року випуску, № кузова НОМЕР_1) д/н НОМЕР_2 з причепом, завантаженим піском, власником якого є ОСОБА_3 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

Бурденюк С.І. Спринчук В.В. Кривошея А.І.