Рішення № 75477627, 17.07.2018, Волноваський районний суд Донецької області

221/2534/18

2/221/713/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Метьолкіної Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Волноваський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» треті особи: Волноваський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 06 грудня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 14271 за кредитним договором №б/н від 11.01.2011 року про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитом в сумі 43907,29 грн., з яких сума заборгованості за кредитом складає 3564,69 грн., за відсотками 34575,59 грн., з комісії та пені 3200,00 грн., фіксована частина штрафу 500,00 грн., штраф (відсоток від суми заборгованості) 2067 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 1800,00 грн.. Вважає, що виконавчий напис вчинено за відсутності документів, що підтверджують безспірність вимог стягувача, а він в свою чергу не визнає вимоги кредитора, тому просив визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, про причини неявки суд не проінформував.

Треті особи Волноваський районний відділ ДВС ГТУЮ у Донецькій області в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, про причини неявки суд не проінформував.

Представник третьої особи приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, але в судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив на позов та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 263 ч.5 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, згідно виконавчого напису від 06 грудня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 14271, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» несплачену в строк заборгованість за кредитним договором б/н від 11 січня 2011 року станом на 31.07.2017 року у сумі 43907,29 гривень, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 3564,69 гривень, заборгованість за відсотками - 34575,59 гривень, заборгованість з пені та комісії - 3 200,00 гривень, заборгованість по штрафам (фіксована частина) - 500,00 гривень, заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) - 2067 гривень, а також витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1 800,00 гривень.

Виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення та має бути пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби протягом трьох років.

На виконання виконавчого напису № 14271 від 06 грудня 2017 року Волноваським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 30 березня 2018 року було відкрито виконавче провадження № 56076226.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису. Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

За змістом п. п. 3.1, 3.2 глави 16 вказаного Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Крім того, підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення із відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до переконання, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не були дотримані нормативні приписи, адже вищезазначений виконавчий напис виконано не на оригіналі документу, що встановлює заборгованість та жодних зазначень про прикріплення його до оригіналу немає. Таким чином, процедуру вчинення виконавчого напису було порушено.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 05 липня 2017 року в справі за № 6-887цс17).

Таким чином, з виконавчого напису нотаріуса вбачається, що заборгованість за кредитним договором виникла за період з 11 січня 2011 року по 31 липня 2017 року, та складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 3564,69 гривень, заборгованості за відсотками у розмірі - 34 575,59 гривень, заборгованості з пені та комісії у розмірі - 3 200,00 гривень, штрафів у сумі 500,00 гривень та 2 067 гривень.

Разом з цим, відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

З копії паспорту позивача серії НОМЕР_2 виданого Волноваським РВ ГУМВС України в Донецькій області 14.12.2006 року вбачається, що він з 1992 року зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р с. Прохорівка, Волноваського району, Донецької області, відноситься до населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Отже, сам факт наявності діючої норми закону, згідно якої забороняється на час проведення антитерористичної операції нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають у зоні, де проводилася антитерористична операція, є достатнім аргументом стосовно прийняття доводів позивачки про некоректність заявленої суми заборгованості, яку не можна вважати безспірною.

Підсумовуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», за участю третіх осіб Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича, знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок. Таким чином, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, з АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 704 гривні 80 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5, 10, 13, 76, 80, 81, 83, 141, 175, 176, 177, 184, 187, 253, 258, 259, 263-268, 280-281, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: Волноваський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 06 грудня 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, зареєстрований в Реєстрі за № 14271 про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 11 січня 2011 року в загальній сумі 43907 гривень 29 копійок, та витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 1800,00 гривень, а всього 45707 (сорок п'ять тисяч сімсот сім) гривень 29 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1 «д», на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Писанець