Постанова № 75477465, 25.07.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 145/1729/17

Провадження № 22-ц/772/1336/2018

Категорія: 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кіосак Н. О.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 рокуСправа № 145/1729/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді доповідача: Рибчинського В.П.,

суддів: Кучевського П.В., Міхасішина І.В.,

за участі секретаря судового засідання Топольської В.О., представника позивача ПАТ КБ "Приватбанк" - Роя ВЛ., представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 28 березня 2018 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що відповідно до заяви від 01.09.2010 року відповідач отримав в кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

В зв'язку з неналежним виконанням свої обов'язків станом на 21.09.2017 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 23204,49 грн., яка складається з: 8120,62 грн. заборгованості за кредитом, 7561,33 грн. - по відсотках за користування кредитом, 5941,37 грн. - по пені, 500 грн. штраф (фіксована частина), 1081,17 грн. - штраф (процентна складова).

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 28 березня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно п.8 ч.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Вінницької області.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» суд першої інстанції виходив з того, що позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яку з урахуванням встановлених обставин у справі, суд першої інстанції вважав можливим стягнути з позичальника відповідно до підтвердженої розрахунком суми заборгованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.09.2010 року ОСОБА_6 отримав в кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, станом на 21.09.2017 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 23204,49 грн., яка складається з: 8120,62 грн. заборгованості за кредитом, 7561,33 грн. - по відсотках за користування кредитом, 5941,37 грн. - по пені, 500 грн. штраф (фіксована частина), 1081,17 грн. - штраф (процентна складова).

Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується наданим позивачем розрахунком, який був перевірений у судовому засіданні, а також випискою про рух коштів по рахунку відповідача, з якого вбачається, що кредитні кошти ним використовувалися.

Згідно з частиною першою статті 627ЦКУкраїни відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Своїм підписом у анкеті-заяві позичальник визнав та погодився з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, неналежне виконання (стаття 610 ЦК України).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Твердження ОСОБА_5 про те, що ПАТ КБ «Приватбанк» не надав та не підтвердив того, що відповідач дійсно був ознайомлений з «Тарифами банку» та «Умовами та правилами надання банківських послуг» не заслуговують на увагу, оскільки він особистим підписом підтвердив, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також те, що він ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку (а.с. 8).

Таким чином, приєднання відповідача до Умов та Правил надання банківських послуг надало йому право на користування банківськими послугами без укладення окремого договору.

Крім того, доводи ОСОБА_5 щодо безпідставного незастосування строків позовної давності судом першої інстанції є необґрунтованими, оскільки відповідно до розрахунку заборгованості станом на 21.09.2017 року, скаржник вносив кошти на погашення заборгованості, зокрема останній платіж відбувся 04.05.2017 року.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах, визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-14цс14, від 24 вересня 2014 року № 6-103цс14, від 12 листопада 2014 року № 6-167цс14, від 18 березня 2015 року, № 6-25цс15, від 30 вересня 2015 року № 6-154цс15.

Відповідно до пункту 2.1.1.2.11 Правил користування платіжною карткою, картка діє до останнього дня місяця, зазначеного на лицевій стороні картки, включно.

Поряд з іншим, колегія суддів не бере до уваги посилання ОСОБА_5 на те, що в 2013 році він повністю виплатив та повернув всі кредитні кошти, звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з заявою про закриття кредитного ліміту, на що працівники банку йому повідомили, що кредитний ліміт закрито, заборгованість по сплаті кредитних коштів відсутня, а кредитною карткою «Універсальна» він може використовувати як засіб розрахунку та збереження особистих грошових коштів, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази та документи на підтвердження звернення скаржника до банку із заявою про закриття кредитного ліміту.

За таких обставин, оскаржуване рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 28 березня 2018 року ухвалене з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, передбачених ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України підстав для його скасування, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 28 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25 липня 2018 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: П.В. Кучевський

І.В. Міхасішин