Ухвала суду № 75476887, 24.07.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16643/18

Провадження №1-кп/127/703/18

У Х В А Л А

24 липня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О.,

при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.05.2018 р. за № 12018020010001927 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Ужвака О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Дерун А.С.,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Вишаровської В.К.,

ВСТАНОВИВ:

Вінницьким міським судом Вінницької області здійснюється судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні захисник Дерун А.С. та обвинувачений ОСОБА_1 заявили клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, посилаючись на те, що ризики, передбаченні ст. 177 КПК України, не можуть мати місце, так як обвинувачений ОСОБА_1 на даний час хворіє та постійно перебуває на лікуванні, тому позбавлений можливості вільно пересуватися. За умови зміни йому запобіжного заходу він буде змушений залишатися у лікувальному закладі та проходити лікування, однак у зв'язку із перебуванням під вартою обвинувачений не має можливості придбавати відповідні ліки та дихати чистим повітрям, отримувати належну медичну допомогу. Вважають, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не доведені. Обвинувачений немає наміру впливати на свідків.

У судовому засіданні прокурор Ужвак О.С. просить в задоволенні клопотання захисника Дерун А.С. та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який відмовити, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 може ухилятися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що запобіжний захід до обвинуваченого застосований вірно, підстав для його зміни немає, обвинуваченому надається відповідна медична допомога.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - Вишаровська В.К. просить клопотання захисника Дерун А.С. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який задовольнити.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 при вирішенні клопотання покладається на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

В судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 13.07.2018 року включно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.07.2018 року продовжено застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 09.09.2018 року включно.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, як вбачається з обвинувального акту, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, в зареєстрованому шлюбі не перебуває. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що соціальні зв'язки обвинуваченого не можна визнати стійкими.

Крім того, суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого судовий розгляд не розпочато, обвинувачені, представник потерпілого та свідки на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого ОСОБА_1, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.

При цьому суд, враховучи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», враховує також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинуваченийДемідюк К.В. може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.

На думку суду, наявні підстави вважати, що інший (більш м'який) запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не зможе на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На думку суду, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження.

Що стосується стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_1, суд зазначає, що в судовому засіданні встановлено, та обвинуваченим і його захисником не заперечується, що на даний час обвинуваченому ОСОБА_1 надається необхідна медична допомога та він перебуває на лікуванні.

Отже право обвинуваченого на медичну допомогу не порушено.

Що стосується посилань обвинуваченого та захисника на те, що він хворіє й іншими хворобами, суд зазначає, що відповідно до довідки від 12.07.2018 року №2009, наданої до клопотання, інші хвороби вказані в ній зі слів хворого.

В судовому засіданні обвинуваченим та його захисником не надано жодних доказів того, що до обвинуваченого не може за станом здоров'я бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Оскільки позицію сторони захисту про можливість зміни запобіжного заходу не можливо визнати такою, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду, суд вважає за необхідне клопотання про зміну запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на більш м'який, залишити без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Дерун А.С. про зміну запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя