Постанова № 75476151, 24.07.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2018 року м.Дніпро Справа № 904/383/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Пархоменко Н.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (письмового) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2018 року (повний текст складено 14.05.2018, суддя Панна С.П.) у справі № 904/383/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, м.Запоріжжя, вул.Діагональна 11)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС" (49070, м.Дніпро, вул.Мечникова 10Б)

про порушення строків поставки товару та стягнення штрафу у розмірі 21 792,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод Феросплавів" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС" про стягнення штрафу за порушення строків поставки товару у розмірі 21792,00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2018 року з урахуванням ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2018 року про виправлення описки по справі №904/383/18 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС" (49070, м. Дніпро, вул. Мечникова, 10Б, код 30004231) на користь Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код 00186542) пеню у розмірі 16 344 (шістнадцять тисяч триста сорок чотири) грн. 00 коп. та штраф у розмірі 5 448 (п'ять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 00 коп. та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем було порушено умови договору №134 від 23.01.2017 року в частині прострочення строків поставки товару, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТС" звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права господарським судом Дніпропетровської області, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2018 року у справі №904/383/18 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС" викладені в апеляційній скарзі зводяться до того, що фактично ТОВ «ІТС» було повідомлено своїм Банком про авізування відкриття акредитиву 28.04.2017р. ( Позивач направив на адресу ТОВ «ІТС» копію заяви № IV-IІ-4\27 про відкриття документарного акредитиву тільки 03.05.2018р., вже після проголошення судом рішення по справі № 904/383/18.

Таким чином, продукція повинна була бути поставлена не по 10.07.2017р., як зазначено у рішенні суду, а по 12.07.2017р., включно. Фактично, поставка товару відбулася 18.07.2018р., чого не заперечує і позивач і суддя підтверджує у тексті рішення.

28 липня 2017 року відповідач отримав по електронній пошті від возивача лист вих. № 21\4671 про те, що в процесі комісійного приймання товару, а саме редуктора Ц2У- 400К-25-22-У2 в кількості 1 шт. вартістю 54 480грн., були виявлені відхилення та із проханням направити уповноваженого представника товариства для участі у спільному прийманні товару і складанні двостороннього акту приймання товару.

Листом № 0208\с від 02.08.2017р. позивачу було повідомлено, що представники підприємства прибудуть 04.08.2017р.

04 серпня 2017 року було проведено спільне приймання товару з позивачем, за результатами якого було складено ОСОБА_1 приймання продукції по якості та комплектності № 1773. Згідно із висновками комісійного приймання редуктор Ц2У-400К-25-22-У2 не відповідав вимогам креслення.

І тільки 21.08.2017 року, тобто через 23 календарних дні, редуктор було повернуто підприємству на доопрацювання (що підтверджується матеріалами справи).

Суд неодноразово просив позивача надати до матеріалів справи докази, що він доводив до відома ТОВ «ІТС», що документи на вивіз товару для доопрацювання оформлені та Відповідач може приїхати і забрати товар. Але позивачем вони так і не були надані до матеріалів справи.

З вини позивача, у зв'язку із дуже складним оформленням документів, що підтверджується наданими у матеріали справи копія реєстру на вивіз ТМЦ , які не пройшли вхідний контроль № 543/65-17 від 15.08.17р. та копією Книги обліку товарно- матеріальних цінностей, які вивозяться та виносяться пост № 7.

ОСОБА_1 приймання продукції по якості та комплектності № 1773 був складений і підписаний 04.08.2017р., а узгодження відповідних служб позивача на вивезення товару було оформлене лише 15.08.2017р., тобто через 11 днів з моменту підписання акту. Крім того ТОВ «ІТС» не було своєчасно проінформоване про можливість забрати редуктор на доопрацювання. І тільки після телефонної розмови з працівником відділу постачання 18.08.2017р. (п'ятниця), в перший робочий день 21.08.2017р. вивезло редуктор на доопрацювання.

В тексті рішення зазначено, що «Пунктом 4 додаткової угоди №2 від 30.03.2017 визначено, що датою поставки вважати дату акту приймання передачі товару за кількістю, якістю та комплектністю.

Отже, датою поставки є 12.09.2017. Таким чином, відповідачем здійснено поставку з простроченням строку.

08 вересня 2017 року, через 18 календарних днів, після повернення, редуктор Ц2У-400К-25-22-У2 був поставлений Позивачу після доопрацювання. Факт повторного приймання редуктора Ц2У-400К-25-22-У2 за якістю та комплектністю підтверджується видатковою накладною № 809\С1 від 08.09.2017р. та актом повторного приймання редуктора Ц2У-400К-25-22-У2 за якістю та комплектністю № 2042 від 12.09.2017р.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що «протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту прибуття Постачальника або його представника за довіреністю, Сторони складають та підписують відповідний акт. У разі невідповідності кількості, якості, асортименті та інших характеристик поставленого Товару умовам Договору, Постачальник зобов'язується своїми силами, і за свій рахунок замінити неякісний, невідповідний асортименту та іншим характеристикам Товар на якісний, відповідний асортименту та іншим характеристикам, відремонтувати, або іншим способом усунути недоліки, або ж додатково поставити відсутню кількість Товару протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати підписання акту. Транспортні витрати по заміні Товару покладаються на Постачальника», що і було зроблено Відповідачем.

Пунктом 6.7 Договору передбачено, що у разі порушення термінів заміни, ремонту, усунення недоліків іншим способом або додаткової поставки Товару, встановленого п.6.5, 6.6 Договору, Постачальник в термін до 3 (трьох) банківських днів після закінчення такого строку, сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісного та\або невідповідного асортименту або інших умов Договору Товару.

В тексті рішення зазначено, що «Згідно п. 10.3 Договору, у разі Порушення строків поставки Товару згідно даного Договору Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день простроченого. У разі продовження такого прострочені більше 10-ти календарних днів Постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару.».

За своєю суттю штраф в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день простроченого є пенею»..

Але, статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, «що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання». Фактично рішенням суду були змінені умови Договору, укладеного сторонами.

В тексті рішення зазначено, що «За порушення умов договору позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені за період з 11.07.2017по 08.09.2017 з наступного розрахунку:

60 днів х 272,40 грн. (0.5%) =16 344,00 грн.

Крім того, позивачем за явлено до стягнення суму штрафу у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару:

54 480,00грн./100% х (10%)=5448.00 грн.

А всього: 16 344,00 грн. + 5 448.00 грн. = 21 792,00 грн».

Але, фактично прострочка поставки складає 6 (шість) календарних днів (з 13.07.2017р. по 18.07.2017р.), а не 60 днів, як вище зазначено.

Також в тексті рішення зазначено, що «Слід зазначити, заперечення відповідача, що він не отримував претензію щодо прострочки та сплати штрафу є безпідставним, оскільки матеріали справи містять докази надсилання на його адресу претензії від 22.11.2017 за № 18-226 (а.с.57-58). Крім того, надіслання претензії є необовязковою умовою, оскільки штраф за прострочення доставки вантажу передбачений умовами договору».

Але, в матеріалах справи є копія конверту, наданого позивачем, на якому приклеєна довідка Укрпошти, що претензія не вручена відповідачу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2018 року по справі №904/383/18, оскільки вважає, що рішення є законними та обґрунтованим.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у від 13.06.2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач), суддів: Пархоменко Н.В., Верхогляд Т.А., відкрито апеляційне провадження та прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (письмового) без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2018 року у справі №904/383/18 слід змінити з наступних підстав.

Встановлені та неоспорені обставини даної справи і відповідні їм правовідносини зводяться до того, що між позивачем (покупець) та відповідачем ( постачальник) укладено договір поставки №134 від 23.01.17( договір). Згідно предмету договору постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1 договору, постачальник зобов’язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, зазначеними у додатку (специфікації) до цього договору. Умови поставки визначаються згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010) (правила ІНКОТЕРМС). Згідно п. 3.2 договору постачальник зобов’язується поставити покупцеві у строки, визначені п.3.3 цього договору. Пунктом 3.3 договору визначено, що поставка товару здійснюється згідно п.3.1 даного договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, який містить обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у додатку (специфікації) до цього договору. Дострокова поставка товару постачальником допускається тільки за письмовою згодою покупця.

Відповідно до п. 12.1 договору, він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.08, але не раніше повного виконання зобов’язань обома сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Додатковою угодою №2 від 30.03.2017 (а.с.15) у п. 3 сторонами визначено строк поставки товару: на протязі 75 календарних днів від дати відкриття акредитиву з правом дострокової поставки.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 2 від 30.03.2017 року датою поставки вважається акт приймання передачі Товару за кількістю, якістю та комплектністю.

З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2017 року банком було повідомлено ТОВ "ІТС" про відкриття документарного акредитиву (а.с.127- 129)

Таким чином, продукція повинна була бути поставлена по 12.07.2017 року включно, а не по 10.07.2017, як це вказано в рішенні суду першої інстанції.

Фактично поставка відбулася 18.07.2017 року (а.с. 16), про що було складено акт 28.07.2017 року, що в розумінні п.4 додаткової угоди № 2 від 30.03.2017 є належною датою поставки.

Згідно п. 10.3 Договору, у разі Порушення строків поставки Товару згідно даного Договору Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день простроченого. У разі продовження такого прострочені більше 10-ти календарних днів Постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару.».

Отже, згідно вищезазначеного, розрахунок суми штрафу за прострочку поставки товару має розраховуватись за 16 днів прострочки.

Отже доводи апелянта в цій частині є обґрунтованими.

Відповідно до п. 6.3 договору, приймання товару за якістю здійснюється відповідно до інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою Постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.196бр. № П-7 із змінами і доповненнями.

Згідно п. 6.5 договору, «протягом 3(трьох) календарних днів з моменту прибуття Постачальника або його представника за довіреністю, Сторони складають та підписують відповідний акт. У разі невідповідності кількості, якості, асортименті та інших характеристик поставленого Товару умовам Договору, Постачальник зобов'язується своїми силами, за свій рахунок замінити неякісний, невідповідний асортименту та іншим характеристикам Товар на якісний, відповідний асортименту та іншим характеристикам, відремонтувати, або іншим способом усунути недоліки, або ж додатково поставити відсутню кількість Товару протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати підписання акту. Транспортні витрати по заміні Товару покладаються на Постачальника».

В ході комісійної приймання редуктор був забракований, складено ОСОБА_1 приймання валів та редуктора по якості та комплектності № 1686 від 28.07.2017р.( а.с.17).

04.08.2017р. було проведено спільне приймання товару з Постачальником, за участю директора ТОВ «ІТС», за результатами якої було складено ОСОБА_1 приймання продукції по якості та комплектності № 1773 від 04.08.2017р.(а.с.18).

21.08.2017р. редуктор було повернуто Постачальнику.

Вдруге редуктор був поставлений на завод після доопрацювання. Факт поставки підтверджується видатковою накладною № 809/С1 від 08.09.2017р. та ОСОБА_1 повторного приймання редуктора за якістю та комплектності № 2042 від 12.09.2017р.(а.с.19-20).

Оскільки дана поставка визначена датою складання акта приймання товару за кількістю, якістю та комплектністю, що є 28.07.2017 року, то з урахуванням п.6.5 і 6.7 договору складання другого акту приймання 12.09.2017 не є датою поставки в розумінні п.4 додаткової угоди №2, а є датою усунення недоліків в розумінні п.6.7. договору. Тому станом 12.09.2017 року товар уже був поставлений відповідачем, а отже відсутні правові підстави обчислювати строк поставки з 18.09.2017 року, як це зробив суд першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання; учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором (ч.7 ст. 269 ГК України).

За своєю суттю штраф в розмірі 0,5% від суми не поставленого (недопоставленого) товару за кожен день простроченого є пенею (п.10.3 договору).

З огляду на вище викладене позивач та суд першої інстанції здійснили невірний розрахунок.

Колегія суддів вважає, що пеня за порушення умов договору має розраховуватись за період з 12.07.2017 року по 28.07.2017 року, а тому розрахунок має виглядати наступним чином:

16 днів х 272,40 грн. (0,5%) =4358,40,00 грн.

Крім того, позивачем за явлено до стягнення суму штрафу у розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) Товару ( як додаткового штрафу за прострочення поставки понад 10 днів).

54 480,00грн./100% х (10%)=5448,00 грн.

А всього: 4358,40 грн. + 5 448,00 грн. = 9806,00 грн.

Стосовно доводу відповідача, що він не отримував претензію щодо прострочки та сплати штрафу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи містять докази надсилання на його адресу претензії від 22.11.2017 за № 18-226 (а.с.57-58) та те, що, надіслання претензії є необов’язковою умовою, оскільки штраф за прострочення доставки вантажу передбачений умовами договору, а тому даний довід не приймається до уваги.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку що, суд першої інстанції для розрахунку суми штрафу взяв неправильний період, тобто неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 277 ГПК України є підставою для зміни судового рішення.

За таких обставин апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення змінити.

Положенням ч. 14 ст. 129 ГПК України передбачено, що суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 11 статті 129 ГПК України встановлено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено частково, внаслідок чого змінено рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2018 року по справі 904/383/18 та позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу позовної заяви у сумі 792,90 грн., а з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 1189,35грн.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 11 ст. 129 ГПК України (взаємозалік сплаченого судового збору кожною стороною) та часткове задоволення позовних вимог, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню невідшкодована частина сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 396,45 грн., виходячи з наступного розрахунку:

1189, 35 грн. - 792, 90 грн. = 396, 45 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2018 року у справі № 904/383/18 – задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2018 у справі №904/383/18 – змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС" (49070, м. Дніпро, вул. Мечникова, 10Б, код 30004231) на користь Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код 00186542) пеню у розмірі 4358,40 (чотири тисячі триста п'ятдесят вісім ) грн. 40 коп. та штраф у розмірі 5 448 (п'ять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 00 коп.

Стягнути Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС" (49070, м. Дніпро, вул. Мечникова, 10Б, код 30004231) 396,45 (триста дев'яносто шість) грн. 45 коп. судового збору.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Н.В. Пархоменко