Рішення № 75475637, 16.07.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 рокуСправа № 912/865/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/865/18

за позовом: Приватного підприємства "Удача", 28622, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Ганно-Требинівка, вул. Дзержинського, 4

до відповідача: Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)", 28642, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське

про повернення майна на суму 1 653 074,06 грн

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01/18 від 15.01.18;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватним підприємство "Удача" (далі - ПП "Удача", позивач) подано до господарського суду позовну заяву з вимогами до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" (далі - ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)", відповідач) про стягнення 1680661,35 грн заборгованості за договором позики, 40562,75 грн інфляційних втрат та 11051,00 грн 3% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язань за договором позики від 03.04.2017 в частині повернення фінансової підтримки у передбачені договором строки.

Ухвалою господарського суду від 17.04.2018 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/865/18; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.05.2018; сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" позовні вимоги заперечено, про що надано відзив на позов, з підстав наступного: додатки до договору позики з визначенням предмета позики відсутні; надані позивачем накладні підписані від імені отримувача невідомою особою, а зазначені в актах дати їх складання викликають сумнів стосовно фактичного часу і місця їх складання; за договором позики передбачено повернення речей того самого роду та тої самої якості, а не грошових коштів; договором не встановлено порядок повернення отриманої позики; положення ст. 625 Цивільного кодексу України поширюються на невиконання грошових зобов'язань та не можуть бути застосовані до договору позики.

10.05.2018 господарський суд розпочав підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 10.05.2018 на підставі статті 183 Господарського процесуального кодексу України в підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.05.2018.

25.05.2018 ПП "Удача" подано відповідь на відзив від 21.05.2018, відповідно до якої позивач зазначає, що як доказ передачі речей за договором позики надано акти приймання-передачі та накладні, які підписано керівниками обох підприємств, а непослідовність номерів та дат вказаних актів не є свідченням підробки документів.

Також 25.05.2018 позивачем подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить зобов'язати відповідача ОСОБА_2 підприємство "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37) повернути Приватному підприємству "Удача" заборгованість за договором позики:

- насіння соняшника Сингента "Ададжіо" в кількості 116 мішків на суму 719936,84 грн;

- насіння соняшника Сингента "Алегро" в кількості 110 мішків на суму 682698,72 грн;

- насіння соняшника "Піонер" в кількості 29 мішків на суму 137938,50 грн;

- дизельне паливо в кількості 6000 (шість тисяч) літрів на суму 112500,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 25984,13 грн та судові витрати на правову допомогу в сумі 20000,00 грн.

Ухвалою від 25.05.2018 господарським судом прийнято заяву позивача про зміну предмету позову та постановлено здійснювати подальший розгляд справи з її урахуванням.

Вказаною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження у справі №912/865/18 на 30 днів; підготовче засідання у справі відкладено на 15.06.2018; відповідачеві встановлено строк для подання відзиву на позов, з урахуванням зміненого предмета позову.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов, з урахуванням зміненого предмета, не скористався. При цьому, представник відповідача приймав участь в підготовчому засіданні, яке відбулося 15.06.2018, однак будь-яких клопотань до суду не заявив.

В підготовчому засіданні 15.06.2018 господарським судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі №912/865/18 та справу призначено до судового розгляду по суті на 16.07.2018.

16.07.2018 господарський суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 16.07.2018 представником позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про заміну предмету позову, підтримано повністю.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про його проведення, про причини вказаного суду не сповіщено.

За правилами пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З підстав викладеного, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 16.07.2018 за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та врахувавши обставини заперечення проти позовних вимог, які викладено у відзиві на позов від 25.04.2018, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.04.2017 між ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" (Позичальник) та ПП "Удача" (Позикодавець) укладено договір позики (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Позикодавець передає, а Позичальник приймає в строкове користування паливно-мастильні матеріали, посівний матеріал, засоби хімічного обробітку посівного матеріалу (далі - товарно-матеріальні цінності, ТМЦ) (а.с. 23).

Відповідно до пункту 1.2. Договору видами предмету позики є:

- дизельне пальне (кількість визначається додатками);

- посівний матеріал (кількість визначається додатками);

- хімічні засоби обробітку ґрунту та рослин (кількість визначається додатками);

- хімічні добрива (кількість визначається додатками).

Термін дії договору становить до повного виконання умов цього Договору, не пізніше 31.12.2017 (пункт 1.3. Договору).

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що продовження дії Договору допускається тільки за взаємною згодою сторін.

Згідно пунктів 2.1., 2.2. Договору, Позикодавець зобов'язаний передати зазначені в пункті 1.2. Договору товарно-матеріальні цінності в кількості, визначеній Позичальником, за умови наявності в Позикодавця такої кількості ТМЦ. Позичальник зобов'язаний повернути отримані товарно-матеріальні цінності Позичальнику в строк, передбачений Договором.

Загальна вартість договору визначається додатками до даного договору (пункт 4.1. Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторін своїх зобов'язань (пункт 8.1. Договору).

Договір підписано керівниками підприємств та скріплено печатками.

Як зазначає позивач, виконуючи умови Договору ПП "Удача" передано ДП "СГ підприємство ДКВС України (№ 37)" наступні товарно-матеріальні цінності:

- насіння соняшнику Сингента "Адажіо", кількістю 100 міш., вартістю 517 196,00 грн без ПДВ, насіння соняшнику Сингента "Алегро", кількістю 100 міш., вартістю 517 196,00 грн без ПДВ, всього загальною вартістю 1 241 270,00 грн з ПДВ, згідно накладної №3 від 28.04.2017 та Акту №1 приймання - передачі від 28.04.2017;

- паливо дизельне, кількістю 6000 л, на загальну суму 112 500,00 грн з ПДВ, згідно накладної №4 від 07.06.2017 та Акту №3 приймання-передачі від 07.06.2017;

- насіння соняшнику Сингента "Ададжіо", кількістю 16 міш., вартістю 82 751,36 грн без ПДВ, насіння соняшнику Сингента "Алегро", кількістю 10 міш., вартістю 51 719,60 грн без ПДВ, насіння соняшнику "Піонер", кількістю 29 міш., вартістю 137 938,50 грн без ПДВ, всього загальною вартістю 326 891,35 грн з ПДВ, згідно накладної №4а від 20.06.2017 та Акту №2 приймання-передачі від 20.06.2017.

Копії зазначених накладних та Актів приймання-передачі додано позивачем до матеріалів справи (а.с. 24-29).

Між тим, як повідомляє позивач, по закінченню строку дії Договору відповідач отриманні ТМЦ не повернув.

ПП "Удача" звернувся до ДП "СГ підприємство ДКВС України (№ 37)" з претензію, яка отримана відповідачем за вхідним №45, з вимогою повернути речі, отримані за Договором позики, або сплатити їх вартість (а.с. 30-31).

Оскільки ДП "СГ підприємство ДКВС України (№ 37)" не повернуто отриманні ТМЦ та не сплачено їх вартість, ПП "Удача" звернулось до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав обов'язок згідно Договору позики та передав відповідачу товарно-матеріальні цінності, що підтверджується накладними №3 від 28.04.017, №4 від 07.06.2017, №4а від 20.06.2017 та Актами приймання-передачі №1 від 28.04.2017, №2 від 20.06.2017, №3 від 07.06.2017.

Пункт 2.2. Договору містить обов'язок відповідача повернути отримані товарно-матеріальні цінності Позичальнику в строк, передбачений Договором.

Відповідно до пункту 1.3. Договору термін його дії встановлено не пізніше 31.12.2017. Окрім того, матеріали справи містять докази звернення позивача до відповідача з вимогою (претензія) про повернення речей за Договором позики.

У відповідності до викладеного господарський суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи наявності у ДП "СГ підприємство ДКВС України (№ 37)" обов'язку повернути ПП "Удача" товарно-матеріальні цінності за Договором.

Заперечення відповідача щодо оформлених накладних та актів приймання-передачі відхиляються господарським судом з підстав наступного.

Відповідач не заперечує фактичне отримання ТМЦ за Договором, тобто - не повідомляє господарський суд про не отримання відповідних речей, та не заперечує їх вартість, не зазначає про наявність будь-яких інших правовідносин, за якими отримувались відповідні ТМЦ, а лише вказує про окремі недоліки в оформлені документів.

Так, дійсно, надані до справи накладні не містять прізвища особи зі сторони отримувача ТМЦ. Разом з цим, такі накладні містять печатку ДП "СГ підприємство ДКВС України (№ 37)", якою скріплено підпис отримувача. Відповідач у поданому відзиві не висловлює жодних сумнівів щодо поставленої печатки ДП "СГ підприємство ДКВС України (№ 37)" та не повідомляє про наявність фактів її незаконного використання.

Крім того, доказом отримання ТМЦ за Договором є Акти приймання-передачі, які зі сторони ДП "СГ підприємство ДКВС України (№ 37)" підписано директором ОСОБА_3 та скріплено печаткою підприємства. Відповідач не заперечує обставин підписання відповідних актів та скріплення їх печаткою ДП "СГ підприємство ДКВС України (№ 37)".

Непослідовність в номерах та датах, які зазначено в накладних і актах та на що звертає увагу відповідач, не є безумовним свідченням підробки таких документів.

Відсутність додатків до Договору, про що також зазначено відповідачем, не спростовує обставин фактичного укладення Договору і передачі ТМЦ за наявності зазначених вище доказів передачі ТМЦ за Договором.

Відсутність в Договорі порядку повернення ТМЦ не звільняє відповідача від обов'язку повернути такі речі, з урахуванням обставин закінчення строку дії Договору та вимоги позивача (претензії) повернути ТМЦ.

Окрім того, за положеннями частини 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Тобто, визначальним для повернення позики є, зокрема, передача речей позикодавцеві незалежно від способу чи порядку передачі.

Заперечення відповідача стосовно застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України не розглядаються господарським судом у зв'язку зі зміною позивачем предмету позову, відповідно до якого 3% річних та інфляційні нарахування не стягуються.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

Господарський суд враховує, що зазначена позивачем вартість майна, відповідає вартості ТМЦ згідно видаткових накладних; будь-які заперечення щодо вартості ТМЦ зі сторони відповідача відсутні.

З підстав вищенаведеного господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП "Удача" до ДП "СГ підприємство ДКВС України (№37)" про повернення майна на суму 1653074,06 грн згідно наведеного в позові переліку, підлягають задоволенню повністю.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до заяви про заміну предмету позову від 21.05.2018, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути майно за договором позики на загальну суму 1 653 074,06 грн, а саме: насіння соняшника Сингента "Ададжіо" в кількості 116 мішків на суму 719 936, 84 грн, насіння соняшника Сингента "Алегро" в кількості 110 мішків на суму 682 698,72 грн, насіння соняшника "Піонер" в кількості 29 мішків на суму 137 938,50 грн, дизельне паливо в кількості 6000 (шість тисяч) літрів на суму 112 500,00 грн.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції на дату подання позовної заяви, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду встановлено наступний розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, враховуючи ціну позову у розмірі 1 653 074,06 грн, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 24 796,11 грн судового збору.

Питання про повернення переплаченого судового збору підлягає вирішенню після надходження відповідного клопотання позивача згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Окрім того, позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн .

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи вбачається та позивачем підтверджено понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн згідно договору № 01/18 про надання правової допомоги від 03.01.2018, укладеного між адвокатом ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Удача", Додатковою угодою до договору про надання правової допомоги №01/18 від 03.01.2018, Актом виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №01/18 від 03.01.2018 та видатковим касовим ордером від 21.05.2018 про оплату ОСОБА_4 20 000,00 грн.

Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту надання адвокатських послуг у справі № 912/865/18.

Відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У справі, що розглядається, клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відсутнє.

Таким чином, враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та надані позивачем докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, предмет позову, підготовлені адвокатом документи, господарський суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_2 підприємство "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" (28624, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське, ідентифікаційний код 08680264) повернути Приватному підприємству "Удача" 28622, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Ганно-Требинівка, вул. Дзержинського, 4, ідентифікаційний код 36735088) майно на суму 1 653 074,06 грн, а саме:

- насіння соняшника Сингента "Ададжіо" в кількості 116 мішків на суму 719 936, 84 грн;

- насіння соняшника Сингента "Алегро" в кількості 110 мішків на суму 682 698,72 грн;

- насіння соняшника "Піонер" в кількості 29 мішків на суму 137 938,50 грн;

- дизельне паливо в кількості 6000 (шість тисяч) літрів на суму 112 500,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" (28624, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське, ідентифікаційний код 08680264) на користь Приватного підприємства "Удача" 28622, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Ганно-Требинівка, вул. Дзержинського, 4, ідентифікаційний код 36735088) 24796,11 грн судового збору та 20000,00 грн витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Приватному підприємству "Удача" за адресою: 28622, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Ганно-Требинівка, вул. Дзержинського, 4 та Державному підприємству "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№37)" за адресою: 28642, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Інгульське .

Повне рішення складено 25.07.2018.

Суддя В.В.Тимошевська