Ухвала суду № 75475551, 20.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.07.2018Справа № 910/9251/18

Суддя Борисенко І.І., розглянувши позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор ПАТ «Брокбізнесбанк»

До ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_10

ОСОБА_11

ОСОБА_12

ОСОБА_13

ОСОБА_14

ОСОБА_15

ОСОБА_16

ОСОБА_17

ОСОБА_18

ОСОБА_19

ОСОБА_20

ОСОБА_21

ОСОБА_22

ОСОБА_23

ОСОБА_24

ОСОБА_25

ОСОБА_26

ОСОБА_27

ОСОБА_28

ОСОБА_29

ОСОБА_30

ОСОБА_31

ОСОБА_32

ОСОБА_33

ОСОБА_34

про стягнення 8 915 542 370,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор ПАТ «Брокбізнесбанк» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди в розмірі 8 915 542 370,80 грн., в порядку ч.5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено, що у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1700 гривень, з 1 липня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1853 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень; працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня; осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.

Позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення з відповідачів 8 915 542 370,80 грн.

При поданні позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 616 700,00 грн. та додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору.

Проте, позивачем не додано доказів сплати судового збору.

Позивачем подано клопотання про відстрочення від сплати судового збору до ухвалення судом рішення по справі.

Подане клопотання мотивовано наступним.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку (неприбутковою організацією).

Основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку (ст. 4 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для цілей встановлених в ст. 20 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач вказує, що на сьогоднішній день в процедурі виведення неплатоспроможних банків з ринку перебуває 93 банківські установи. При цьому, для здійснення виплат компенсацій вкладникам всіх цих банків, а також для проведення заходів з ліквідації неплатоспроможних банків, Фонд був вимушений позичати у Міністерства фінансів України та Національного банку України значні кошти. Загальна сума заборгованості Фонду перед Міністерством фінансів України та Національним банком України за позикою, фактично наданою за рахунок бюджетних коштів, складає майже 70 мільярдів грн. (позивач вказує, що відомості про цю заборгованість знаходяться у відритих джерелах). Вказані позики Фонд гарантування має повернути та сплатити відсотки за користування позиченими коштами.

Відтак, за висновком позивача, той факт, що Фонд гарантування для здійснення делегованих йому державою функції вимушений позичати значні кошти у Міністерства фінансів України та Національного банку України свідчить про те, що фінансовий стан Фонду не дозволяє йому сплачувати судовий збір в розмірі визначеному законом.

До вказаного клопотання про відстрочення сплати судового збору позиваем додано роздруківки з інтернет сайтів.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов до висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 8 Закону України Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Жодних доказів, які б вказували на скрутний фінансовий стан Фонду матеріали позовної заяви не містять. Роздруківки з сайту не є первинними та беззаперечними доказами на підтвердження скрутного майнового стану.

Згідно з пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Отже, враховуючи рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, за відсутністю подання належних доказів на підтвердження скрутного майнового стану та того факту, що майновий стан позивача дійсно перешкоджає сплаті судового збору, суд дійшов до висновку про необґрунтованість зазначеного клопотання, оскільки самі лише посилання на скрутний майновий стан без доказів на підтвердження вказаних обставин, не вказують на відсутність можливості сплатити судовий збір за розгляд поданої позовної заяви.

При цьому, позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судом рішення по справі. Разом з тим, позивач, обґрунтовуючи відсутність можливості наразі сплатити судовий збір не повідомляє суду, яким чином позивач зможе сплатити судовий збір в подальшому до ухвалення судом рішення, у порядку та розмірі визначеному законом.

З наведених підстав суд відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а позовна заява залишається без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 616 700,00 грн..;

Ухвала набрала законної сили 20.07.2018 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя І.І. Борисенко