Постанова № 75472619, 24.07.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 749/928/17 Провадження № 22-ц/795/870/2018 Головуючий у I інстанції - Чигвінцев М. С. Доповідач - Бечко Є. М.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді: Бечка Є.М.,

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,

позивач-відповідач: ОСОБА_1

відповідач-позивач: ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 08 травня 2018 року, ухвалене в складі судді Чигвінцева М.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя,

дата складання повного тексту: 14 травня 2018 року, м.Щорс,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю подружжя; про визнання за нею права власності на ? частину даного житлового будинку з господарськими будівлями, а на іншу 1/2 частину будинку просила право власності визнати за відповідачем; про визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину земельної ділянки, що знаходиться по вул.Партизанська, №57 в м.Сновську (Щорсі) Чернігівської області; а також про поділ спільного сумісного рухомого майна, виділивши їй в натурі та визнавши її право власності на наступне рухоме майно: мультиварку вартістю 300 грн., набір кухонного посуду з нержавіючої сталі - 400 грн., диван кутовий - 1000 грн., картину художника С.Гладижко - 400 грн., килим з ворсом - 500 грн., ліжко односпальне дерев'яне 1 шт. - 400 грн., комод коричневий - 700 грн., швейна машина - 300 грн., килимок розміром 2х3 м, зеленого кольору - 300 грн., стіл кухонний 1 шт. - 200 грн., стільці розклад 6 шт. - 100 грн., електрогриль - 500 грн., холодильник «Снайге» - 500 грн., гарнітур кухонний (колір «горіх», тумба скло, тумба з шухлядками, мийка кутова, тумба під духовку, навісна поличка) - 1000 грн., самовар - 100 грн., електрична м'ясорубка - 200 грн., електрична фритюрниця «Скарлет» - 100 грн., міксер - 100 грн., мікрохвильова піч «Мулінекс» - 1000 грн., холодильник-вітрина «Рось» 1 шт. - 1500 грн., ваги «Тюменьмаш» 1 шт. - 100 грн., електрогенератор - 600 грн., кухонна витяжка білого кольору - 200 грн. Всього майна на загальну суму: 10500 грн.; Відповідачу пропонувала виділити в натурі інше майно і визнати його право власності на: гарнітур прихожої кімнати (шафа з дзеркалом, 2 шт. тумби, дзеркало та вішалка навісні, поличка для взуття) - 400 грн., пилосос - 200 грн., кухонний набір коричневого кольору (2 шт. тумби для посуду, мийка, стіл, кутова лавка і 2 табурети) - 700 грн., холодильник «Норд» - 400 грн., кухонна витяжка - 100 грн., електрочайник - 100 грн., крісло - 300 грн., тумба під телевізор - 200 грн., пральна машина «Індезіт» - 300 грн., ліжко односпальне 1 шт. - 400 грн., килим з ворсом (блакитний) - 200 грн., диван жовтого кольору - 500 грн., стілець на коліщатах - 200 грн., стіл кухонний 1 шт. - 200 грн., електродуховка «OSEL» - 400 грн., електроплита на 2 конфорки - 1800 грн., кавомолка - 100 грн., тостер - 100 грн., журнальний столик - 100 грн., хлібопічка - 1200 грн., морозильна камера на 6 відсіків - 400 грн., холодильник вітрина «Рось» 1 шт. - 1500 грн., ваги «Тюменьмаш» 1 шт. - 100 грн., мотокоса - 200 грн., дриль - 100 грн., шліфувальна машина (болгарка) - 100 грн., електрорубанок - 100 грн., гральний автомат - 200 грн., насосна станція - 300 грн., а всього майна на загальну суму: 10900 грн.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що з 19 серпня 1998 року сторони перебували в шлюбі, сімейне життя з відповідачем не склалося, на даний час сімейні стосунки з відповідачем припинені. За час перебування у шлюбі з відповідачем за спільні кошти ними було придбано рухоме майно, що є їхньою спільною сумісною власністю складається з речей домашнього вжитку та що з переліком даного майна погодився відповідач. Також в період шлюбу було придбано житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в м.Сновськ (колишній Щорс), вул.Партизанська, №57, згідно договору купівлі-продажу, укладеного восени 2000 року на ім'я відповідача ОСОБА_2 та приватизована земельна ділянка для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, господарських будівель і споруд. Досягти згоди з поділу будинку та майна між сторонами в добровільному порядку не вдається, тому просила суд провести поділ вищезазначеного майна.

В серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, просив визнати спільною сумісною власністю подружжя автомобіль «DACIA LOGAN», 2008 року випуску, червоного кольору, державний номер НОМЕР_1, та визнати за ним право власності на 1/2 частину даного автомобіля.

Позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що за час перебування у шлюбі на ім'я ОСОБА_1 був придбаний вищезазначений автомобіль, який на даний час перебуває у його користуванні і знаходиться в гаражі за адресою: АДРЕСА_1. На підставі ст.368 ЦК України, ст.70 СК України вважає, що слід розділити даний автомобіль.

Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 08 травня 2018 року в повному обсязі задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та задоволено зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині задоволення зустрічного позову, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою та, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання автомобіля марки «DACIA LOGAN» 2008 року випуску, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 спільною сумісною власністю подружжя та визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину вказаного автомобіля та прийняти нове рішення у відповідній частині судового рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні зустрічного позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що спірний автомобіль є особистою приватною власністю ОСОБА_1, який вона придбала за особисті кошти від реалізації будинку по АДРЕСА_2, який був подарований ОСОБА_2 в грудні 1993 року позивачці. Дані обставини підтверджуються договором дарування будинку, договором купівлі-продажу будинку, довідкою МБТІ, поточним звітом руху коштів по особовому рахунку ОСОБА_1 в Надра Банку, накладною про купівлю спірного автомобіля та актом прийому-передачі останнього.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що судом при ухваленні рішення було порушено норми матеріального права, зокрема п.3 ч.1 ст.57 СК України відповідно до якої особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Також особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що суд не з'ясував походження коштів за які ОСОБА_1 придбала спірний автомобіль.

Крім того, особа, яка подала апеляційну скаргу, звертає увагу суду, що судом першої інстанції було проведено поділ автомобіля, який є неподільним та навіть не з'ясував питання, щодо можливості виплати компенсації одним з подружжя іншому.

У наданий судом строк ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін. Зазначає, що апеляційна скарга необґрунтована, що загалом за 2007-2008 роки сім'єю ОСОБА_2 було продано три будинки , а вилучені кошти використані за згодою сторін як подружжя, а тому розмежувати які саме кошти були вкладені на рахунок в банку не можливо. ОСОБА_2 зазначає, що дійсно він в грудні 1993 року подарував будинок ОСОБА_1, що 04 травня 1994 року шлюб між ними був розірваний, але практично вони продовжували проживати разом, разом відбудовували згорівший будинок, що позивачка працювала санітаркою в центральній районній лікарні та не мала коштів, а він мав достатній заробіток, який був вкладений у відбудову житла. 19 серпня 1998 року сторони вдруге уклали шлюб, який за рішенням суду розірвано 23 січня 2018 року. На даний час позивач-відповідач не займається вихованням доньки, зловживає спиртними напоями, виїхала з міста і з нею втрачений зв'язок, сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки. Рішення про продаж будинку сторони приймали вдвох, плануючи надалі придбати автомобіль, який і був придбаний в період шлюбу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вперше одружились 03 лютого 1989 року, в цьому ж році на ОСОБА_2 було оформлено договір забудови житлового будинку по АДРЕСА_2.

В листопаді 1993 року в їхньому будинку виникла пожежа, внаслідок якої згорів будинок (залишилися тільки стіни). Про це була написана стаття в районній газеті за 15 грудня 1993 року (а.с.61).

ОСОБА_2 в грудні 1993 року подарував ОСОБА_1 будинок по АДРЕСА_2. Тобто, на підставі договору дарування з грудня 1993 року позивачці ОСОБА_1 належав житловий будинок по АДРЕСА_2. Даний факт підтверджується інформаційною довідкою КП Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації (а.с.112)

Шлюб між сторонами розірвано 04 травня 1994 року, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с.60).

Тобто, з 1994 року по 19 серпня 1998 року (коли уклали шлюб повторно), сторони не перебували в зареєстрованому шлюбі та, як визнають обидві сторони, не мешкали разом, не вели спільне господарство.

Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 23 січня 2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Вже повторно перебуваючи в шлюбі, 24 вересня 2008 року ОСОБА_1 продала будинок по АДРЕСА_2 (а.с.58-59) та в той же день внесла готівкову для зарахування на накопичувальний рахунок в ПАТ КБ «НАДРА» в сумі 120000 грн. (а.с.75).

Згідно поточного звіту за операціями по поточному (картковому) рахунку ПАТ КБ «НАДРА» кошти в сумі 70000 грн. та 50000 грн. ОСОБА_1 зняла 12 грудня 2008 року (а.с.185). В той же день за ці кошти нею було придбано автомобіль марки «DACIA LOGAN» 2008 року випуску, червоного кольору, що підтверджується накладною та актом прийому-передачі автомобіля (а.с.57)

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, власником транспортного засобу марки та моделі DACIA LOGAN 90К/К21609000, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1, а дата реєстрації 20 грудня 2008 року (а.с.41).

Задовольняючи позов ОСОБА_2 в оспорюваній частині суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль марки «DACIA LOGAN» був придбаний у шлюбі за спільні кошти ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які вони отримали від продажу будинку за адресою: м.Сновськ (Щорс), вул.Корольова 42, Чернігівської області та що ОСОБА_1 не доведено що вищевказаний автомобіль був придбаний за її особисті кошти.

З таким висновком колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з наступних підстав.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи, не звернув уваги на зазначене вище та прийшов до хибного висновку, що спірний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 придбала автомобіль за кошти, отримані від продажу її власного будинку, який був подарований їй уже колишнім чоловіком, тому автомобіль є її особистою власністю, відповідно положень пункту 3 частини першої статті 57 СК України.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі №6-801цс16.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому не переглядається судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене Апеляційний суд приходить до висновку, що у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про поділ автомобіль марки «DACIA LOGAN» 2008 року випуску, червоного кольору, слід відмовити, оскільки даний автомобіль був придбаний за особисті кошти ОСОБА_1.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Оскільки у задоволенні зустрічного позову відмовлено, нема підстав стягнення судового збору з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в сумі 640 грн., тому в цій частині рішення також підлягає скасуванню.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1326 грн. 75 коп., які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 367, 374, п.4 ч.1 ст. 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 08 травня 2018 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та стягнення судового збору з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в сумі 640 грн. - скасувати.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя а саме автомобіля DACIA LOGAN 90К/К21609000, реєстраційний номер НОМЕР_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1326 грн. 75 коп. за розгляд апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 24 липня 2018 року.

Головуючий:Судді: