Вирок № 75471382, 24.07.2018, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1818/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2018 р.

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Горщар А.Г.

за участю секретарів судових засідань - Калінки А.А., Салюк Т.М.

прокурора Карпюка А.М., потерпілого ОСОБА_3, його представника адвоката ОСОБА_4, цивільних позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне матеріали кримінального провадження № 120162402100000233 від 02.05.2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, неодруженого, в порядку ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

встановив:

02.05.2016 року о 15.00 годині ОСОБА_7 керував власним автомобілем марки «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1, з наявними несправностями рульового керування, робочої гальмівної системи та ходової частини.

Рухаючись на вказаному транспортному засобі автодорогою в м. Полонне по вул. Ходякова в напрямку центра міста, навпроти будинку № 36 обвинувачений допустив порушення вимог Правил дорожнього руху в Україні (далі - ПДР), а саме: пункту 2.3 ( б), котрий вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; пункту 10.1, який встановлює, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; пункту 11.3, відповідно до якого - на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу; пункту 12.1, який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Внаслідок порушення вищенаведених вимог ПДР на заокругленій ділянці згаданої автодороги із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, ОСОБА_7 при здійсненні маневру повороту ліворуч, не справився з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого відбулось зіткнення керованого ним автомобіля спочатку з автомобілем марки «ВАЗ 2107» реєстраційний номер НОМЕР_4, яким управляв ОСОБА_6, а потім з автомобілем марки «ВАЗ 2199», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, котрі рухались по своїй смузі руху в зустрічному напрямку.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) водій ОСОБА_3 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому наколінника лівого колінного суглобу, садна лівого колінного суглобу, рани лобно-тім'яної ділянки голови зліва.

Зазначеними діями обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Наведені та встановлені судом обставини підтверджуються такими доказами.

Показаннями ОСОБА_7, який свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що він дійсно у вищевказаний час та місці, керуючи власним автомобілем марки «ВАЗ 2109», допустив наведені порушення ПДР, внаслідок чого сталася ДТП. У скоєному щиро розкаявся, заявлені цивільні позови визнав частково.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, цивільних позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_5, які підтвердили, що саме з вини ОСОБА_7 при вищезазначених обставинах та послідовністю відбулась ДТП, під час якої вони зазнали шкоди.

Даними протоколу огляду місця події (т.2 а.с.7), висновку експерта № 492 А від 29.11.2016 року (т.2 а.с.70) та висновку експерта № 307А від 06.09.2016 року (т.2 а.с.58), які вказують на те, що зіткнення транспортних засобів відбулось на смузі зустрічного руху, по відношенню до напрямку руху автомобіля, яким управляв ОСОБА_7 та, що саме він допустив порушення вимог ПДР, а також, що керований обвинуваченим автомобіль знаходився у несправному стані.

За даними висновку судово-медичної експертизи № 483 від 16.11.2016 року (т.2 а.с.42-44) у потерпілого ОСОБА_3 виявлені вище перелічені тілесні ушкодження, які виникли внаслідок удару об виступаючі поверхні салону автомобіля при зіткненні з іншим транспортним засобом.

Суд виключає із об'єму обвинувачення ОСОБА_7 порушення ним ПДР, а саме вимог пунктів 1,5, 1.10, 2.10, 11, 13, 12.9 (г), 34 (1.1.), оскільки такі порушення не знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості та наслідки вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, причини його скоєння, характер допущених ним порушень ПДР, ставлення ОСОБА_7 до цих порушень та його поведінку після вчинення злочину, дані про особу, сімейний та матеріальний стан, думку потерпілого.

Обтяжуючих покарання обставин у діях обвинуваченого не встановлено.

Обставинами, що пом'якшують покарання, на думку суду, є визнання ОСОБА_7 своєї вини та щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Враховуючи позицію ОСОБА_3 щодо призначення обвинуваченому суворого покарання, а також приймаючи до уваги, що ОСОБА_7 будучи обізнаним із розглядом справи судом, ухилився від суду, тривалий час перебував у розшуку, не вчинив будь-яких дій по відшкодуванню потерпілому та цивільним позивачам завданої шкоди, а тому суд вважає, що обвинуваченому має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження злочину у виді обмеження волі.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_7 допустив ряд грубих порушень ПДР та керував автомобілем, який знаходився у несправному стані, а тому суд вбачає за необхідне призначити для нього також додаткове покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

По справі потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов, в якому він, з урахуванням доповнень, просив стягнути на його користь з ОСОБА_7 20640 грн. майнової шкоди, а саме 17170 грн. - витрати на лікування, 1870 грн. частина витрат за пошкодження автомобіля, 1600 грн. витрат на оплату праці експерта, та 99000 грн. моральної шкоди.

З ПрАТ «СК «Провідна» потерпілий просив стягнути 49000 грн. майнової шкоди, решта частини за пошкоджений транспортний засіб та 1000 грн. моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що у зв'язку з ДТП він отримав тілесні ушкодження, внаслідок чого здійснив витрати на своє лікування в сумі 17170 грн. та також при ДТП було пошкоджено належний для нього транспортний засіб, відновлювальний ремонт якого становить 50870 грн. 32 коп.

ОСОБА_5 пред'явила в своїх інтересах та в інтересах її малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, позов, в якому, з урахуванням уточнень, просила стягнути з ПрАТ «СК «Провідна» 7000 грн. майнової шкоди (частина витрат понесених на лікування) та 500 грн. моральної шкоди, а з ОСОБА_7 889 грн. майнової шкоди (решта витрат на лікування) і 99500 грн. моральної шкоди, обґрунтовуючи такі вимоги тим, що внаслідок ДТП вона перебувала разом із сином у автомобілі, яким керував чоловік ОСОБА_5 та отримала легкі тілесні ушкодження, а у сина відбився кусок переднього зуба та утворився синець на коліні, а також він отримав психологічну травму, яка в подальшому потягнула за собою негативні наслідки. У зв'язку з ушкодженням здоров'я вона проходила лікування, на що затрачено кошти в сумі 7889 грн. 22 коп.

ОСОБА_6 подав позов, в якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути із ПрАТ «СК «Провідна» 29297 грн. 62 коп. майнової шкоди, а з ОСОБА_7 1600 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження та 20000 грн. моральної шкоди.

Позов обґрунтовував тим, що під час ДТП керований ним автомобіль зазнав механічних пошкоджень, у зв'язку з чим потребує ремонту, вартість якого становить 29297 грн. 62 коп., а для нього у зв'язку з цим завдана моральна шкода.

Прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі Полонської районної ради Хмельницької області та Ірпінської міської ради Київської області, в якому позивач просив стягнути з ОСОБА_7 1390 грн. витрат за стаціонарне лікування ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в Полонській ЦРЛ, та 5486 грн. витрат на стаціонарне лікування зазначених осіб в Ірпінській центральній міській лікарні.

В ході судового розгляду позивачі заявлені ними вимоги підтримали і просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача ПрАТ «СК «Провідна» позови ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не визнав, просив відмовити у їх задоволенні із підстав викладених у запереченні (т.1 а.с.138-142).

Вирішуючи зазначені цивільні позови, суд виходить із такого.

Відповідно до ч.1 ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є, зокрема, фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.

Згідно вимог ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За положеннями ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами цього Кодексу, а згідно з ч.1 ст.129 КПК суд, зокрема, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 23 Закону встановлено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є зокрема, шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого, а також моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, у зв'язку з лікуванням - обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я (ст.24-1 Закону).

Моральна шкода відшкодовується страховиком у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю ( стаття 26-1 Закону).

Згідно статті 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

За положеннями ст.29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.36.6 Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За положеннями ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому, зокрема, витрати на придбання ліків (ч.1 ст.1195 ЦК України).

Особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого (ч.1 ст.1206 ЦК України).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 перед третіми особами була застрахована згідно полісу серії АЕ № 5738829 від 21.09.2015 року (страховик ПрАТ СК «Провідна»), з лімітами відповідальності на одного потерпілого: 100 000 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю; 50 000 грн. за шкоду, заподіяну майну; франшиза 500 грн. (т.1 а.с.46).

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_3 у зв'язку з ДТП отримав перелічені вище тілесні ушкодження у зв'язку з чим він лікувався в період з 02 по 04.05.2016 року у Полонській центральній районній лікарні ім. Н.С. Говорун, а з 05 по 18.05.2016 року - у Ірпінській центральній міській лікарні.

Відповідно до повідомлень вказаних медичних закладів потерпілий за власні кошти придбавав ліки та медикаменти (т.2 а.с.46).

Згідно наданих ОСОБА_3 до цивільного позову чеків на купівлю ліків і медикаментів (т.1 а.с.21-27, 52-59), їх загальна сума, за підрахунками суду, документально підтверджується в розмірі - 17291 грн. 69 коп.

При цьому, суд не приймає до уваги надані цим позивачем рахунок на оплату № 13 від 11.01.2016 року на суму 330 грн. (т.1 а.с.22), видаткову накладну № 23780400 від 01.12.2012 року (т.1 а.с.24), оскільки придбання вказаних у них товарів мало місце до ДТП.

Також, ОСОБА_3 двічі включено до розрахунку витрат на придбання ліків суму 243 грн. 10 коп. згідно чеку «ПриватБанку» (т.1 а.с.23) та товарного чеку № 4С-Чк-0028196 від 12.05.2016 року (т.1 а.с.55).

Під час ДТП автомобіль марки «ВАЗ 2199», реєстраційний номер НОМЕР_3, яким керував потерпілий отримав механічні пошкодження, у зв'язку з чим для ОСОБА_3 завдана майнова шкода.

Відповідно до даних висновку судового експерта № 016/17 від 03.03.2017 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику вказаного автомобіля внаслідок його пошкодження у ДТП становить 50870 грн. (т.1 а.с.85-95).

Таким чином, на підставі наведених вище норм Закону та Цивільного Кодексу, з урахуванням розміру заявлених ОСОБА_3 позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача ПрАТ СК «Провідна» на користь потерпілого шкода, пов'язана з його лікуванням в сумі 17170 грн., а також шкода заподіяну майну в сумі 50000 грн. (ліміт відповідальності), за мінусом франшизи в сумі 500 грн., а всього - 66670 грн.

Крім цього, підлягає стягненню із страховика моральна шкода в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, що становить 858 грн. 50 коп. (5 % від 17170 грн.).

Обвинувачений є відповідальним по відшкодуванню решти суми шкоди заподіяної майну ОСОБА_3, що перевищує ліміт відповідальності страховика та складає 870 грн., а також суму франшизи - 500 грн.

Оскільки потерпілим не надано суду документа, який би свідчив про оплату ним послуг експерта в сумі 1600 грн., тому така вимога його позову задоволенню не підлягає.

ОСОБА_3 при ДТП зазнав ушкодження здоров'я та було пошкоджено його майно - автомобіль, а тому він відповідно до ст.ст.23, 1167 ЦК України має право на відшкодування з винної особи моральної шкоди.

Розмір грошового відшкодування такої шкоди суд визначає відповідно до вимог ч.3 ст.23 ЦК з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичного болю та душевних страждань, яких зазнав потерпілий, їх тривалості, форми вини обвинуваченого, часткового стягнення моральної шкоди із страхової компанії, при цьому, враховуючи вимоги розумності і справедливості.

На думку суду, розмір моральної шкоди, яку має відшкодувати потерпілому обвинувачений, слід встановити в сумі 55000 грн.

Під час ДТП також було пошкоджено автомобіль марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_4, яким управляв цивільний позивач ОСОБА_6

Із матеріалів заявленого ним позову вбачається, що відповідно до даних висновку судового експерта № 004/17 від 23.01.2017 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику вказаного автомобіля внаслідок його пошкодження у ДТП становить 28297 грн. 62 коп. (т.1 а.с.33).

Згідно квитанції № 004/17 від 19.01.2017 року ОСОБА_6 за послуги експерта сплачено 1600 грн. (т.1 а.с.34).

Даний позов в частині стягнення із ПрАТ СК «Провідна» шкоди, завданої у зв'язку з пошкодженням ДТП транспортного засобу, підлягає у відповідності до положень вищезазначених норм Закону задоволенню частково, оскільки від суми збитку 28297 грн. 62 коп. слід відмінусувати розмір франшизи - 500 грн.

ОСОБА_6 внаслідок пошкодження при ДТП автомобіля, зазнав моральної шкоди, яку повинен відшкодувати в такому випадку відповідно до ст.ст.23, 1167 ЦК України обвинувачений.

Враховуючи характер правопорушення, вчиненого ОСОБА_7, глибину душевних страждань понесених ОСОБА_6, їх тривалість, форму вини обвинуваченого та виходячи із вимог розумності і справедливості, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди завданої для позивача в сумі 4000 грн.

Отже, з ОСОБА_7 підлягає стягненню на користь ОСОБА_6 вказаний розмір моральної шкоди, а також 1600 грн. витрат понесених позивачем на оплату послуг експерта.

ОСОБА_5 перебувала на лікуванні у Полонській ЦРЛ з 02 по 04.05.2016 року (т.2 а.с.45) та в Ірпінській ЦМЛ з 05 по 18.05.2016 року, у зв'язку з чим нею заявлено вищезгадані позовні вимоги.

Однак, відповідно до даних висновку судово-медичної експертизи № 484 від 16.11.2016 року (т.2 а.с.38-40) у ОСОБА_5 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено.

Також, вказаним цивільним позивачем не надано суду будь-яких доказів щодо підтвердження факту спричинення для її малолітнього сина ОСОБА_3 тілесних ушкоджень та психологічної травми.

За загальним правилом, обов'язковою умовою відшкодування шкоди, зокрема завданої ушкодженням здоров'я є її об'єктивна наявність, а також прямий причинний зв'язок в даному випадку з наслідками ДТП.

Досудовим слідством не встановлено, що внаслідок ДТП для ОСОБА_5 та її малолітнього сина були заподіяні тілесні ушкодження. Також ці обставини не підтверджені доказами наданими суду позивачкою, а тому суд не знаходить підстав для задоволення заявлених нею позовних вимог.

Позови прокурора підлягають частковому задоволенню.

В ході досудового розслідування, а також судового розгляду справи не здобуто доказів про те, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини обвинуваченого, для ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження, а тому щодо неї ОСОБА_7 злочин не вчинено, а відтак відповідно до ст.1206 ЦК України на обвинуваченого не може бути покладено обов'язок по відшкодуванню закладові охорони здоров'я, витрат понесених на лікування ОСОБА_5 у вищезгаданих медичних закладах.

З метою забезпечення виконання вироку, суд вважає, що ОСОБА_7 необхідно обрати запобіжний захід до вступу вироку у законну силу у виді особистого зобов'язання.

Керуючись наведеним, ст.ст.100, 170, 370, 374 КПК України суд, -

ухвалив:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на ОДИН рік і ШІСТЬ місяців, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на ДВА роки.

Початок строку відбування покарання обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

До вступу вироку у законну силу ОСОБА_7 обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на нього такі процесуальні обов'язки: не відлучатися із м. Полонне, Хмельницької області, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» на користь ОСОБА_3 17170 грн. шкоди пов'язаної з лікуванням, 49500 грн. шкоди заподіяної майну та 858 грн. 50 коп. моральної шкоди, а всього - 67528 (шістдесят сім тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 870 грн. шкоди завданої майну, 500 грн. франшиза та 55000 грн. моральної шкоди, а всього - 56370 (п'ятдесят шість тисяч триста сімдесят) грн.

В решті вимог позову - відмовити.

Позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» на користь ОСОБА_6 28797 (двадцять вісім тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 62 коп. майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 500 грн. франшиза, 1600 грн. витрат за проведення експертного дослідження та 4000 грн. моральної шкоди, а всього - 6100 (шість тисяч сто) грн.

В решті вимог позову - відмовити.

Позови прокурора задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь місцевого бюджету Полонської районної ради Хмельницької області витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_3 в Полонській ЦРЛ ім. Н.С. Говорун - 695 (шістсот дев'яносто п'ять) грн. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь місцевого бюджету Ірпінської міської ради Київської області витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_3 в Ірпінській центральній міській лікарні - 2743 (дві тисячі сімсот сорок три) грн. 30 коп.

В решті вимог позовів - відмовити.

В позові ОСОБА_5 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в загальній сумі - 2286 грн. 96 коп.

Речові докази: автомобіль «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_5, та автомобіль марки «ВАЗ 2199» реєстраційний номер НОМЕР_3 - повернути їх власникам ОСОБА_6 та ОСОБА_3

З метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, накласти арешт на речовий доказ - пошкоджений автомобіль марки «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1, належний обвинуваченому.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

На вирок суду обвинуваченим, його захисником, прокурором, потерпілим, цивільними позивачами, їх представником може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з моменту вручення копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а обвинуваченому та прокурору копії вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий: