Ухвала суду № 75471166, 19.07.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/4985/18

н/п 4-с/766/180/18

УХВАЛА

19.07.2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Дорошинської В.Е.

при секретарі Філіпенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні скаргу представника стягувача ОСОБА_1, який дії в інтересах ОСОБА_2 Ехрама Абдуллаєвича на незаконні дії та бездіяльність державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, заінтересована особа: ОСОБА_3, -

в с т а н о в и в :

Представник заявника звернувся до суду зі скаргою на незаконні дії та бездіяльність державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, в якій просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області при здійсненні ним виконавчих дій по примусовому виконанню рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23.08.2017 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та за виконавчими листами, виданими Херсонським міським судом Херсонської області від 25.09.2017 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу за договором безпроцентної позики в розмірі 7364,64 дол. США, що еквівалентно 202453,84 грн., а також судових витрат і витрат, пов’язаних з розглядом справи в сумі 3389,00 грн., полягає: у не вчиненні дій по усуненню виявлених порушень ч. 1 ст. 5, п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 11, ч.ч.1-3 ст. 13, ч.ч.1, 3 ст. 18, ст.ст. 30, 36 ЗУ «Про виконавче провадження» та Розділі 1, 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, встановлених Херсонським міським судом відповідно до ухвали від 07.02.2018 року та перевірки, проведеною начальником управління ДВС ГТУЮ в Херсонській області за дорученням голови ДВС України; у залишенні без розгляду та реагувань клопотань представника стягуване поданих на адресу ВДВС 27.10.2017 року, 02.11.2017 року та 10.02.2018 року; у не встановленні протягом більше ніж п’яти місяців майнового стану боржника, не відібранні від боржника пояснень, не направленні жодної вимоги державного виконавця; у не вчиненні ніяких дій про притягненню боржника до адміністративної відповідальності в порядку, передбаченому ст.ст. 75, 76 ЗУ «Про виконавче провадження».

В обґрунтування скарги зазначив, що 04.10.2017 року ним на адресу Суворовського РВ ДВС ГТУЮ в Херсонській області були подані для виконання виконавчі листи, видані Херсонським міським судом Херсонської області від 25.09.2017 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу за договором безпроцентної позики в розмірі 7364,64 дол. США, що еквівалентно 202453,84 грн., а також судових витрат та витрат, пов’язаних з розглядом справи в розмірі 3389,00 грн. Стягувачем було отримано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 05.10.2017 року № 54831796 по виконавчому листу №766/1674/17 про стягнення коштів в розмірі 202453,89 грн. Однак, постанови про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу про стягнення судових витрат та судових зборів в сумі 3389,00 грн. ані стягував, ані його представник не отримали. Ознайомившись 14.03.2018 року з матеріалами виконавчого провадження представник стягувача виявив факти незаконної бездіяльності органу ДВС щодо здійснення примусового виконання рішення суду, виявив чисельні порушення вимог ЗУ «Про виконавче провадження». З моменту відкриття виконавчого провадження та по теперішній час державним виконавцем не вживається заходів по встановленню майнового стану боржника. Більше того, понад п’ять місяців боржник навіть не допитаний і державним виконавцем не вживаються заходи щодо відібрання від нього пояснень. За цей час державним виконавцем було направлено на адресу боржника всього один виклик 30.11.2017 року, в якому державний виконавець зобов’язав боржника з’явитися та надати документальній відомості про себе. Повторних викликів не було направлено, з поданням про примусовий привід боржника він не звертався. Державним виконавцем не вчинялося ніяких дій щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності в порядку, передбаченому ст.ст. 75, 76 ЗУ «Про виконавче провадження». На адресу ВДВС представником стягувача були направлені клопотання про вчинення певних виконавчих дій, які залишені без відповіді. Проведеною начальником управління ДВС ГТУЮ у Херсонській області за дорученням голови ДВС України перевіркою встановлено чисельні порушення вимог ст. 11, ч.ч.1-3 ст. 13, ч.ч.1, 3 ст. 18, ст.ст. 30, 36 ЗУ «Про виконавче провадження» та Розділів 1, 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, але державним виконавцем не вчиняється ніяких дій по усуненню виявлених порушень.

Представник заявника в судове засідання надав заяву про проведення розгляду справи без його участі, доводи скарги підтримав в повному обсязі.

Державний виконавець Суворовського РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області в судове засідання не з’явився, про дату та час проведення розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з положеннями ст.ст. 4, 5, 13 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, у разі звернення до суду відповідна особа на власний розсуд, у відповідності до чинного законодавства, має обрати спосіб захисту або поновлення порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 3 статті 2 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства віднесено диспозитивність, за ч. 1 ст. 13 цього Кодексу суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно до пункту 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», відповідно до частини п’ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов’язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Судом встановлено, що представником стягувача на адресу Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області 02.11.2017 року, 27.10.2017 року та 10.02.2018 року були направлені клопотання про вчинення певних виконавчих дій, а саме направлення до Державної прикордонної служби запиту щодо надання інформації про перетин боржником державного кордону України, здійснення виходу за місцем реєстрації боржника та здійснення опису та арешту наявного майна, усунення вказаного керівником банківської установи недоліку та повторно направити на адресу «Альфа-банк» постанову ДВС про арешт коштів боржника.

30.11.2017 року державним виконавцем Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на адресу боржника ОСОБА_3 було направлено виклик державного виконавця до виконавчої служби. Однак боржник до відділу державної виконавчої служби не з’явився.

За результатами проведення перевірки матеріалів виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 202453,89 грн. та 3389,36 грн. начальником управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_4 31.01.2018 року винесено постанову, якою дії державних виконавців Суворовського РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області ОСОБА_5, ОСОБА_6 та начальника ОСОБА_7 під час виконання зведеного виконавчого провадження №55456526 з примусового виконання виконавчих листів №766/1674/17 визнано такими, що проведені з порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.02.2018 року задоволено частково скаргу ОСОБА_2 Ехрама Абдуллаєвича на бездіяльність державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, боржник – ОСОБА_3 та визнано незаконною бездіяльність Суворовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Херсонській області при здійсненні виконавчих дій по примусовому виконанню рішення Херсонського міського суду Херсонської області за виконавчими листами, виданими 25.09.2017 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 Ехрама Абдуллаєвича боргу, а саме: в частині не направлення постанови про відкриття виконавчого провадження стягувачу та його представнику в порядку та строки, встановлені Законом, порушення строків розгляду клопотань представника стягувача та порушення строків накладення обтяжень на майно боржника. У задоволенні інших вимог скарги відмовлено.

Постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_4 від 16.03.2018 року передано зведене виконавче провадження №55456526 для подальшого виконання з Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Відповідно до ч. 1, п. 1, 3 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Частиною 3 статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтями 75, 76 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, та відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог цього Закону.

Боржник ОСОБА_3 до Суворовського РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ в Херсонській області на виклик державного виконавця від 30.11.2017 року не з’явився, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23.08.2017 року не виконано в примусовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в порушення вимог ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем Суворовського РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ в Херсонській області не направлялося викликів державного виконавця боржника ОСОБА_3, окрім виклику від 30.11.2017 року, не в повному обсязі вчинені виконавчі дії з примусового виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23.08.2017 року та не усунені порушення вимог ч. 1 ст. 5, п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 11, ч.ч.1-3 ст. 13, ч.ч.1, 3 ст. 18, ст.ст. 30, 36 ЗУ «Про виконавче провадження». Крім того, встановлено порушення строків розгляду клопотань представника стягувача.

Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виходячи із вище зазначеного, суд приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в :

Скаргу представника стягувача ОСОБА_1, який дії в інтересах ОСОБА_2 Ехрама Абдуллаєвича на незаконні дії та бездіяльність державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, заінтересована особа: ОСОБА_3 – задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області при здійсненні ним виконавчих дій по примусовому виконанню рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23.08.2017 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 Ехрама Абдуллаєвича та за виконавчими листами, виданими Херсонським міським судом Херсонської області від 25.09.2017 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 Ехрама Абдуллаєвича боргу за договором безпроцентної позики в розмірі 7364,64 дол. США, що еквівалентно 202453,84 грн., а також судових витрат і витрат, пов’язаних з розглядом справи в сумі 3389,00 грн., полягає:

- у не вчиненні дій по усуненню виявлених порушень ч. 1 ст. 5, п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 11, ч.ч.1-3 ст. 13, ч.ч.1, 3 ст. 18, ст.ст. 30, 36 ЗУ «Про виконавче провадження» та Розділі 1, 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, встановлених Херсонським міським судом відповідно до ухвали від 07.02.2018 року та перевірки, проведеною начальником управління ДВС ГТУЮ в Херсонській області за дорученням голови ДВС України;

- у залишенні без розгляду та реагувань клопотань представника стягуване поданих на адресу ВДВС 27.10.2017 року, 02.11.2017 року та 10.02.2018 року;

- у не встановленні протягом більше ніж п’яти місяців майнового стану боржника, не відібранні від боржника пояснень, не направленні жодної вимоги державного виконавця;

- у не вчиненні ніяких дій про притягненню боржника до адміністративної відповідальності в порядку, передбаченому ст.ст. 75, 76 ЗУ «Про виконавче провадження».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя В.Е. Дорошинська