Рішення № 75470589, 20.07.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/124/18

Справа №754/13398/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

20 липня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді - Панченко О.М.

за участі секретарів судового засідання - Малинки А.Ю.,Полярної М.В., Табачука Д.О., Смолко А.В.

за участі позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

представника третьої особи - Гулак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 до Комунального Некомерційного підприємства Консультативно - діагностичний центр Деснянського району м. Києва, третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними, стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди, -суд, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась ОСОБА_1 в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_3 з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району м. Києва про визнання дій неправомірними, стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, з 2000 року працювала лікарем - стоматологом в поліклініці №3 (філія №3 КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва). У травні 2014 року, будучи введена в оману шахрайським шляхом директором КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва ОСОБА_6, була вимушена взяти кошти в борг та забезпечити своє робоче місце стоматологічним обладнанням «АЯКС 12» з фотопилимерізатором та скайлером, що вбудовуються. 12.06.2014 року позивач уклала договір з Торгівельно - медичним центром «Медтехніка» на придбання даної медичної установки «АЯКС 12», вартість якої склала 38 949 грн. 84 коп. (4000 доларів США). Директор КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва ОСОБА_6 порушуючи Закон України про працю, та обіцяючи про викуп в найкоротший термін даного медичного обладнання, змусив її підписати договір щодо безкоштовного користування нею даною стоматологічною установкою «АЯКС 12» на 1 рік та 6 місяців. У грудні 2015 року закінчився термін дії договору про користування стоматологічною установкою «АЯКС 12», проте його продовжено не було та повідомлено позивача, що дане обладнання не буде придбано відповідачем. 27.05.2016 року директором КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва ОСОБА_6 було надано позивачу на підпис розпорядження, згідно якого вона мала звільнити займаний нею кабінет № 420, у зв'язку з закінчення терміну дії договору користування. Після чого, позивачем було здійснено переоформлення на неповнолітнього сина медичного обладнання у вигляді стоматологічної установки «АЯКС 12» а саме згідно договору дарування стоматологічної установки від 21.10.2016 року, яке згідно листа від 27.05.2016 року має бути на збереженні третіх осіб в належних умовах у Відповідача. Оскільки Відповідач відмовився повернути їй стоматологічну установку в тому стані в якому вона знаходилася на момент її передачі відповідачу, зважаючи на те, що вона має статус матері-одиначки, має величезні борги за придбане медичне обладнання, незаконно звільнена з посади лікаря стоматолога, крім того її дітям немає за що лікуватися та за що їсти, вимушена була звернутися до суду з даним позовом про визнання дій неправомірними та стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди. В ході розгляду справи позивач неодноразово збільшувала та уточнювала позовні вимоги. В останній редакції своїх позовних вимог позивач просить суд про: «Визнання неправомірними дій КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва щодо стоматологічної установки «АЯКС 12» з фотополімерною лампою та скайлером, що вбудовуються, придбаною позивачем, а саме надання на її робоче місце, як матері - одиначки 100% списаної УС-30 згідно довідки перевірки КНП КДЦ Деснянського району; визнати неправомірними дії КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва щодо стоматологічної установки «АЯКС 12» з фотополімерною лампою та скайлером, що вбудовуються, придбаною позивачем, як матір»ю - одиначкою та стоматологом - терапевтом філії 3 КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, а саме встановлення на її робочому місці з 01.11.2013 року першого дня працевлаштування переводом у зв»язку з реорганізацією 100% списаної УС-30 що унеможливлювало надання лікування зубів пацієнтам та у повному обсязі надавати стоматологічні послуги, розміщення стоматологічної установки АЯКС 12 з фотополімерною лампою та скайлером, що вбудовуються у 420 кабінеті який не є приміщенням філії 3 КНП КДЦ; не введення в експлуатацію стоматологічної установки АЯКС 12 з фотополімерною лампою та скайлером, що вбудовуються з моменту придбання 12.06.2014 року; визнати неправомірними дії КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва щодо ігнорування її письмового звернення як матері-одиначки щодо повернення стоматологічної установки «АЯКС 12» з фотополімерною лампою та скайлером; визнати неправомірними дії КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва щодо відмови повернути позивачу саме нову стоматологічну установку АЯКС 12 з фотополімерною лампою та скайлером, що вбудовуються після письмового звернення 24.10.2016 року; визнати неправомірними дії КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва щодо навмисного, з корисною ціллю вводу суду в оману, проявляючи зневагу та не повагу до суду, поставши себе понад законом Українським законодавством та Женевською Конвенцією, а саме ствердження у запереченні поданому у судове засідання 23.05.17 року нібито ОСОБА_1 не зверталася з вимогою повернути стоматологічну установку, твердження у запереченні поданому в судове засідання ніби то вартість стоматологічної установки 33 966.32 грн. і її комплектація верхня подача з пневмомотором , хоча згідно наданого ОСОБА_1 в судовому засіданні з мокрою печаткою договору вартість стоматологічної установки 41 286.73 грн.; визнати неправомірними дії КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва щодо навмисного не вказування у договорі безкоштовного користування вказаним КНП КДЦ повної назви стоматологічної установки АЯКС 12 та взагалі не вказування її вартості, що у подальшому привело до фальшування вказаним КНП КДЦ документів з корисливою ціллю ввести суд в оману; визнати неправомірними дії КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва щодо навмисного створювання умов праці з першого дня працевлаштування для матері - одиначки - позивача у справі, які унеможливлювали лікування зубів особам на посаді стоматолога - терапевта; визнати неправомірними дії КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва щодо заключення з позивачем як матір»ю - одиначкою договору про безкоштовне користування стоматологічною установкою АЯКС 12 враховуючи, що вона лікар, а не юрист; визнати неправомірними дії КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва щодо навмисного, з корисною ціллю вводу суду в оману, проявляючи зневагу та не повагу до чинного законодавства, а саме твердженням у запереченні завідомо не відповідаючої дійсності інформації, що нібито відповідач звертався до позивача з вимогою забрати АЯКС 12; визнати неправомірними дії КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва, щодо ствердження у запереченні, поданому в судове засідання, а саме неправдиву інформацію про те, що КНП КДЦ дізналося про нового власника АЯКС 12 тільки напередодні судового засідання, враховуючи, що позов позивач подала 01.11.2016 року; стягнути з КНП КДЦ Деснянського району м. Києва завдану матеріальну шкоду у розмірі вартості стоматологічної установки АЯКС12 з фотополімерною лампою та скайлером, що вбудовуються, враховуючи зміну курсу долару та знецінення платоспроможності гривні та інфляцію, а саме 142 376 грн. на користь позивача матері - одиначки двох дітей, яка діє в інтересах неповнолітнього сина, враховуючи, що він знаходиться на її утриманні, а також моральну шкоду в розмірі 30% вартості стоматологічної установки за незаконне користування вказаним КНП КДЦ, враховуючи закінчення терміну договору безкоштовного користування 31.12.2015 року у розмірі 47 455.00 грн. на користь позивача матері - одиначки двох дітей, яка діє в інтересах неповнолітнього сина і який знаходиться на її утриманні; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 230 400 грн.

14.11.2016 року відкрито провадження у даній цивільній справі.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

21.02.2018 року представником відповідача у справі до суду подано письмовий відзив на позов.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала з наведених у ньому підстав, просить суд його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, що викладені ним у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Деснянської РДА в м. Києві в судовому засіданні просила суд про ухвалення рішення з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини.

Заслухавши вступне слово позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши письмові докази у справі суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 з 2000 року працювала лікарем - стоматологом у Поліклініці № 2 Ватутінського району м. Києва та Наказом від 29 червня 2016 року була звільнена з посади лікаря - стоматолога - терапевта стоматологічного відділення філії № 3 КНП «Консультативно - діагностичного центру» Деснянського району м. Києва.

Відповідно до договору №2 безоплатного користування індивідуально визначеного майна від 12.06.2014 року та акту приймання - передачі до договору безоплатного користування індивідуально визначеним майном від 12.06.2014 року позивач передала у строкове безоплатне користування КНП КДЦ Деснянського району м. Києва товарно матеріальні цінності у належному та придатному для експлуатації стані у складі стоматологічної установки АЯКС 12 (верхня подача з пневмомотором). Строк дії договору до 31.12.2015 року. (а.с. 28-29 т. 1).

Відповідно до договору дарування стоматологічної установки від 21.10.2016 року позивач подарувала своєму малолітньому сину ОСОБА_3 стоматологічну установку АЯКС 12 з верхньою подачею в комплекті з пневмомотором, фото полімерною лампою, що вбудовується та скалером, що вбудовується з насадками та платою живлення. Дарунок сторони оцінили в 41 286.73 грн. (а.с. 16 т. 1). Стоматологічна установка належала дарувальнику - позивачу у справі на підставі договору поставки №160, укладеного між ТОВ «Торгівельно- медичний центр» «Медтехніка» та Позивачем у справі 12.06.2014 року; чеками №25530, 26624 виданими 12.06.2014 року та відповідно 27.06.2014 року магазином ТОВ «Торгівельно- медичний центр» «Медтехніка»; (а.с. 22-27 т. 1).

В судовому засіданні судом також було встановлено, що після закінчення дії договору безоплатного користування індивідуально визначеним майном від 12.06.2014 року, а саме - 31.12.2015 року іншого договору між позивачем та відповідачем з приводу безоплатного користування даним майном не укладалося, а індивідуально визначене в даному договорі майно позивачу не повернуто, не зважаючи на її неодноразові письмові звернення з вимогою повернути їй стоматологічну установку (а.с. 243-246 т. 2). Крім того в судовому засіданні судом було встановлено, що листи з такими вимогами направлялися позивачем рекомендованою поштою, проте не приймалися уповноваженими особами Відповідача та поверталися в зворотному напрямку.

Відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов»язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Частиною 1 ст. 718 ЦК України передбачено, що дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

Як було встановлено в судовому засіданні власником рухомого майна - стоматологічної установки АЯКС 12 з верхньою подачею в комплекті з пневмомотором, фото полімерною лампою, що вбудовується та скалером, що вбудовується з насадками та платою живлення, станом на день подання позову до суду та розгляду його судом є неповнолітній син позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, відповідно до договору дарування від 21.10.2016 року та в інтересах якого позивачем подано позов.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи і інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 2 ст. 5 ЦПК України передбачено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або ос пореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Таким чином, з урахуванням того, що позивачем прикладалися зусилля для повернення рухомого майна, що належить її неповнолітньому сину, проте таки зусилля виявилися марними, таке майно їй повернуто не було і на даний час їй не відомо в якому саме стані воно знаходиться, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди з відповідача на користь позивача, що діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_3, а саме в розмірі вартості стоматологічної установки АЯКС 12 з фотополімерною лампою та скайлером, що вбудовуються, в розмірі 41 286 грн. 73 коп. Вартість даної стоматологічної установки підтверджується дослідженими судом в судовому засіданні договором поставки №160, укладеного між ТОВ «Торгівельно- медичний центр» «Медтехніка» та Позивачем у справі 12.06.2014 року; чеками №25530, 26624 виданими 12.06.2014 року та відповідно 27.06.2014 року магазином ТОВ «Торгівельно- медичний центр» «Медтехніка» та договором дарування від 21.10.2016 року.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди зазначена вимога підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з пошкодженням чи знищенням її майна, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в спрвах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.95 року №4 роз»яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд

визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних,

душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру

немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з

урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я

потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих

стосунках,ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та

зусилля,необхідні для відновлення попереднього стану,добровільне

- за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобумасової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди,

суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Оцінивши доводи позивача щодо підстав відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що сума відшкодування моральної шкоди, визначена позивачем не відповідає обставинам справи, ступеню вини відповідача, принципам розумності та справедливості.

Приймаючи до уваги наслідки дій відповідача, час, який тривало порушення прав малолітньої дитини позивача, суд вважає, що сума в 20 000 грн. буде достатньою для компенсації моральних страждань позивача, спричинених відповідачем.

За таких обставин позов ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Що стосується іншої частини позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача, то позивачем не доведену суду наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині та обгрунтованість позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене суд підстав для задоволення позову в цій частині не вбачає.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 2,4,5, 80, 263 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 до Комунального Некомерційного підприємства Консультативно - діагностичний центр Деснянського району м. Києва, третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними, стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального Некомерційного підприємства Консультативно - діагностичний центр Деснянського району м. Києва (ідентифікаційний код юридичної особи 26188308) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду в розмірі вартості стоматологічної установки АЯКС 12 з фотополімерною лампою та скайлером, що вбудовуються, в розмірі 41 286 грн. 73 коп. та моральну шкоду в розмірі 20 000.00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Комунального Некомерційного підприємства Консультативно - діагностичний центр Деснянського району м. Києва (ідентифікаційний код юридичної особи 26188308) на користь держави 551 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: