Рішення № 75470030, 24.07.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1945/18

номер провадження 2/695/1040/18

24 липня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Середи Л.В.,

за участю секретаря – Оніщенко Н.О.,

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підставківської сільської ради Золотоніського району, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2017 року помер батько позивача ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина на майно до складу якої, серед іншого, входить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: вул. Островського, 32, с. Підставки Золотоніського району Черкаської області.

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв позивач, а інші спадкоємці, зокрема дружина померлого ОСОБА_3 та діти померлого: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відмовились від належної їм частини в спадковому майні подавши відповідні заяви до нотаріуса.

Однак отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину на вказане майно позивач не має можливості, оскільки у правовстановлюючому документі містяться виправлення зроблені неналежною посадовою особою. Зокрема при заповненні бланка свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок Золотоніською районною радою була допущена помилка, а саме невірно зазначено по батькові власника будинку, зокрема вказано «Леонтьквич», замість «Леонідович». За цих підстав нотаріус, постановою від 22.06.2018 року, відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії, а тому останній був змушений звернутися до суду із відповідним позовом про визнання права власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом.

У судове засідання позивач не з’явився, від представника позивача надійшла заява, в якій представник позивача просив розгляд справи просив проводити за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі.

Представник відповідача – Підставківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області в судове засідання не з’явився, направивши до суду заяву, в якій просив суд справу розглянути без участі представника сільської ради, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, а відповідач позовні вимоги визнав повністю, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні розглянути справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі та прийняти рішення на підставі доказів, що знаходяться у ній.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

При цьому суд виходить з наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Відповідно до свідоцтва про смерть (серії І-СР № 304409 від 05.06.2017 року) ОСОБА_2 помер 03.07.2017 року, про що зроблено відповідний актовий запис №9.

Нормами ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач є сином померлого ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про народження (серії V-УР №0964508 від 08.08.1964 року).

Нормами ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.06.2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по вул. Островського 22, с. Підставки Золотоніського району Черкаської області, у зв’язку із виправленням у свідоцтві , яке зроблене неналежним органом (посадовою особою).

Як вбачається із свідоцтва на право власності на житловий будинок №65 від 06.09.1990 року, яке видано на підставі рішення виконкому Золотоніської районної ради №180 від 29.08.1990 року та зареєстрованого в Золотоніському відділку ЧООБТІ 20.09.1990 року за №65 в книзі №1 ОСОБА_2 належить житловий будинок, що знаходиться за адресою вул. Островського, 32, с. Підставки Золотоніського району Черкаської області.

Однак у вказаному свідоцтві допущена помилка, а саме: невірно зазначено по-батькові власника будинку, зокрема вказано «Леонтьквич», замість «Леонідович». Вказана помилка була виправлена, але з порушенням норм закону, тобто, виправлення застережене підписом посадової особи та печаткою установи, Золотоніським відділком КП «ЧОБТІ», який не видавав вказаний документ.

Згідно з Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником міністра комунального господарства Української РСР від 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року, № 56, повноваження щодо видачі свідоцтв про право особистої власності на жилий будинок за встановленою формою покладалися на органи комунального господарства, а де їх не було - на виконком місцевої Ради депутатів трудящих.

Таким чином вбачається, що виправлення у вказаний правовстановлюючий документ було внесено неналежним органом, однак вказана обставина не може свідчити про те, що вказане майно не належить померлому ОСОБА_2

Згідно з даними довідки, виданої виконкомом Підставківської сільської ради Золотоніського району №74, на підставі запису погосподарської книги №2, особовий рахунок №164, за померлим ОСОБА_2 числиться житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в с. Підставки Золотоніського району Черкаської області по вул. Островського, 32.

Окрім того суд, при вирішенні вказаної справи бере до уваги, що згідно ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільська рада, як відповідач по справі та орган місцевого самоврядування, що здійснює представництво територіальної громади позовні вимоги визнала повністю, а отже визнала і факт належності вказаного будинку померлому ОСОБА_2.

Згідно із ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, то первинна реєстрація права власності в такому випадку не може бути проведена на померлого, оскільки власник спадкового майна помер, а за життя право власності не було зареєстровано в належному порядку, то визначення належності зазначеного майна повинно проводитись шляхом визнання права власності за спадкоємцем, який подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини чи іншим чином має право на спадщину.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як вбачається з повідомлення Золотоніської районної державної нотаріальної контори від 10.07.2018 року за № 670/01-16, після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа за №289/2017. Підставою для її заведення були подані заяви про прийняття спадщини від сина ОСОБА_1, про відмову від прийняття спадщини від дружини ОСОБА_3, і дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5. 14.03.2018 року на ім’я ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого.

Нормами ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач належним чином прийняв спадщину після смерті свого батька, а оскільки оригінал правовстановлюючого документа містить виправлення, які здійснені не належним способом, а власник помер, вбачається обмеження прав позивача у можливості прийняття та належного розпорядження своїм спадковим майном, а тому позов підлягає до повного задоволення

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 346, 1268 ЦК України та

ст.,ст. 76, 264, 265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Підставківської сільської ради Золотоніського району, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, село Підставки, вулиця Островського, 32, за ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом після померлого 03 липня 2017 року його батька ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя: Середа Л.В.