Постанова № 75469735, 20.07.2018, Апеляційний суд Харківської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року

м. Харків

справа № 645/3162/17; провадження № 22-ц/790/2789/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Піддубного Р.М.,

суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,

відповідач - до ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2018 року, ухвалене у складі судді Бондарєвої І.В., -

встановив:

У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначило, що 09 червня 2011 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредиту розмірі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Посилаючись на те, що відповідач взятих на себе за кредитним договором зобов'язань щодо погашення кредиту та сплати процентів належним чином не виконала, ПАТ КБ «Приватбанк» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 60637,85 грн., яка станом на 31 травня 2017 року складається з 2197,34 грн. заборгованості за кредитом, 50565,69 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 4511,11 грн. нарахованої пені, а також штрафів: 500 грн. - (фіксована частина) та 2863,71 грн. (процентна складова).

Відповідач проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 09 червня 2011 року у розмірі 57274 грн. 14 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 2197,34 грн., заборгованості за процентам за користування кредитом у сумі 50565,69 грн., заборгованості за пенею та комісією у розмірі 4511,11 грн. та 1511 грн. 24 коп. судового збору. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування скарги зазначила, що письмовий договір кредиту між сторонами у справі не укладався, сума нарахованих позивачем процентів за користування кредитом у 17 разів перевищує розмір, встановлений договором, крім того, судом першої інстанції безпідставно не застосовано позовної давності до вимог про стягнення неустойки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач взятих на себе за договором кредиту зобов'язань належним чином не виконала, правовими наслідками чого є стягнення з неї заборгованості, розмір якої станом на 31 травня 2017 року становить 57274 грн. 14 коп.

Проте повністю погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 09 червня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 2500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Кредитний договір між сторонами у справі було укладено шляхом підписання ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання, де вказано, що заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг. Зазначено також, що ОСОБА_1 ознайомлена та згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 ЦК).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Встановлено, що взятих на себе за кредитним договором зобов'язань щодо погашення кредиту та сплати процентів за користування ним відповідач належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом у розмірі 2197 грн. 34 коп.

Як убачається із матеріалів справи з 26 січня 2013 року банком нараховувались проценти за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з 29 вересня 2014 року у зв'язку із порушенням зобов'язань за договором проценту ставку було збільшено позивачем відповідно до умов договору до 34,80%, а з 01 квітня 2015 року по 31 травня 2017 року - до 43,20 %.

Виходячи з вищевказаних розмірів процентної ставки, суми заборгованості за кредитом та періоду нарахування, розмір процентів за користування кредитом, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» за період з 20 січня 104 року по 31 травня 2017 року становить 4287 грн. 94 коп.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За змістом статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 257, 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Заперечуючи проти позову, представник відповідача Кущ Ю.А. зазначав, що позивач має право на отримання пені лише у межах спеціальної позовної давності, яка становить один рік.

Заяви про застосування позовної давності до інших позовних вимог матеріали справи не містять.

Оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом 21 липня 2017 року з ОСОБА_1 підлягає стягненню у межах позовної давності пеня за період з 21 липня 2016 року по 31 травня 2017 року у розмірі 1100 грн.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 09 червня 2011 року у загальному розмірі 7585 грн. 28 коп., яка складається з: 2197 грн. 34 коп. заборгованості за кредитом, 4287 грн. 94 коп. заборгованості за процентами та 1100 грн. пені за порушення виконання зобов'язань за договором.

На підставі ст. 141 ЦПК України з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 2082 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2018 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. № 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором від 09 червня 2011 року у розмірі 7585 грн. 28 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2082 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 липня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

О.Ю. Тичкова