Постанова № 75469497, 17.07.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1140/18Головуючий по 1 інстанції - Ткаченко С.Є. Категорія: 39 Доповідач в апеляційній інстанції - Нерушак Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Нерушак Л.В. (суддя - доповідач )

Суддів Фетісової Т.Л., Карпенко О.В.

за участю секретаря Наконечної М.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3;

відповідачі - Володимирівська сільська рада Знам`янського району Кіровоградської області, Зам`ятницька сільська рада Чигиринського району Черкаської області;

особа, що подає апеляційну скаргу - позивач ОСОБА_3

розглянувши у м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 травня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Ткаченко С.Є. у залі судових засідань Чигиринського районного суду Черкаської області 16 травня 2018 року о 14 год. 30 хв., у справі за позовом ОСОБА_3 до Володимирівської сільської ради Знам'янського району, Зам'ятницької сільської ради Чигиринського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -:

в с т а н о в и в :

02 квітня 2018 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом Володимирівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, Зам'ятницької сільської ради Чигиринського району Черкаської області про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька.

Позов ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що його батьком є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується даними свідоцтва про народження серія НОМЕР_2, виданого Мельниківським сільЗАСГ Чигиринського району Черкаської області від 16 липня 1976 року актовий запис № 6 (а. с. 7 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року батько позивача ОСОБА_5 помер, про що у книзі реєстрації смертей Володимирівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за № 16 від 14 квітня 2010 року зроблено актовий запис та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1. Місцем смерті батька вказано с. Саблине Знам'янського району Кіровоградської області.

Позивач вказує, що згідно довідки Володимирівської сільської ради від 15 березня 2018 року № 46 його батько - ОСОБА_5 на дату смерті проживав та був зареєстрований в с. Саблине Володимирівської сільради Знам'янського району Кіровоградської області по АДРЕСА_1. Після смерті батька позивач ОСОБА_3 своїми діями фактично вступив у право спадщини, вживає заходи по збереженню майна померлого, здійснює оперативне управління майном, поховання батька здійснив особисто.

ОСОБА_3 вказує, що смерть батька для нього стала важким ударом, самопочуття погіршилося, він перебував у тяжкому психоемоційному стані, втратив сенс до життя.

З батьком вони проживали поруч, він постійно приходив до нього, ночував, здійснював ремонтні роботи у квартирі, піклувався про нього та фактично вони мешкали однією сім'єю. Про свою відмову від спадщини позивач не заявляв.

Інформацією про наявність чи відсутність спадкоємців у гр. ОСОБА_5 сільська рада не володіє, заповіт сільською радою не посвідчувався.

Позивач вказує, що під час перегляду та упорядкування речей (фотоальбомів), 07 березня 2018 року ним випадково в особистих речах батька було виявлено оригінал Державного акту на земельну ділянку серії НОМЕР_3, а саме на три земельні ділянки з кадастровими номерами № НОМЕР_6, № НОМЕР_5, № НОМЕР_4 загальною площею 2,40 га, що видані згідно розпорядження Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 23 вересня 2004 року № 189, та які належали ОСОБА_5

ОСОБА_3 також посилається , що він є спадкоємцем першої черги за законом, як син спадкодавця, ніхто до нотаріальної контори із заявою про спадкування не звертався. За життя померлий батько заповіт не склав, про існування та наявності у власності батька земельної ділянки у іншій місцевості він не знав, оскільки за життя батько ОСОБА_5 про це синові не повідомляв, та державний акт на землю позивачу не показував.

Позивач ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса Знам'янської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області та отримав відмову в оформленні спадкового майна, оскільки він пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини.

22 березня 2018 року позивач ОСОБА_3 отримав письмову відмову нотаріуса щодо прийняття спадщини, у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для подання заяви після смерті батька, та йому рекомендовано звернутися до суду з позовом щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. За таких обставин, позивач ОСОБА_3 змушений звернутися в суд із заявою та просить визнати причини пропуску шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними, визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька протягом двох місяців з дня набрання рішення законної сили.

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його незаконним, винесеним без урахування всіх обставин справи, через неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права позивач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та наданим доказам, а саме: він вважає, що пропуск строку відбувся з поважних причин, через незалежні від позивача обставини , а саме : відсутність заповіту, відсутність нерухомого майна, відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно, не знання про наявність земельної ділянки, тяжкий психоемоційний стан, побутові обставини. ОСОБА_3 вказує, що він є спадкоємцем 1 черги, фактично вступив в оперативне управління та користування майном, відкрито користування майном, відмову від спадщини не заявляв, тому вказані обставини він вважає, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця. Також ОСОБА_3 зазначає, що ухвалою суду від 03 травня 2018 року розгляд справи призначено на 14 годину 16 травня 2018 року, але копію даної ухвали він не отримав, про її винесення дізнався з офіційного сайту «Судова влада», натомість одержав повістку про виклик до суду на 14 годину 14 травня 2018 року, чим вважає порушеними свої права, передбачені ст.ст. 43, 49 ЦПК України. ОСОБА_3 вказує у скарзі, про свою обізнаність, що Володимирівська сільська рада Знам'янського району Кіровоградської області ухвалу суду про відкриття провадження та судові виклики не отримувала, свою позицію суду не повідомила, що є порушенням ст.ст. 128, 130 ЦПК України, вважає, особа , якою оскаржується рішення суду першої інстанції .

Розглянувши справу за відсутності позивача та відповідача, явку яких ухвалою від 03 травня 2018 року визнано обов'язковою, та щодо яких відсутні докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи, суд першої інстанції розгляд справи не відклав, причини неявки учасників справи не з'ясував, порушив конституційне право позивача на участь у судовому розгляді, не забезпечив йому можливості надати суду докази та навести доводи, чим порушив вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий суд.

Тому ОСОБА_3 просить скасувати рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 травня 2018 року, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.

11 липня 2018 року від позивача ОСОБА_3 надійшла заява від 10 липня 2018 року про розгляд справи без участі позивача ( апелянта ) за визнання причини відсутності поважною, оскільки на дату розгляду справи судом він ОСОБА_3 перебуватиме на лікуванні (операції) та просить розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Із даних повідомлення про вручення судової повістки вбачається, що Володимирівська сільська рада Знам'янського району Кіровоградської області обізнана про день та час розгляду справи апеляційним судом, що підтверджується даними повідомлення рекомендованого з врученням від 05.07. 2018 року.

На адресу апеляційного суду 13 липня 2018 року від Зам'ятницької сільської ради Чигиринського району Черкаської області надійшов лист від 09.07. 2018 року про розгляд справи судом апеляційної інстанції без участі їх представника, та зазначено, що сільська рада не заперечує проти визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах, який діє відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Апеляційним судом дана справа переглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням, але без виклику сторін, що передбачено згідно до вимог ст. 368 ЦПК України справа, що справи розглядаються судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

При цьому, за загальним правилом встановленим вказаною нормою права, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно вимог ст.128 ЦПК України вбачається, що суд лише повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії а не викликає до судового засідання, якщо їх явка є не обов'язковою.

Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи спір, та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які позивач посилається як на причини пропуску строку для прийняття спадщини, не є такими, що можна визнати поважними, оскільки він мав можливість своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Суд першої інстанції керувався правовою позицією суду касаційної інстанції щодо поважності причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини , вказавши, що не можуть бути визнані поважними причини пропуску строку для подання зави про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача та необізнаність спадкоємця щодо наявності спадкового майна, та існування таких об'єктивних, непереборних істотних труднощів для спадкоємця, що не давали йому можливості у строки встановлені законом для прийняття спадщини подати заяву про її прийняття.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає висновки такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, судом не допущено порушення норм матеріального права при вирішенні вимог позивача.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції згідно даних свідоцтва про смерть серія НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_5, - батько позивача ОСОБА_3, що підтверджується даними актового запису про смерть № 16 від 14 квітня 2010 року, зареєстрованого Володимирівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області (а. с. 8).

Згідно даних свідоцтва про народження НОМЕР_7 ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_3 (а. с.7), що підтверджується даними свідоцтва про народження серія НОМЕР_2, виданого Мельниківським сільЗАСГ Чигиринського району Черкаської області від 16 липня 1976 року актовий запис № 6 .

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що позивач ОСОБА_3 після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, спадщину у встановлений законом шестимісячний строк не прийняв.

Із наданої інформації Знам'янської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області № 335/01-16 від 10.04.2018 року вбачається, спадкоємці із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року , не звертались, спадкові справи після смерті ОСОБА_5 нотаріусом не заводились (а. с.25).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 в обґрунтування своїх вимог вказував, що строк на прийняття спадщину ним пропущено через необізнаність про наявність спадкового майна, а він як спадкоємець 1 черги за законом після смерті батька до нотаріальної контори із заявою про спадкування не звертався. Дружина спадкодавця, мати позивача ОСОБА_6 померла 01.01. 2008 року. За життя батько заповіт не складав, йому про існування земельної ділянки в іншій місцевості не повідомляв та не показував Державний акт на земельну ділянку.

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Апеляційний суд звертає увагу, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття, й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то положення частини третьої ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Згідно роз'яснення Пленуму ВС України, викладених у п. 24 Постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як, зокрема, юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, наявності спадкового майна у спадкодавця, про що не було відомо спадкоємцю.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи причину пропуску строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на яку посилається позивач ОСОБА_3 в позовній заяві, а саме свою необізнаність про наявність спадкового майна, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, який прийшов до вмотивованого та обґрунтованого висновку, відмовивши ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що обставини, на які посилається позивач як на причини пропуску строку для прийняття спадщини не є такими, що можна визнати поважними, оскільки він мав можливість своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, що порушено його права, оскільки ним не отримано ухвалу суду першої інстанції щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи за його позовом до розгляду у судовому засідання, та позивач дізнався про вказану ухвалу із офіційного сайту » Судова влада» і отримав судову повістку про виклик в судове засідання на 14 травня 2018 року на 14 годину, а розгляд справи відбувся 16 травня 2018 року , проте на вказану дату він не отримав виклику до суду, чим порушено його права передбачені ст.ст. 43, 49 ЦПК України, вважає ОСОБА_3 , не впливають на правильність та обґрунтованість висновків суду щодо відмови у задоволенні вимог позивача, виходячи з такого.

Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 187 ЦПК України відкриває провадження у справі , про що постановляється ухвала , яка направляється сторонам у справі.

Із наявних матеріалів справи вбачається, що судом виконано дані вимоги закону та ухвала суду про відкриття провадження від 16 квітня 2018 року у справі направлена сторонам ( а. с. 29 ). Інші ухвали, які постановляються судом є лише у матеріалах справи та відповідно до діючих вимог законодавства в електронному вигляді відправляються на відповідний сайт, де видно рух справи. Направлення сторонам таких ухвал не передбачено діючим процесуальним законом, тому доводи позивача про неотримання ним копії ухвали є безпідставними і не підлягають задоволенню. Крім того, як зазначає сам ОСОБА_3 він дізнався про вказані ухвали суду із сайту «Судова влада», тому був обізнаний про рух справи і це не може бути визнано порушенням його процесуальних прав.

Також колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для задоволення доводів позивача щодо неотримання ним судової повістки на призначену дату судового засідання, оскільки сам позивач ОСОБА_3 в позовній заяві вказав, що просить розгляд справи проводити без його участі (а.с.4).

Крім того, позивачем ОСОБА_3 додатково подана заява від 26 березня 2018 року ( а. с. 15) про розгляд справи і в підготовчому, і в судовому засіданні без участі позивача, зазначаючи, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення суду на підставі наявних у справі доказів. Також позивачем подається клопотання про витребування доказів щодо спадкової справи інформаційної довідки із спадкового реєстру та у разі видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 надати відповідну інформацію із Знам'янської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції було порушено права позивача ОСОБА_3

В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення судових повісток рекомендованими повідомленнями про врученнями сторонам у справі ( а.с. 35, 36, 38 ).

Згідно даних листа від 08.05.2018 року від відповідача - Зам'ятницької сільської ради Чигиринського району Черкаської області надійшов лист від про розгляд справи судом 16.05. 2018 року без участі їх представника, та зазначено, що сільська рада не заперечує проти визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а. с. 37 ).

Також апеляційний суд звертає увагу, що відповідачами у справі рішення суду першої інстанції не оскаржується в апеляційному порядку, та всіма учасниками справи отримано копії ухваленого судом рішення, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення ( а. с. 44, 45, 46 ). Тому позивач, скориставшись своїм правом оскаржив рішення суду в апеляційному порядку , подавши апеляційну скаргу.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо порушення процесуальних прав позивача не підтверджено, і дані доводи не впливають на законність та обґрунтованість рішення суду, ухваленого за наявними доказами за відсутності сторін, оскільки згідно до вимог ч. 2 ст. 211 ЦПК України, та ст. 223 ЦПК України суд мав право розглядати справу за відсутності сторін.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на ч. 3 ст. 376 ЦПК України , що вказані ним процесуальні порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування рішення суду не відповідають обставинам справи, наявним у справі доказам, у разі обґрунтування доводів апеляційної скарги такою підставою, оскільки апеляційним судом перевірено доводи ОСОБА_3, та вказані ним доводи не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції , з підстав, викладених вище в постанові, тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції за вказаними доводами ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Виходячи з вищевикладеного, не вбачається, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, залишено не розглянутими обставини, що мають значення для справи.

Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, були предметом розгляду суду першої інстанції, яким дана належна оцінка, не спростовують висновків суду, тому не підлягають задоволенню апеляційним судом.

Інших доводів, які б давали підстави для задоволення апеляційної скарги, та позовних вимог позивача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, апеляційна скарга ОСОБА_3 не містить.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвалене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи, зводяться до невірного трактування норм матеріального права і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення .

Керуючись ст.ст. 35, 258, 367, 368, 374,375 , 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 16 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Володимирівської сільської ради Знам'янського району, Зам'ятницької сільської ради Чигиринського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв'язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції залишити за особою, яка подавала апеляційну скаргу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуючий Нерушак Л.В.

Судді Карпенко О.В.

Фетісова Т.Л.