Постанова № 75469051, 19.07.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/5556/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/789/677/18 Доповідач - Ткач З.Є.Категорія - 57

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів суду апеляційної інстанції Тернопільської області в складі:

головуючого - Ткача З.Є.

суддів: Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

за участю секретаря Шуманська С.П.

розглянула у письмовому провадженні цивільну справу №607/5556/13-ц за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2018 року, постановлену суддею Вийванко О.М., повний текст ухвали складено 18 травня 2018 року, у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2017 року представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просив визнати виконавчий лист №2-33/11р., виданий 11 жовтня 2011 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український інноваційний банк» 225409,70 грн. боргу, 1700 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, таким, що не підлягає виконанню та визнати виконавчий лист №607/5556/13-ц, виданий 26 серпня 2014 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український інноваційний банк» заборгованість за кредитним договором №96/06-ф від 12.07.2006р., у розмірі 255409,70 грн., сплачений судовий збір у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 120,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Обґрунтовував заяву тим, що після видачі вищенаведених виконавчих листів виникли обставини, які засвідчують, що будь-якого боргу в ОСОБА_1 перед стягувачем немає.

Так, 08 липня 2015 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у кримінальному провадженні №1кп/607/323/2015 винесено вирок, згідно якого, грошові кошти за кредитним договором №164/06-ф від 14.12.2006 року отримало унітарне приватне підприємство «Металоресурси».

А 17 жовтня 2017 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено рішення, за яким визнано недійсним кредитний договір №96/06-ф від 12 липня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та встановлено, що кошти за оспорюваним кредитним договором були отримані УПП «Металоресурси» безпосередньо від ТФ АТ «Укрінбанк».

Вважає, що за таких обставин є підстави визнати виконавчі документи такими, що не підлягає виконанню, з урахуваннями положень ч.2 ст.432 ЦПК України.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2018 року постановлено:

"Задовольнити заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Визнати виконавчий лист № 2-33/11р., виданий 11 жовтня 2011 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» 225 409,70 грн. боргу, 1700 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, таким, що не підлягає виконанню.

Визнати виконавчий лист № 607/5556/13-ц, виданий 26 серпня 2014 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» заборгованість за кредитним договором № 96/06-ф від 12.07.2006 р., у розмірі 255 409,70 грн., сплачений судовий збір у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 120,00 грн., таким, що не підлягає виконанню."

Не погодившись із даним рішенням ПАТ "Українська інноваційна компанія" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, що у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву, місцевий суд виходив з того, що заявником доведено наявність обставин для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню в розумінні положень ст.432 Цивільного процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим та в повній мірі відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні обставини.

01 серпня 2011 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ «Укрінбанк» 225409, 70 грн. заборгованості за невиконання умов кредитного договору № 96/06-ф від 12.07.2006 року та 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення 11 жовтня 2011 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 225409, 70 грн. боргу, 1700 грн. судового збору. 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згодом, 25 грудня 2013 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ухвалено рішення у справі № 607/5556/13-ц за позовом ПАТ «Український інноваційний банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Український інноваційний банк» заборгованість за кредитним договором №162/06-ф від 14.12.2006 р., у розмірі 230297,50 грн., сплачений судовий збір у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 120,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український інноваційний банк» заборгованість за кредитним договором №96/06-ф від 12.07.2006 р., у розмірі 225409,70 грн., сплачений судовий збір у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 120,00 грн. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Український інноваційний банк» заборгованість за кредитним договором №164/06-ф від 14.12.2006 р., у розмірі 230297,50 грн., сплачений судовий збір у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 120,00 грн.

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області від 25 лютого 2014 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 грудня 2013 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено ПАТ «Український інноваційний банк» в задоволенні позову до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 липня 2014 року рішення апеляційного суду Тернопільської області від 25 лютого 2014 року скасовано, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 грудня 2013 року залишено в силі.

На виконання вказаного судового рішення, 26 серпня 2014 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український інноваційний банк» заборгованість за кредитним договором №96/06-ф від 12.07.2006 р., у розмірі 225409,70 грн., сплачений судовий збір у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 120,00 грн.

08 липня 2015 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у кримінальному провадженні №1кп/607/323/2015 винесено вирок, згідно якого, грошові кошти за кредитним договором №164/06-ф від 14.12.2006 року отримало унітарне приватне підприємство «Металоресурси».

Відповідно ч.1 та ч.2 ст.432 Цивільного процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин:

- помилковість видачі виконавчого листа;

- боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився;

-обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

При цьому, слід зауважити, що словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2017 року визнано недійсним кредитний договір № 96/06-ф від 12 липня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та встановлено, що кошти за оспорюваним кредитним договором були отримані УПП «Металоресурси» безпосередньо від ТФ АТ «Укрінбанк».

Дане рішення набрало законної сили.

Таким чином, в розумінні ч.2 ст. 432 ЦПК України виконавчі листи є такими, що не підлягають виконанню, оскільки обов'язок боржника перед стягувачем ПАТ "Українська інноваційна компанія" є відсутнім.

За таких обставин, районний суд прийшов до правильного висновку, що відсутність боргу в ОСОБА_1 є підставою для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.

Доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції та впливали на законність та обґрунтованість постановленої судом ухвали, апеляційна скарга не містить.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування згідно вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2018 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 19 липня 2018 року.

Головуючий: Ткач З.Є.

Судді: Міщій О.Я.

Шевчук Г.М.