Ухвала суду № 75467168, 16.07.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження №1-кп/641/637/2018 Справа №646/492/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Маньковської О.О.

суддів – Ариничевої С.А., Боговського Д.Є.,

за участю прокурора – Мозгового М.Л.,

потерпілої – ОСОБА_1,

захисників обвинувачених– адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинувачених – ОСОБА_4, ОСОБА_5,

секретаря – Лосковської А.В.,

при розгляді в підготовчому судовому засіданні в м. Харкові клопотання прокурора Мозгового М.Л. про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4, ОСОБА_5, вирішуючи питання щодо можливості призначення до судового розгляду обвинувального акта в кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220060001876 від 04.09.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220060001876 від 04.09.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Судом роз’яснено обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно них судом присяжних.

Прокурором в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який посилався на те, що в ході досудового розслідування до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слідчим суддею Червонозаводського районного суду м. Харкова 06.09.2017 року, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжений, у зв’язку з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих в кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються. Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у яких обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_5, прокурор вказав, що є достатні підстави вважати, що ризики встановлені при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на цей час не змінились та продовжують виправдовувати підстави тримання під вартою. Крім того, вказав, що фактичні обставини умисних особливо тяжких злочинів проти життя та здоров’я особи, свідчать про їх підвищену суспільну небезпеку. Вказав, що оскільки обвинувачені вчинили злочини із застосуванням насильства та злочини, які спричинили загибель людини, вважав неможливим застосування застави.

Крім того, прокурор зазначив, що обвинувальний акт підсудний Комінтернівському районному суду м. Харкова. Його складено відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України. Підстав для закриття кримінального провадження за п.4-8 ч.1, ч.2 ст.284 КПК України та повернення обвинувального акта прокурору немає. Просив призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала думку прокурора. Вважала необхідним продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченим у виді тримання під вартою та не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_2 заперечував проти продовження строку запобіжного заходу її підзахисному, при цьому вказала, що прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Крім того не заперечувала проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_3 заперечував проти продовження строку запобіжного заходу її підзахисному, при цьому вказала, що прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, вважала можливим призначити її підзахисному більш м’який запобіжний захід. Крім того не заперечувала проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали думку своїх захисників. Не заперечували проти призначення обвинувального акта до судового розгляду, крім того не вбачали потреби у розгляді кримінального провадження судом присяжних.

Суд, вислухавши сторони, ознайомившись з обвинувальним актом та доданими до нього матеріалами, дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ухвалами слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.09.2017 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено, у зв’язку із існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Враховуючи, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих в кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, тому суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду кримінального провадження і приходить до висновку про необхідність продовжити строку тримання під вартою на 60 днів.

З урахуванням вищенаведеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, суд дійшов наступного.

Так, згідно з вимогами ст. 314 КПК України суд вправі у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Вимоги, які законодавець ставить до обвинувального акту, передбачені ст. 291 КПК України, і між інших, в п. 5 вказано, що в обвинувальному акті повинні бути викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Так, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки викладене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення за своїм змістом дійсно є неконкретним, внаслідок чого вбачається порушення права обвинувачених на захист, яке не є формальним і не може бути забезпечено лише участю захисників, оскільки особи, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень мають чітко усвідомлювати, у вчиненні яких злочинів вони обвинувачуються, неконкретне обвинувачення виключає справедливий судовий розгляд.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатись з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання, у тому числі, і об’єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред’явленого обвинувачення, що порушує право особи на захист.

Так, обвинувальний акт не містить обвинувачення, а лише містить зміст формулювання підозри ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчинених кримінальних правопорушеннях (злочинах), передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6,12 ч. 2 ст. 115 КК України. Крім того, в обвинувальному акті не визначено час нападу з зазначенням формулювання «вечірній час», не визначено спосіб, в який обвинувачені отримали доступ до житла, обмежившись формулюванням – «раптово увірвалися через вхідні двері до приміщення квартири», не визначений час та місце смерті потерпілої, що має значення для визначення правильності кваліфікуючих дій обвинувачених, що в розрізі ст. 91 КПК України - є обов’язковими обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Таким чином, в порушення вимог ст. 291 КПК України у обвинувальному акті формулювання обвинувачення викладено не конкретно, оскільки не містить в собі належним чином сформульованого, зрозумілого обвинувачення щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не містить викладення обставин, які свідчать про наявність доведених даних про обставини наведені вище.

Окрім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 348 КПК України у судовому засіданні головуючий зобов’язаний роз’яснити обвинуваченим суть обвинувачення, однак, з огляду на наведене, виконати ці вимоги кримінального процесуального закону не можливо. Неконкретність і суперечливість обвинувального акту суттєво порушує право обвинувачених на захист та свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.

Таким чином, викладені вище недоліки обвинувального акту, які свідчать про його невідповідність вимогам КПК України, унеможливлюють призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 291,293, 177,178,197,199, 314-315 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Мозгового М.Л. про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4, ОСОБА_5 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, строком на 60 днів в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Строк дії ухвали до 12 вересня 2018 року.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220060001876 від 04.09.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України – повернути прокурору прокуратури Харківської області, для усунення недоліків та виконання вимог КПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення та набирає законної сили по закінченню строку на її оскарження.

Головуючий суддя- О . О . Маньковська

Судді - С.А. Ариничева

ОСОБА_6