Рішення № 75467063, 23.07.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Зяброва О. Г.

Справа № 644/1451/18

Провадження № 2/644/1168/18

23.07.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Зябрової О.Г.,

за участю секретаря - Дяченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Харківська міська рада, Четверта Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних стосунків та визнання права власності на 1/3 частину квартири в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи - Харківська міська рада, Четверта Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних стосунків та визнання права власності на 1/3 частину квартири в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те що, ІНФОРМАЦІЯ_9 року померла мати позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місцем народження якої є с. Безмятежне Шевченківського району Харківської області. ОСОБА_3 мешкала та була зареєстрована в АДРЕСА_1. Разом з нею мешкали та були зареєстровані позивач - ОСОБА_1, дочка позивача ОСОБА_2 Позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_3. 15 липня 1989 року уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила дошлюбне прізвище «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1».

Після смерті матері відкрилась спадщина на 1/3 частину трикімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1 житловою площею 40, 9 кв.м., загальною площею 59, 6 кв.м. Вищезазначена квартира була приватизована та є спільною сумісною власністю, відповідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 18.02.1999 року реєстраційний номер НОМЕР_3, позивача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Спадкоємцем за законом 1/3 частини зазначеної квартири є позивач, вона прийняла спадщину у встановлений законом термін. 6.10.2017 року державним нотаріусом 4-ї ХДНК винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої- свідоцтво про на спадщину за законом на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 не може бути видано на ім'я ОСОБА_1, оскільки не підтверджується родинний зв'язок зі спадкодавцем, а саме те, що вона є донькою померлої ОСОБА_3, оскільки в свідоцтві про народження та у Повному витязі з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 в графі мати записана «ОСОБА_3», а не «ОСОБА_3», як зазначено в свідоцтві про смерть.

Згідно витягу №00018796914 від 4 жовтня 2017 року Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису, 13.01.1962 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану був складений актовий запис №48 стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_6. У вказаний актовий запис 6 листопада 1979 року були внесені зміни стосовно імені: змінено відомості про наречену: «ОСОБА_3» змінено на «ОСОБА_3». Позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 року, у актовому запису №1262, складеному 15 липня 1966 року у графі мати зазначено - ОСОБА_7, у графі батько - ОСОБА_6. Отже мати змінила ім'я після народження позивача. В зв'язку з зазначеними обставинами, встановлення факту родинних відносин та встановлення права власності необхідно позивачу для прийняття спадщини після померлої матері.

Позивач в поданій до суду заяві просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в поданій до суду заяві просила розглядати справу за її відсутності, позов визнала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник третьої особи Харківської міської ради в поданій до суду заяві просив розглядати справу за його відсутності та ухвалити рішення згідно чинного законодавства України, яке не буде порушувати права третіх осіб.

Представник третьої особи Четвертої Харківської державної нотаріальної контори в поданій до суду заяві просила розглядати справу за відсутності їх представника та ухвалити рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Крім визнання позову відповідачем та визнання ним факту, що позивач є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_9 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.03.2017 року, серії НОМЕР_4 виданим Харківським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ в Харківській області (а.с. 29).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, а саме квартиру АДРЕСА_1, виданого 18.02.1999 року реєстраційний номер НОМЕР_3, власниками якої на праві спільної сумісної власності є - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 26).

Після смерті ОСОБА_3, відкрилась спадщина на належну їй на праві спільної сумісної власності частину квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло реєстраційний № 7-99-173177 від 18.02.1999 року (а.с. 26).

Четвертою Харківською нотаріальною конторою, на виконання ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05.07.2018 року про витребування доказів, надано копію матеріалів спадкової справи №507/2017 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_3, відповідно до даних матеріалів:

27.06.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Четвертої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, після померлої матері ОСОБА_3.(а.с. 2).

09.12.2013 року ОСОБА_3 залишила заповіт на все належне їй майно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, який посвідчено державним нотаріусом Четвертої Харківської державної нотаріальної контори - ОСОБА_9.(а.с. 5).

19.09.2017 року ОСОБА_8 звернулась до Четвертої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини за заповітом, з чого вона б не складалася (а.с. 20).

19.09.2017 року ОСОБА_8 звернулась до Четвертої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про відмову від належної їй долі спадщини за законом, після смерті матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 року, на користь доньки спадкодавця ОСОБА_1 (а.с. 21).

Відповідно до постанови від 06.10.2017 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яку винесено державним нотаріусом 4-ї ХДНК, згідно до якої - свідоцтво про на спадщину за законом на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 не може бути видано на ім'я ОСОБА_1, оскільки не підтверджується родинний зв'язок зі спадкодавцем, а саме те, що вона є донькою померлої ОСОБА_3, оскільки в свідоцтві про народження та у Повному витязі з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_3 (після шлюбу «ОСОБА_1"») ОСОБА_5 в графі мати записана «ОСОБА_3», а не «ОСОБА_3», як зазначено в свідоцтві про смерть. (а.с. 45).

Відповідно до копії спадкової справи, після смерті ОСОБА_3, інших спадкоємців після померлої ОСОБА_3 не має.

Судом встановлено факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_9 року ОСОБА_3, є матір'ю позивача ОСОБА_1, що підтверджується:

копією свідоцтва про народження ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, відповідно якого в графі батьки зазначено, мати - ОСОБА_3, батько - ОСОБА_6 (а.с. 13);

копією витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, де зазначено що дошлюбне прізвище позивача - ОСОБА_6 (а.с. 14);

копією свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_12 та ОСОБА_1 (а.с. 15);

копією паспорта, виданого на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 21);

копією посвідчення, виданого на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 22);

копією свідоцтва про народження ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, місцем народження якої є с. Безмятежне Шевченківського району Харківської області (а.с. 23);

копією свідоцтва про одруження між ОСОБА_14 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, які одружились 13.01.1962 року, виданого повторно 19.12.1979 року (а.с. 24);

копією трудової книжки, виданої на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, в якому зазначено, ім'я «ОСОБА_3» виправлено на «ОСОБА_3», відповідно до свідоцтва про народження від 06.09.1974 року (а.с. 25-28).

Судом також встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, оскільки ОСОБА_8 відмовилась від прийняття спадщини за заповітом та законом, відповідно до вимог ч.1 ст. 1273 ЦК України - спадкоємець за заповітом або законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ч.1ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Як вбачається з ч.2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, частка кожного з співвласників квартири АДРЕСА_1 складає по 1/3 частини квартири, отже після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадшина на 1/3 зазначеної квартири.

Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як зазначено у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно.

На підставі ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

В силу ч. 1,2 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття , крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачатті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до положень п. 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 року є матір'ю позивача ОСОБА_1, то позивач має право у першу чергу на спадкування за законом, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені та документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при пред'явленні позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 704. 80 грн. та 2295. 20 грн., а всього 3000 грн.

Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений, що підтверджується відповідними квітанціями, судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 372, 1223, 1258, 1259,1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 90, 92, 95, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Харківська міська рада, Четверта Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних стосунків та визнання права власності на 1/3 частину квартири в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину трикімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 15, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунакаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідний суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).

Відповідач: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2).

Третя особа: Харківська міська рада (місцезнаходження: м. Харків, площа Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Третя особа: Четверта Харківська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: м. Харків. вул. Біблика, 57, код ЕГРПОУ 02900653).

Суддя: