Постанова № 75466549, 23.07.2018, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/1315/14-к

провадження: 1-кс/614/188/18

категорія:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2018 року Борівський районний суд Харківської області в складі:

слідчого судді Гуляєвої Г.М.

за участю: секретаря Євтіхієвої С.В.

прокурора Колеснікова Д.І.

ст. слідчого СВ Борівського ВП ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Борова Харківської області клопотання адвоката ОСОБА_2, що здійснює захист підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12013220230000106 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_2, що здійснює захист підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12013220230000106 звернувся з клопотанням про скасування арешту майна до Борівського районного суду Харківської області, в якому просить скасувати арешт майна, надавши ОСОБА_3 право володінні та користування із забороною відчуження майна – автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER», 2006 року випуску, державні номерні знаки АІ 3311 ЕС, що належить ОСОБА_3 та зобов’язати посадових осіб Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській обл. негайно повернути власнику вказане майно.

З клопотання вбачається, що 30.11.2017 р. на підставі ухвали слідчого судді Борівського районного суду Харківської обл. від 27.11.2017 р. в рамках кримінального провадження №12013220230000106 від 13.03.2013 р. без участі власника автомобіля слідчим було проведено обшук належного ОСОБА_3 автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER», 2006 року випуску, державні номерні знаки АІ 3311 ЕС, за результатами чого вказаний транспортний засіб був тимчасово вилучений.

Ухвалою слідчого судді Борівського районного суду Харківської обл. від 04.12.2017 р. задоволено клопотання ст. слідчого СВ Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській обл. ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна. Серед іншого арешт було накладено на автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER», 2006 року випуску, державні номерні знаки АІ 3311 ЕС.

З приводу арешту автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER» вважає за необхідне зазначити, що його було придбано за гроші матері та сина ОСОБА_3, про що від останнього є відповідна заява. ОСОБА_5 2014 р. надала сину грошові кошти в сумі 3000 доларів США на придбання автомобіля. Так само, ОСОБА_6 надав у 2012 р. своєму батькові грошові кошти в сумі 10 000 доларів США.

Вказує, що зазначений автомобіль не є речовим доказом, оскільки не містить ознаки, передбачені ст.98 КПК України і не підлягає спеціальній конфіскації.

Вважає, що часткове скасування арешту майна з можливістю володіння і користування проте заборони його відчуження, зможе гарантувати його (автомобіля) збереження до закінчення досудового розслідування і судового розгляду. Оскільки, кримінальне провадження здійснюється у смт. Борова Харківської обл., а місцем постійного мешкання ОСОБА_3 є м. Костянтинівка Донецької обл., то часткове скасування арешту майна автомобіля буде в т.ч. гарантувати виконання покладених на ОСОБА_3 обов’язків як підозрюваного з'являтися до слідчого та прокурора за їх вимогою. Надання права володіння та користування автомобілем обґрунтовується також наявністю у ОСОБА_3 тяжких хронічних захворювань, тому пересування пішки, в т.ч. у громадському транспорті може погіршити його стан.

В судовому засідання адвокат ОСОБА_2 підтримав вимоги клопотання, дав пояснення аналогічні викладеним в клопотанні.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, пояснивши, що вказаний автомобіль визнано речовим доказом по кримінальному провадженню №12013220230000106, тому він може підлягати спеціальній конфіскації. З огляду на обставини повідомленої ОСОБА_3 підозри, відповідно до якої ОСОБА_3 внаслідок вчинення злочину заволодів грошовими коштами в сумі близько 30 000 000 грн., рішення слідчого судді про накладення арешту на вилучені грошові кошти в даному випадку є обґрунтованим.

Вислухавши пояснення адвоката, слідчого, прокурора, вивчивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання про часткове скасування арешту майна не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У розумінні положень ст.131 ч.2, ст.170 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Також п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Згідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України).

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В суді встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Борівського районного суду Харківської обл. від 04.12.2017 р. накладено арешт на автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER», 2006 року випуску, державні номерні знаки АІ 3311 ЕС.

Крім того, постановою про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 30.11.2017 р. автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER», 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 визнано речовим доказом по кримінальному провадженню №12013220230000106.

Слідчим суддею в судовому засіданні встановлено, що арешт на майно, зазначене заявником у клопотанні про часткове скасування арешту майна, накладене ухвалою слідчого судді Борівського районного суду Харківської обл. обґрунтоване, оскільки вказане майно має суттєве значення для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, а саме: встановлення обставин кримінального правопорушення та встановлення слідів вчинення кримінального правопорушення.

Також заявником у клопотанні не доведена відсутність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст.170 КПК України, а саме, що у випадку часткового скасування арешту на майно, воно не буде відчужено третім особам, знищено або приховано.

Ст.слідчий та прокурор в судовому засіданні пояснили, що на теперішній час у кримінальному провадженні №12013220230000106 за ознаками кримінальних правопорушень за ч.1 ст.197-1 КК України та ч.4 ст.190 КК України, досудове розслідування в стадії завершення, у зв'язку з чим потреба у подальшому застосуванні арешту вищезазначеного майна не відпала.

Суд приходить до висновку, що арешт на майно накладено обґрунтовано, досудове розслідування, в межах якого було накладено арешт на майно, не завершено, у органу досудового слідства є необхідність у перевірці обставин скоєного злочину, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ст.131 КПК України, кримінальне провадження триває, потреба у такому арешті не відпала, а тому питання про його часткове скасування слід вирішувати одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчуватиметься судовий розгляд.

Посилання адвоката на обставини придбання автомобіля TOYOTA LAND CRUISER, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, за кошти родичів ОСОБА_3 (матері та сина) суд не приймає до уваги, оскільки даний факт не має суттєвого значення, так як вказаний автомобіль є власністю саме ОСОБА_3, а враховуючи те, що останній підозрюється у вчиненні корисливих злочинів, санкція одного з яких передбачає додаткове обов?язкове покарання у виді конфіскації майна, існують достатні підстави вважати, що вилучений автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, може підлягати конфіскації у випадку визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

На думку слідчого судді, часткове зняття арешту з майна, вказаного у клопотанні на даний час може негативно вплинути на хід досудового розслідування, в збереженні арешту вилученого майна є нагальна потреба, а тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає підстав для часткового скасування арешту в порядку ст.174 КПК України на тимчасово вилучене майно, накладеного ухвалою слідчого судді. Заявником при зверненні до суду та у ході судового розгляду не доведено, що на даний час відсутні потреби у застосуванні арешту майна або необґрунтованість його накладення, у зв'язку з чим слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання про часткове скасування арешту.

Крім того, санкцією ч.4 ст.190 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, а тому накладення арешту на автомобіль може служити метою можливої конфіскації.

Відповідно до роз’яснень п.13 листа ВССУ №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 р., рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про арешт майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п.9 ч.1 ст.309 КПК України) оскарженню не підлягає.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.170,173,174 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2, що здійснює захист підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12013220230000106 про скасування арешту майна – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 23 липня 2018 р. о 16.00 год.

Слідчий суддя Гуляєва Г. М.