Постанова № 75466319, 19.07.2018, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1333/18

Номер провадження3/541/424/2018

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О. А., розглянувши за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М. В., прокурора -Передерія А. А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Петрівці Миргородського району Полтавської області, громадянина України, працюючого на посаді бригадира відділу Черкащанський ТОВ «Великобагачанський комбікормовий завод», депутата Миргородської районної ради, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП та ч.2 ст.172-6 КУпАП,

установив:

До Миргородського міськрайонного суду одночасно надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа №541/1333/18) та за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа №541/1334/18).

Враховуючи, що вищевказані адміністративні матеріали, які надійшли до суду стосуються однієї і тієї ж особи, яка вчинила два адміністративні правопорушення, справи про які розглядаються одним і тим же органом, суд постановив: справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення об'єднати в одне провадження з присвоєнням номеру справи № 541/1333/18 провадження № 3/541/424/2018.

Так, відповідно до протоколу № 144 від 19 червня 2018 року ОСОБА_1, будучи депутатом Миргородської районної ради - суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення, згідно з підпунком «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» в порушення вимог ст. 23 вказаного Закону одержав від громадянки ОСОБА_2 подарунок у не грошовій формі, а саме відповідно до договору дарування квартири, серія та номер: 1010 від 22.04.2017, квартиру загальною площею 42,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 187 805 грн., що перевищує дозволений законом розмір сукупної вартості подарунків (3 200 грн. на 2017 рік), тобто вчинив порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-5 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу № 145 від 19 червня 2018 року ОСОБА_1 будучи депутатом Миргородської районної ради, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст.52 вказаного Закону, не подав відповідно до вимог Закону в десятиденний строк ( не пізніше 03.05.2017), на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, щодо набуття права власності на нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 42,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 187 805 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів встановлених для працездатних осіб, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Суду пояснив, що договір дарування, на підставі якого він отримав вказану квартиру є удаваним правочином, оскільки квартира громадянкою ОСОБА_2 була придбана у попереднього власника за його власні кошти та передарована. Свої дії обґрунтовував тим, що він на теперішній час перебуває у зареєстрованому шлюбі та, вчиняючи даний правочин, мав на меті в майбутньому уникнути визнання даної квартири спільною сумісною власністю подружжя, оскільки він вже має негативний досвід поділу майна подружжя. З приводу неподання відомостей про суттєві зміни у майновому стані, пояснив, що він був не обізнаний з цим положенням Закону.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 172-5 та ч.2 ст. 172-6 КУпАП, вина останнього доведена в судовому засіданні, а отже він повинен нести відповідальність передбачену законом.

Згідно з рішенням № 1 від 06.11.2015 Миргородської районної ради Полтавської області «Про визнання повноважень депутатів районної ради сьомого скликання» визнано повноваження депутатів Миргородської районної ради Полтавської області сьомого скликання в кількості 34 особи, серед яких ОСОБА_1.

ОСОБА_1, будучи депутатом Миргородської районної ради сьомого скликання, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» - є державним службовцем, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, та в порушення вимог ст. 23 «Обмеження щодо одержання подарунків» Закону України «Про запобігання корупції» одержав подарунок.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону) правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке Законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Встановлено, що 22.04.2017 ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири НМА 582832 від гр. ОСОБА_2, отримав квартиру за адресою: АДРЕСА_1, згідно з договором вартість подарунку складає 187 805 грн.

Таким чином, отримана квартира у 2017 році в якості подарунку вартістю187 805 грн., що перевищує розмір сукупної вартості подарунків отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, яка складає 3200 грн. на 2017 рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 1. Закону України «Про запобігання корупції» близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта.

З наявних доказів по справі вбачається, що громадянка ОСОБА_2 І не являється близькою особою ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів:

1) відмовитися від пропозиції;

2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;

4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

ОСОБА_1 не вжив вищезазначених заходів, тобто порушив вимоги Закону.

Відповідно ч. 1 ст. 172-5 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умови порушення встановлених Законом обмежень щодо одержання подарунків.

Об'єктом даного адміністративного правопорушення виступають суспільні відносини у сфері державного управління та у сфері запобігання і протидії корупції, щодо дотримання встановленого порядку одержання подарунків (пожертви) суб'єктами владних повноважень та їх декларування.

Предметом правопорушення виступають дарунки (пожертви).

З об'єктивної сторони правопорушення характеризується діянням, яке знаходить своє відображення у порушенні особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вимог закону щодо заборони або обмежень щодо одержання дарунка (пожертви).

Склад правопорушення є формальним. Такі факультативні ознаки об'єктивної сторони як час, місце, способи та засоби його вчинення на кваліфікацію не впливають.

Суб'єктами правопорушення є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Із суб'єктивної сторони правопорушення характеризується умисною формою вини та корисливою метою.

Твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про відсутність в його діях умислу на порушення вимог фінансового контролю не знайшло свого підвердження в ході розгляду справи та спростовується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, ОСОБА_3допустив порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» не подавши до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані щодо набуття у власність квартири на підставі договору дарування НМА 582832, вартістю 187 805 грн.

Суд не бере до уваги твердження ОСОБА_3про те, що він не знав про необхідність надання інформації про суттєві зміни в майновому стані, оскільки, відповідно до ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Разом з тим, відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи обставини вчиненого, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, а також ч.2 ст.36 КУпАП, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-5 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент винесення постанови становить 352 гривні 40 копійок.

Керуючись ст. ст. 9, 172-5, 172-6, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції», суд

ухвалив:

Справу № 541/1333/18 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП відносно ОСОБА_1, справу № 541/1334/18 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 об'єднати з присвоєнням номеру справи № 541/1333/18.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. визнати виним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 172-5 КУпАП та ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та відповідно до санкції ч. 1 ст. 172-5 КУпАП піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень (одна тисяча сімсот гривень нуль копійок) на користь держави на р/р 31118106016305, код ЄДРПОУ 37845125, код вид платежу 21081100, МФО 899998, банк одержувача Казначейство України (ЕАП) одержувач коштів Миргородське УК/ Миргород р-н/21081100 з конфіскацією подарунка - квартири адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. на користь держави 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок судового збору на р/р 31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ:37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя: О.А.Городівський