Постанова № 75465067, 16.07.2018, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції -Скрипник С.М.

Доповідач -Суддя доповідач: Луганська В.М.

Справа № 426/4279/18

Провадження № 22ц/782/476/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області колегія суддів цивільної палати у складі:

головуючого Луганської В.М.,

суддів -Коновалової В.А., Коротенка Є.В.

за участю секретаря: Перишкіна Т.М.

учасники справи:

заявник - Старобільська місцева прокуратура Луганської області в інтересах

Петрівської сільської ради Сватівського району Луганської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області у м. Сєвєродонецьку в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Петрівської сільської ради Сватівського району Луганської області на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 03 травня 2018 року ухваленого у складі судді Скрипник С. М. у цивільній справі за заявою заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Петрівської сільської ради Сватівського району Луганської області, заінтересована особа - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання спадщини відумерлою,

в с т а н о в и в:

У лютому 2018 року заступник керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Петрівської сільської ради Сватівського району Луганської області із заявою про визнання спадщини відумерлою. В обґрунтування заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер мешканець с. Петрівка Сватівського району - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно інформації Петрівської сільської ради № 02-16/23 від 15.02.2018 року останнім місцем проживання ОСОБА_2 був Сватівський обласний будинок-інтернат для людей похилого віку та інвалідів, розташований в м. Сватове Луганської області, вул. Грушевського 1, де він і помер. Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді права на земельну частку (пай) КСП «Петрівське» Петрівської сільської ради загальною площею 6,68 умовних кадастрових гектарів. Протягом 19 років після відкриття спадщини будь-які спадкоємці із заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 до державної контори не звертались. Відповідно до інформації Петрівської сільської ради станом на 05.02.2018 року спадкоємці для оформлення своїх прав на земельну частку (пай) не звертались. Посилаючись на ч.3 ст. 1277 ЦК України, прокурор просив суд визнати спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2, у вигляді права на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Петрівське» відповідно до сертифіката на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, зареєстрованого 11.12.1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), вартістю 167460, 77 грн., відумерлою та передати її за місцем відкриття спадщини до Петрівської сільської ради Сватівського районного суду Луганської області.

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 03 травня 2018 року у задоволенні заяви заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Петрівської сільської ради Сватівського району Луганської області, заінтересована особа - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання спадщини відумерлою - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням Петрівською сільською радою Сватівського району Луганської області подано апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сватівського районного суду від 03 травня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким вимоги заступника керівника Старобільської місцевої прокуратури про визнання спадщини відумерлою задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді права на земельну частку (пай) КСП «Петрівське» Петрівської сільської ради загальною площею 6,68 умовних кадастрових гектарів. Петрівською сільською радою 17.12.2014 року в газеті «Сватівські відомості» та 01.02.2018 року в газеті «Новини Сватівщини» розміщено оголошення щодо вжиття заходів по визнанню права ОСОБА_2 на земельну ділянку із земель колишнього КСП «Петрівське» відумерлою спадщиною та передачі його територіальній громаді Петрівської сільської ради та відповідно до інформації вказаної вище ради станом на 05.02.2018 року спадкоємці для оформлення своїх прав на земельну частку (пай) не звертались. Відповідно до ст.1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, не прийняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття за заявою відповідного органу місцевого самоврядування суд визнає спадщину відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Посилається на те, що спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася до набрання чинності ЦК України від 16.01.2003 року, тому повинна перейти у власність держави на підставі ст. 555 ЦК УРСР. При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК України 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР. У нормах ЦК УРСР 1963 року не існувало такого поняття як відумерла спадщина. Враховуючи, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємці за законом та за заповітом відсутні, спадщина не прийнята, з часу відкриття спадщини сплив однорічний строк, Петрівська сільська рада вважає, що є підстави для визнання спадщини відумерлою.

У відзиві на апеляційну скаргу Петрівської сільської ради Сватівського району Луганської області заступник керівника Старобільської місцевої прокуратури зазначив, що після відкриття спадщини після померлого ОСОБА_2, спадщина у вигляді права на земельну ділянку частку (пай) в порядку, передбаченому ст.555 ЦК УРСР до держави не перейшла. На даний час застосування процедури визнання майна безхазяйним неможливе у зв'язку з втратою чинності закону України «Про державну податкову службу в Україні». На даний час існує інша законодавчо визначена процедура вирішення даного питання, а саме ст.1277 ЦК України. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Просить суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник прокуратури Луганської області апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на доводи викладені в скарзі.

В судове засідання представник Петрівської сільської ради Сватівського району Луганської області не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

В судове засідання представник Головного управління Держгеокадастру у Луганській області не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які з'явилася в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.12 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Відмовляючи в задоволенні заявлених вимог суд першої інстанції виходив з того, що після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, в шестимісячний строк для прийняття спадщини можливі спадкоємці до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини не зверталися.. Звертаючись до суду із заявою про визнання спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 відумерлою, заявник послався на норму статті 1277 ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004 року. Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася до набрання чинності ЦК України від 16.01.2003 року, повинна була перейти у власність держави на підставі ст. 555 ЦК УРСР, то вимоги про визнання спадщини відумерлою задоволенню не підлягають.

Колегія суддів судової палати, вважає, що такий висновок суду відповідає вимогам закону та встановленим по справі обставинам, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_2, про що здійснено актовий запис про смерть № 71 від 17 лютого 1999 року. Останнім місцем проживання ОСОБА_2 був будинок - інтернат для людей похилого віку та інвалідів, що розташований у м. Сватове, вул. Грушевського, 1 (а.с.17).

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді права на земельну частку (пай) КСП «Петрівське» Петрівської сільської ради загальною площею 6,68 умовних кадастрових гектарів.

Відповідно до інформації відділу Держгеокадастру у Сватівському районі Луганської області № 10-28-04-1/15-16 від 05.01.2015 року та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, ОСОБА_2 включений до списку до Державного акту на право колективної власності на землю НОМЕР_1 від 15.08.1995 року на землю КСП «Петрівське» Петрівської сільської ради Сватівського району Луганської області (а.с.10, 11)

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 50799899, наданою Першою Сватівською державною нотаріальною конторою, у вказаному реєстрі інформація щодо складених заповітів та укладених спадкових договорів ОСОБА_2 відсутня (а.с.19).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 50787898, наданої Першою Сватівською державною нотаріальною конторою, у вказаному реєстрі інформація про заведену спадкову справу щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 відсутня (а.с.20).

Відповідно до інформації Петрівської сільської ради Сватівського району Луганської області - спадкоємці ОСОБА_2 до Петрівської сільської ради для оформлення своїх прав на спадкове майно не звертались (а.с.12).

На день смерті ОСОБА_2 проживав у Сватівському обласному будинку - інтернаті для людей похилого віку та інвалідів.

Звертаючись із заявою про визнання спадщини відумерлою, заступник керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області посилався на норму статті 1277 ЦК України, яка набрала чинності з 01 січня 2004 року, відповідно до якої у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Як роз'яснено в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Тобто, оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, то до спірних правовідносин повинні застосовуватись положення актів цивільного законодавства, які чинні на момент їх виникнення, а саме ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Частиною 1 статті 555 ЦК УРСР передбачено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом ні за заповітом.

Згідно роз'яснень, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування"пунктом 5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину. ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави. Тому, якщо упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, вважається, що спадщина переходить до держави.Отже, норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Судом встановлено, що спадщина відкрилась 16 лютого 1999 року. Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді права на земельну частку (пай) КСП «Петрівське» Петрівської сільської ради загальною площею 6,68 умовних кадастрових гектарів. Спадщина не була прийнята спадкоємцями ні за законом, ні за заповітом. В силу статті 555 ЦК УРСР спадщина перейшла до держави. Тому вимоги прокурора про визнання спадщини відумерлою та передати її за місцем відкриття спадщини до Петрівської сільської ради Сватівського району Луганської області необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги про те, що до спірних правовідносин застосовуються норми статті 1277 ЦК України на підставі пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, є помилковим, оскільки з часу відкриття спадщини - день смерті спадкодавця ОСОБА_2, 19.02.1999 року, до набрання чинності ЦК України спливло більше чотирьох років.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки вони стосуються переоцінки доказів, які досліджувались судом.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.263 ЦПК України, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів судової палати виходить з того, що відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» органи місцевого самоврядування звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях за подання заяви про визнання спадщини відумерлою. Тому в силу ст. 141 ЦПК України судові витрати відносяться за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 259, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Петрівської сільської ради Сватівського району Луганської області залишити без задоволення.

Рішення Сватівського районного суду Луганської області від 03 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 20 липня 2018 року.

Головуючий

Судді: