Постанова № 754648, 14.06.2007, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

14.06.07 Справа№ 5/1026-28/152 А

10 год 40 хв

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м. Львів

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Львові №0000371511/0/17472 від 18.10.2006 року, №0000371511/1/20956 від 08.12.2006 року, №0000371511/2/2582 від 13.02.2007 року, №0000371511/3/7651 від 28.04.2007 року

Суддя Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

м. Львів, вул. Личаківська,128,

Зал судового засідання № 302.

Представники сторін:

Від позивача: Білобрам Т.Б. –начальник юридичного відділу виконавчої дирекції

Від відповідача: Мазан О.І. –головний державний податковий інспектор

Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством „Львівобленерго” до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання нечинними повністю податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Львові №0000371511/0/17472 від 18.10.2006 року, №0000371511/1/20956 від 08.12.2006 року, №0000371511/2/2582 від 13.02.2007 року.

Ухвалою суду від 03.05.2007 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду на 29.05.2007 року.

Письмовою Заявою про уточнення позовних вимог від 08.05.2007 року № 112-2440(вх.№ 9627 від 08.05.2007 року) позивач уточнив позовні вимоги, просить визнати нечинними повністю податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові №0000371511/0/17472 від 18.10.2006 року, №0000371511/1/20956 від 08.12.2006 року, №0000371511/2/2582 від 13.02.2007 року, №0000371511/3/7651 від 28.04.2007 року.

В судовому засіданні 29.05.2007 року було оголошено перерву до 14.06.2007 року для надання можливості позивачу подати додаткові докази.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві (з врахуванням уточнення позовних вимог) та додаткових поясненнях по справі. Позивач просить задоволити позовні вимоги, визнати нечинними повністю податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові №0000371511/0/17472 від 18.10.2006 року, №0000371511/1/20956 від 08.12.2006 року, №0000371511/2/2582 від 13.02.2007 року та №0000371511/3/7651 від 28.04.2007 року. Позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові, якими позивачу визначено податкове зобов”язання за платежем частина прибутку (доходу) господарських організацій (у статутних фондах яких є державна частка), що вилучається до бюджету на суму 427484,40 грн. (в т.ч. 407128 грн –основного платежу та 20356,40 грн –штрафних(фінансових) санкцій), є незаконними та необґрунтованими, оскільки такий платіж не передбачений у переліку загальнодержавних податків і зборів (обов”язкових платежів), визначеному ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” №1251-ХІІ від 25.06.1991 року, а тому до позивача не може бути застосовано Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, із внесеними змінами та доповненнями (далі-Закон № 2181-ІІІ), так як відповідно до преамбули цього закону - цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Платіж, який визначений спірними податковими повідомленнями-рішеннями „частина прибутку (доходу) господарських організацій (у статутних фондах яких є державна частка), що вилучається до бюджету” не передбачений чинним Законом України „Про систему оподаткування”, цей платіж не є податковим. Також позивач зазначає, що відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України „Питання відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році” №678 від 17.05.2006 року, Державній податковій адміністрації України доручено здійснювати контроль за повнотою і своєчасністю сплати частини прибутку (доходу) господарськими організаціями згідно із затвердженими цією постановою Порядком і нормативами та інформувати щомісяця до 28 числа Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів і Державне казначейство про обсяги надходження коштів на 1 число місяця, що настає за періодом, за який подається інформація, окремо в розрізі областей та господарських організацій. Таким чином, зазначає позивач, ДПІ в межах визначених Постановою КМУ №678 від 17.05.2006 року має право лише контролювати –вивчати під час перевірки питання здійснення підприємством відповідних нарахувань та відрахувань в бюджет, фіксувати в акті перевірки та інформувати про це відповідні органи державної влади. Однак ні Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік”, ні даною Постановою Кабінету Міністрів України відповідачу не надано право визначати такі суми як податкові зобов”язання, а також виступати органом стягнення по відношенню до таких. Відповідно до п. 2 Постанови №678 від 17.05.2006 року обов”язок по забезпеченню надходження відповідних відрахувань покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні підприємства. Також відповідач зазначає, що 26,98% акцій ВАТ «Львівобленерго»передані у статутний фонд НАК «Енергетична компанія України»відповідно до Постанови КМУ від 22.06.2004 року № 794 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України»». Тому ці акції є власністю товариства - НАК «Енергетична компанія України», належать НАК «Енергетична компанія України», а відповідно не належать державі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у поданому суду поясненні на позовну заяву, просить у задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрутнування заперечень відповідач зазначає, що пунктом 17 ст.2 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року N 3235-IV(із змінами та доповненнями) встановлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2006 рік належить частина прибутку(доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету. Статею 67 цього Закону встановлено, що господарські організації: державні, в тому числі казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2005 року та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу) у строки, що встановлені для сплати податку на прибуток підприємств. Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки(акції,паї), та їх дочірніх підприємств, а також господарських організацій, у статутних фондах яких є частка комунальної власності, зазначені відрахування провадяться з частини прибутку(доходу) відповідно до розміру державної або комунальної частки (акцій,паїв) в їх статутних фондах. У статутному фонді ВАТ „Львівобленерго” державі належить акції в розмірі 26,98 %. Відповідно до п. 2, п.3 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затвердженого Постановою КМУ №678 від 17.05.2006 року, ВАТ „Львівобленерго” повинне здійснювати відрахування частини прибутку (доходу) за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році у розмірі 50% чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) в його статутному фонді. Відповідно до даних Звіту про фінансові результати(форма 2) за 1-ше півріччя 2006 року товариство отримало чистий прибуток в сумі 3018 тис.грн. Таким чином, сума відрахувань частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності ВАТ „Львівобленерго” за І-ше півріччя у 2006 році, виходячи з розміру державної частки(акцій,паїв) у статутному фонді товариства та встановлених Порядком ставок, повинна становити 407128 грн. Відповідно до п. 6 Порядку, частина прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету, розраховується господарськими організаціями відповідно до порядку, встановленого Державною податковою адміністрацією. Розрахунок частини прибутку (доходу) подається до органів державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток. Однак позивач такого розрахунку не подав, та не відобразив у Декларації з податку на прибуток за І-ше півріччя 2006 року інформацію про нарахування частини прибутку (доходу) за звітний період та не сплатив дану суму відрахувань у строки , встановлені для сплати податку на прибуток, чим порушив ст. 67 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року N 3235-IV(із змінами та доповненнями), п.6 та п.7 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затвердженого Постановою КМУ №678 від 17.05.2006 року. Також відповідач вважає, що відповідно до п.п.2.2 Наказу ДПА України від 21.06.2001 року №253 „Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових ) санкцій” ним правомірно визначено зазначену суму як податкове зобов’язання.

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, податкові повідомлення-рішення та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

ДПІ у м. Львові проведено документальну невиїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” за період І півріччя 2006 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт №7/15-0/00131587 від 11.10.2006 року «Про результати документальної невиїзної перевірки»(далі-Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 67 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року N 3235-IV(із змінами та доповненнями), та п. 6, п. 7 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році, затвердженого Постановою КМУ №678 від 17.05.2006 року, в результаті чого занижено суму відрахувань частини прибутку (доходу), яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України, за І-ше півріччя у 2006 року на 407128 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ у м. Львові районі винесено податкове повідомлення-рішення №0000371511/0/17472 від 18.10.2006 року, яким ВАТ «Львівобленерго»визначено суму податкового зобов”язання за платежем частина прибутку (доходу ) господарських організацій (у статутних фондах яких є державна частка), що вилучається до бюджету, в розмірі 407128 грн –основного платежу та 20356,40 грн –штрафних(фінансових) санкцій, усього 427484,40 грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, ДПІ у м. Львові винесла та направила позивачу податкові повідомлення-рішення №0000371511/1/20956 від 08.12.2006 року, №0000371511/2/2582 від 13.02.2007 року, №0000371511/3/7651 від 28.04.2007 року на ту ж суму із тих же підстав, що і первинне.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Пунктом 17 ст.2 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року N 3235-IV(із змінами та доповненнями) встановлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2006 рік належать частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету.

Статтею 67 цього Закону, зокрема, визначено, що: Господарські організації: державні, в тому числі казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу). Господарські організації, які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності, сплачують до загального фонду місцевих бюджетів частину прибутку(доходу). Частина прибутку(доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів за результатами фінансово-господарської діяльності 2005 року та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств. Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки(акції,паї), та їх дочірніх підприємств, а також господарських організацій, у статутних фондах яких є частка комунальної власності, зазначені відрахування провадяться з частини прибутку(доходу) відповідно до розміру державної або комунальної частки (акцій,паїв) в їх статутних фондах.

Відповідно до статті 67 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", Постановою Кабінету Міністрів України №678 від 17.05.2006 року затверджено „Порядок і нормативи відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році”(далі-Порядок і нормативи).

Як зазначено в п.1 Порядку та нормативів, відповідно до цих Порядку і нормативів провадяться відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку(доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році.

Відповідно до п. 2, п.3 Порядку і нормативів, відрахування частини прибутку(доходу) здійснюється: державними, в тому числі казенними підприємствами та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами, акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами –у розмірі 50 відсотків чистого прибутку(доходу), розрахованого згідно з положеннями(стандартами) бухгалтерського обліку. Акціонерні, холдингові компанії та інші суб’єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки(акції,паї), та їх дочірні підприємства, здійснюють відрахування частини прибутку(доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій,паїв) в їх статутному фонді.

Як вбачається із матеріалів справи, у статутному фонді ВАТ „Львівобленерго” державі належать акції в розмірі 26,98 %. Відповідно до даних Звіту про фінансові результати(форма 2) за 1-ше півріччя 2006 року товариство отримало чистий прибуток в сумі 3018 тис.грн. Таким чином, сума відрахувань частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності ВАТ „Львівобленерго” за І-ше півріччя 2006 року, виходячи з розміру державної частки(акцій,паїв) у статутному фонді товариства та встановлених Порядком ставок, повинна становити 407128 грн.

Відповідно до п. 6 Порядку і нормативів, частина прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету, розраховується господарськими організаціями відповідно до порядку, встановленого Державною податковою адміністрацією. Розрахунок частини прибутку (доходу) подається до органів державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток.

Згідно з п. 7. Порядку і нормативів, визначена відповідно до цих Порядку і нормативів частина прибутку (доходу) сплачується у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств, і зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в органах Державного казначейства.

Суд вважає необґрунтованим твердження позивача (ВАТ „Львівобленерго”) про те, що в І-му кварталі 2006 року частка акцій в розмірі 26,98 % в статутному фонді ВАТ „Львівобленерго” не була у власності держави, так як була передана до статутного фонду НАК „Енергетична компанія України” відповідно до Постанови КМУ від 22.06.2004 року № 794, виходячи із наступного.

Справді, Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2004 р. №794 „Про утворення Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України", було утворено Національну акціонерну компанію "Енергетична компанія України" у формі відкритого акціонерного товариства, і відповідно до п.2 даної Постанови та Додатку № 1 до Постанови 26,98 % акцій ВАТ „Львівобленерго” передано до статутного фонду цієї Компанії.

Однак, пунктом 3 вищезазначеної Постанови передбачено залишити у державній власності пакети акцій у статутних фондах господарських товариств у розмірах, зазначених у додатках 1 і 2 (в тому числі і акції ВАТ „Львівобленерго” в розмірі 26,98 %).

Наведене також узгоджується із змістом Указу Президента України від 22.01.2004 року № 69/2004 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління електроенергетичним комплексом»(на підставі якого було прийнято Постанову КМУ від 22 червня 2004 р. №794, і який був чинним в перевірений період-Указ втратив чинність згідно з Указом Президента України від 09.10.2006 року № 863/2006), відповідно до пункту 2 частини 1 якого Кабінету Міністрів України було доручено вирішити у встановленому порядку питання про закріплення в державній власності 100 відсотків акцій Компанії, а також недопущення відчуження Компанії, акцій та іншого переданого їй майна з державної власності, використання їх для формування статутних фондів будь-яких підприємств.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з передачею до статутного фонду Компанії акцій ВАТ „Львівобленерго” в розмірі 26,98 % не припинилася державна власність на ці акції.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України №678 від 17.05.2006 року Державній податковій адміністрації України доручено здійснювати контроль за повнотою і своєчасністю сплати частини прибутку (доходу) господарськими організаціями згідно із затвердженими цією постановою Порядком і нормативами та інформувати щомісяця до 28 числа Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів і Державне казначейство про обсяги надходження коштів на 1 число місяця, що настає за періодом, за який подається інформація, окремо в розрізі областей та господарських організацій.

Пунктом 17 ст.2 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року N 3235-IV(із змінами та доповненнями) встановлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2006 рік належать частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету.

Відповідно до ст.9 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року, до доходів бюджету належать, зокрема, податкові надходження і неподаткові надходження.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів(обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що до функцій органів державної податкової служби входить не лише «вивчати під час перевірки питання здійснення підприємством відповідних нарахувань та відрахувань в бюджет, фіксувати в акті перевірки та інформувати про це відповідні органи державної влади»(як це зазначає позивач), а і визначати конкретну суму частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету. Таким чином, дії відповідача(податкового органу), в результаті яких він встановив заниження ВАТ „Львівобленерго” суми відрахувань частини прибутку (доходу), яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України за І-ше півріччя у 2006 року на 407128 грн, узгоджуються із вищенаведеними нормами чинного законодавства України.

Водночас суд погоджується із твердженням позивача в тій частині, що відповідач(ДПІ у м.Львові) неправомірно визначив суму 407128 грн як податкове зобов’язання(із застосуванням положень Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ). При цьому суд виходить із наступного.

Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(відповідно до його преамбули) є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов”язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

В перелік загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), наведений в ст.14 Закону України „Про систему оподаткування”, не включено такий платіж як частина прибутку (доходу) господарських організацій (у статутних фондах яких є державна частка), що вилучається до бюджету. Стосовно передбаченого у п.3 ч.1 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” такого виду платежу як «дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами», то ВАТ „Львівобленерго” не належить до цього виду підприємств, так як є відкритим акціонерним товариством.

Таким чином, відповідач (ДПІ у м.Львові) неправомірно визначив суму 407128 грн як податкове зобов’язання із застосуванням положень Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ. Як наслідок, відсутні підстави і для застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 20356,40 грн на підставі зазначеного Закону.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З огляду на все вищенаведене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог. Суд визнає частково нечинними податкові повідомлення –рішення ДПІ у м. Львові №0000371511/0/17472 від 18.10.2006 року, №0000371511/1/20956 від 08.12.2006 року, №0000371511/2/2582 від 13.02.2007 року, №0000371511/3/7651 від 28.04.2007 року в частині визначення суми 407128 грн як податкового зобов’язання, а також в частині застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 20356,40 грн.

Щодо іншої частини спірних податкових повідомлень –рішень ДПІ у м. Львові №0000371511/0/17472 від 18.10.2006 року, №0000371511/1/20956 від 08.12.2006 року, №0000371511/2/2582 від 13.02.2007 року, №0000371511/3/7651 від 28.04.2007 року, суд дійшов висновку, що визначення ВАТ „Львівобленерго” суми частини прибутку (доходу) господарських організацій (у статутних фондах яких є державна частка), що вилучається до бюджету, в розмірі 407128 грн, здійснене відповідачем (ДПІ у м. Львові) у передбаченому вищенаведеним законодавством порядку та з дотриманням повноважень, наданих відповідачу. Тому в цій частині спірні рішення являються законними, а позовні вимоги про визнання їх нечинними в цій частині задоволенню не підлягають.

Судові витрати в сумі 3 грн 40 коп судового збору розподіляються згідно з ч.3 ст.94 КАС України відповідно до задоволених позовних вимог (0 грн 16 коп присуджується позивачу з державного бюджету України, 3 грн. 24 коп покладається на позивача).

На підставі вищенаведеного, керуючись п. 2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94, 98, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати частково нечинними податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у м. Львові №0000371511/0/17472 від 18.10.2006 року, №0000371511/1/20956 від 08.12.2006 року, №0000371511/2/2582 від 13.02.2007 року, №0000371511/3/7651 від 28.04.2007 року в частині визначення суми 407128 грн як податкового зобов’язання, а також в частині застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 20356,40 грн.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” (79052, м. Львів, вул. Сяйво, 10, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00131587) 0 грн 16 коп - судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя