Рішення № 75464513, 19.07.2018, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/5424/18

Провадження № 2/417/139/18

РІШЕННЯ

Іменем україни

"19" липня 2018 р. с. Марківка Луганської області

Головуючого судді Логвіненка Т.Г.

при секретарі Ахметшиної Ю.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи Марківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_3 про зняття арешту з майна,-

встановив:

30.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до Марківського районного суду Луганської області із позовною заявою до ОСОБА_2 треті особи Марківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_3 про зняття арешту з майна, мотивуючи вимоги тим, що він є співвласником житлового будинку який розташований по вул.. Комунальна,13 в смт. Марківка Луганської області відповідно до договору дарування серії ВАА № 812566 від 26.11.2002, посвідченого приватним нотаріусом Марківського районного нотаріального округу, реєстр за № 1518.

15.03.2018 з інформаційної довідки за № 117178348, сформованої приватним нотаріусом Марківського районного нотаріального округу Луганської області йому стало відомо, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна мається запис, зареєстрований Ново псковською державною нотаріальною конторою за № 5017814 від 25.05.2007 про накладення арешту на вищезазначений житловий будинок на підставі постанови Марківського відділу ДВС ВП № 2905946 від 15.02.2007. Про обтяження (арешт житлового будинку) до моменту звернення в нотаріальну контору йому нічого не було відомо.

У відповідь на його заяву Марківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області повідомив, що згідно даних АСВП, виконавчі документи стороною де є ОСОБА_1, станом на 13.03.2018 у відділі не перебувають.

Ним встановлено, що арешт на майно накладався Марківським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області по виконавчому провадженню № 2905946 від 15.02.2007 на підставі ухвали Марківського районного суду Луганської області від 12.02.2007 з метою забезпечення позовних вимог ОСОБА_2 по цивільній справі № 2-179/07 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про розподіл спадкового майна. В зв’язку з виконанням ухвали Марківського районного суду Луганської області від 12.02.2007 виконавче провадження № 2905946 було закінчене постановою від 26.02.2007. Провадження по цивільній справі № 2-179/07 було закрито ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 23.03.2007, але відповідно до вимог ст. 154 ЦПК України ( в редакції станом на день ухвалення судового рішення) арешт з майна не був знятий.

Таким чином, оскільки провадження по цивільній справі № 2-179/07 було закрито, а арешт на майно не знятий він позбавлений права на вільне володіння та розпорядження належним йому майном.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з’явилися надали заяви про розгляд справи без їх присутності (а.с.55, 60).

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з’явився надав заяву про розгляд справи без його присутності , позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с.56).

Представник третьої особи Марківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області в підготовче судове засідання не з’явився надав заяву в якій просить розглядати справу без його присутності ( а.с.51).

Третя особа ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з’явилася надала заяву про розгляд справи без її присутності (а.с.57).

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до договору дарування житлового будинку та земельної ділянки серії ВАА № 812566 від 26.11.2002, посвідченого приватним нотаріусом Марківського районного нотаріального округу, реєстр за № 1518, житловий будинок, який розташований по вул. Комунальна,13 в смт. Марківка Луганської області належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності ( а.с.8).

Відповідно до інформаційної довідки за № 117178348, сформованої приватним нотаріусом Марківського районного нотаріального округу Луганської області щодо відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна мається запис, зареєстрований Ново псковською державною нотаріальною конторою за № 5017814 від 25.05.2007 про накладення арешту на вищезазначений житловий будинок на підставі постанови Марківського відділу ДВС ВП № 2905946 від 15.02.2007 (а.с.11-12)

Відповідно до постанови Марківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області по виконавчому провадженню № 2905946 від 15.02.2007 на підставі ухвали Марківського районного суду Луганської області від 12.02.2007 з метою забезпечення позовних вимог ОСОБА_2 по цивільній справі № 2-179/07 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про розподіл спадкового майна, накладено арешт на домоволодіння , розташоване в смт. Марківка Луганської області по вул.. Комунальній, 4 та на все майно яке там знаходиться (а.с.34).

Відповідно до ухвали Марківського районного суду Луганської області у цивільній справи № 2-179/07 від 23 березня 2007 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про розподіл майна - закрито ( а.с. 50 ).

Відповідно до інформації наданої Марківським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області згідно даних АСВП, виконавчі документи стороною де є ОСОБА_1, станом на 13.03.2018 у відділі не перебувають ( а.с.13).

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 цього Кодексу встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у пункті 33 Постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 надав роз’яснення, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов’язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей ст. ст. 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов’язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов’язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до ст. 16 ЦК загальним способом захисту порушених цивільних прав є припинення дій, які порушують право, та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ч. 6 ст. 154 ЦПК України ( в редакції станом на день ухвалення судового рішення від 23.03.2007 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про розподіл майна ) передбачено, що якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи те, що судом не скасовано заходи забезпечення позову, відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі та виконавчі документи стороною де є ОСОБА_1, станом на 13.03.2018 у Марківському відділі державної виконавчої служби не перебувають та відповідно до Статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» ( в редакції станом на момент пред’явлення позову 30.03.2018р.) де передбачені підстави зняття арешту з майна. Частиною 5 зазначеної статті встановлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду суд приходить до висновку, що обставини, викладені позивачем в обґрунтування позову знайшли своє підтвердження.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76-81, 141, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи Марківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_3 про зняття арешту з майна – задовольнити.

Зняти арешт з житлового будинку, що знаходиться за адресою: луганська область, смт. Марківка, вул.. Комунальна, будинок 13, накладений постановою Марківського відділу державної виконавчої служби, ВП № 2905946 від 15.02.2007 на підставі ухвали Марківського районного суду Луганської області від 12.02.2007 року по цивільній справі № 2-179/07.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири ) гривні 80 копійок.

Із урахуванням пункту 15.5Перехідних положень ЦПК України(в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.Г.Логвіненко