Ухвала суду № 75464469, 19.07.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/6262/17

провадження № 1-кп/415/186/18

УХВАЛА

Іменем України

19 липня 2018 року Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Ткачука А.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130000000111 від 01 березня 2017 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, заміжньої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимої (в силу ст. 89 КК України), зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130000000111 від 01 березня 2017 року у відношенні ОСОБА_1, обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст.307 КК України.

У відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17.08.2017 року було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який в подальшому було продовжено ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області, строк дії якого спливає, у зв’язку з чим, під час відкритого судового засідання прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_1

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за які, згідно санкцій статтей, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 4-х до 8-ми років та від 6-ти до 10-ти років, відповідно, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не змінились, а ризики, не зменшились, а саме про те, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується, а також те, що ОСОБА_1 не працює, постійного джерела доходів не має. Враховуючи, що строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту застосований до обвинуваченої спливає, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 триває, просив суд продовжити обвинуваченій строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту на 2 місяці та покласти на обвинувачену наступні обов’язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду, в проваджені якого знаходиться кримінальна справа; 2) не відлучатися з квартири, розташованої за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, квартал Східний, 36/8, без дозволу суду, у встановлений ухвалою час; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Захисник ОСОБА_2 та обвинувачена ОСОБА_1 не заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань, суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно пунктів 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов’язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов’язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, які відповідно до санкцій статтей караються позбавленням волі на строк від 4-х до 8-ми років та від 6-ти до 10-ти років, відповідно і згідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.

При вирішенні питання доцільності продовження строку домашнього арешту відносно обвинуваченої, суд виходить з необхідності уникнення ризику, визначеного ст. 177 КПК України, зокрема наявність ризику, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується, кількість епізодів злочинної діяльності, інкримінованих їй органом досудового слідства, а також те, що ОСОБА_1 не працює, постійного джерела доходів не має. Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та обставини які при цьому враховувались, не змінились, а ризики, не зменшились.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов’язків, а також відсутність підстав для зміни або скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченій запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченій залишати житло за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, квартал Східний, 36/8, в період часу з 11.00 години до 07.00 години, крім випадків відвідування медичних установ та зобов’язати останню, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України : 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатися з квартири, розташованої за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, квартал Східний,ь36/8, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 181,194, 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк домашнього арешту ОСОБА_1, обвинуваченій у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України на 2 місяці, тобто по 19 вересня 2018 року, включно, який полягає в забороні обвинуваченій залишати житло за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, квартал Східний, 36/8, в період часу з 11.00 години до 07.00 години, крім випадків відвідування медичних установ.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, зобов’язати обвинувачену ОСОБА_1:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися з квартири, розташованої за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ,

квартал Східний, 36/8, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Дана ухвала діє протягом 2 місяців, тобто до 19 вересня 2018 року, включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз’яснити обвинуваченій, що в разі не виконання покладених на неї обов’язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Копію ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вручити прокурору, обвинуваченій та направити для виконання до Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області для здійснення контролю за поведінкою обвинуваченої ОСОБА_1 під час дії відносно неї запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.М. Старікова