Ухвала суду № 75463654, 20.07.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа 522/12756/18

Провадження № 1-КС/522/13215/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси - Попревич В.М.,

секретар судового засідання – Шараєва О.А.,

за участю прокурора - Росінського О.В.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42018161010000324 від 16.07.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного: ОСОБА_2, який народився 23.11.1977 року, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, начальник Балтського ВП ГУНП в Одеській області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кім. 118, раніше не судимий,

- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42018161010000324 від 16.07.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного: ОСОБА_2.

Органом досудового розслідування, ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке кваліфікується як прохання надати та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Наказом начальника Головного Управління Національної поліції в Одеській області від 14.07.2017 за № 1143 о/с ОСОБА_2 призначений на посаду начальника Балтського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області – є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Так, 11.07.2018 приблизно 12 год. 00 хв., ОСОБА_2 по телефону, із використаням месенджера «WhatsApp», домовився на 19 год. 00 хв. 11.07.2018 про зустріч із директором ТОВ «АМЕТІСТ-2011», що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Балта, вул. Савранська, 5, ОСОБА_4, для розмови щодо діяльності вказаного ТОВ.

У визначені дату та час, 11.07.2018, приблизно о 19 годині, ОСОБА_2 прибув за адресою Одеська область, м. Балта,вул. Савранська, 5, за місцем фактичного ведення діяльності ТОВ «АМЕТІСТ-2011», де виказав ОСОБА_4 прохання про необхідність передачі йому неправомірної вигоди - грошових коштів готівкою в розмірі 10 000 гривень, зазначивши, що виключно за умови передачі йому вказаної неправомірної вигоди, ТОВ «АМЕТІСТ-2011» буде безперешкодно працювати на території міста Балти Одеської області.

В подальшому, 18.07.2018, приблизно о 16 годині знаходячись за адресою Одеська область, м. Балта, вул. Савранська, 5 ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, виказав ОСОБА_4 протиправне прохання про необхідність передачі йому неправомірної вигоди - грошових коштів готівкою в розмірі 10 000 гривень, зазначивши, що виключно за умови передачі йому вказаної неправомірної вигоди, він не буде заважати веденню законної господарської діяльності ТОВ «АМЕТІСТ-2011». Цього ж дня, ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 для останнього неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Таким чином, 18.07.2018 близько 16 години 30 хвилин, ОСОБА_2 перебуваючи у м. Балта, одержав від громадянина ОСОБА_4 для себе неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, за вчинення та не вчинення дій з використанням наданої йому влади і службового становища, а саме: за не перешкоджання законній діяльності ТОВ «АМЕТІСТ-2011».

Після цього ОСОБА_2 був затриманий працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України та його злочинну діяльність було припинено.

Під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_2 може вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (документи, грошові кошти, які мають пряме відношення до вказаного кримінального провадження та не були знайдені при проведенні першочергових слідчих дій); незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, вважав за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник заперечив проти застосування тримання під вартою, вказавши, клопотання необґрунтоване, відсутні ризики вказані у ст. 177 КПК України, у підозрюваного наявні стійкі соціальні зв’язки, підозра необґрунтована.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін, дослідивши надані матеріали, прийшов до висновку про наступне.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Так, ОСОБА_2 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за ч.3 ст. 368 КК України, відповідальність за який передбачена у виді позбавлення волі.

Обґрунтованість підозри на даній стадії, підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 16.07.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 19.07.2018, протоколом обшуку від 18.07.2018, протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 18.07.2018, протоколом освідування особи від 18.07.2018, повідомлення про підозру від 19.08.2018, протоколом допиту підозрюваного від 19.07.2018, постановою про проведення освідування особи від 18.07.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_6, повідомленням УСБУ в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення від 16.07.2018, випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, заявою громадянина ОСОБА_4 від 16.07.2018, протоколом обшуку службового кабінету начальника Балтського ВП ГУНП в Одеській області від 18.07.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 19.07.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.07.2018, протокол огляду (ідентифікації) та вручення грошових коштів та іншими належними та допустимими злочинами.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред’явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Метою застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов’язків.

Так, під час судового розгляду слідчим суддею встановлено наявність ризику, що ОСОБА_2, підозрюючись у вчиненні тяжкого корупційного умисного злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду, і наявність сім'ї та утриманців, не зменшують такий ризик.

Зважаючи на те, що на даний час, фактично досудове розслідування тільки розпочалося, тобто не вилучені всі предмети, які можуть мати стосунок до даного кримінального провадження, а також не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій, з метою отримання належних та допустимих доказів, слідчий суддя вважає, що незастосування запобіжного заходу до підозрюваного на такому етапі буде негативно впливати на повноту досудового розслідування, тобто слідчий суддя вважає наявним ризик передбачений в п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім цього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинен бути застосований у разі, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

В нинішній час, одним із основних напрямів державної політики є захист суспільства від корупційних правопорушень, і понад усе, пов'язаних із вимаганням неправомірної вигоди у правоохоронних органах та державних органах, виявлення та викорінення корупції в умовах євроінтеграції.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, має корупційний характер, пов'язаний із вимаганням неправомірної вигоди, посадовою особою правоохоронного органу, а тому суспільний інтерес в даному випадку нівелює принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, при наявності вище перелічених ризиків.

З урахуванням вище викладеного, приходжу до висновку про неможливість жодного із більш м'яких запобіжних заходів забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, тому застосування тримання під вартою, на даному етапі є виправданим. Таким чином, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

При визначенні розміру застави у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя звертає увагу на розмір неправомірної вигоди, що ставиться у підозру ОСОБА_2, та його майновий стан, з урахуванням чого, вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов’язків варто визначити розмір застави у рамках передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та підстав для виходу за такі межі, під час судового розгляду не встановлено.

Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 205, 372 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42018161010000324 від 16.07.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, який народився 23.11.1977 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 140 960 (сто орок тисяч дев’ятсот шістдесят) гривень, яку дозволити внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області /ТУ ДСА України в Одеській області/, призначення платежу - застава за ОСОБА_2

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; справа № 522/12756/18

провадження по справі 1-кс/522/13215/18.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов’язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати до уповноваженого органу, документи, які надають право для виїзду за кордон.

Роз’яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов’язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з’явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомивши про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів, з моменту затримання особи, тобто з 18.07.2018 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 15 вересня 2018 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Попревич В.М.

20.07.2018