Ухвала суду № 75463217, 24.07.2018, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1000/18

Провадження № 2-н/507/79/2018

Номер рядка звіту 3

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2018 р. смт. Любашівка

Суддя Любашівського районного суду Одеської області Вужиловський О.В., розглянувши заяву Товариства із обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 боргу в сумі 4505 грн. 97 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вказана заява про видачу судового наказу.

Стаття 163, 164 ЦПК України визначає вимоги до заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Пунктом 1.4-1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання заяви про видачу судового наказу до суду, сплачується судовий збір у сумі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 176 грн. 20 коп.

Разом з тим, ст.9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сума судового збору сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст.164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Згідно п.5 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за повторно подані позови, що були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником сплачено судовий збір у розмірі передбаченому Законом України «Про судовий збір» згідно платіжного доручення № 6465 від 05 травня 2018 року, проте вказане платіжне доручення було додано до заяви про видачу судового наказу про стягнення боргу із ОСОБА_2 по справі № 507/775/18. В задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 ухвалою судді від червня 2018 року було відмовлено. А тому зазначене платіжне доручення не може бути доказом про сплату судового збору по даній справі.

Таким чином заявником не дотримані вищенаведені положення ст. 163,164 ЦПК України, а саме не додано доказів про належну сплату судового збору.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Тому, у видачі судового наказу за заявою Товариства із обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» про стягнення із ОСОБА_1 боргу в сумі 4505 грн. 97 коп., необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 163-165 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства із обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 боргу в сумі 4505 грн. 97 коп. - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її оголошення до Апеляційного суду Одеської області через Любашівський районний суд Одеської області.

Суддя Любашівського

районного суду

Одеської області: ОСОБА_3