Ухвала суду № 75462833, 24.07.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2730/18

Провадження № 1-кп/496/271/18

У Х В А Л А

24 липня 2018 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Пендюри Л.О.

за участю секретаря – Богдан Ю.В.

прокурора – Атрощенко С.О.

захисника – ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018160000000490 відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення справи до судового розгляду, щодо доручення органу пробації складення досудової доповіді відносно обвинуваченого. Щодо клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору заперечував, посилаючись на те, що технічні описки не є підставою для повернення обвинувального акту, а строк досудового розслідування зупинявся у зв’язку з оголошенням розшуку підозрюваного.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений заперечував проти призначення справи до судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору посилаючись на наступні обставини:

-згідно обвинувального акту ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;

-в обвинувальному акті фактичні обставини злочину формулювання обвинувачення та правова кваліфікація злочину є абсолютно ідентичними між собою по змісту та з повідомленням про підозру;

-не вказано від кого, коли, де, яким чином ОСОБА_2 отримав кошти, якими купюрами, чи були вони вилучені, ідентифіковані;

-не вказано за не вчинення яких дій ОСОБА_2 отримав неправомірну вигоду та які дії вчиняв;

-не вказано, які саме службові повноваження були використані ОСОБА_2, як службовою особою;

-не вказано при яких обставинах відбулася змова ОСОБА_2 та митника ОСОБА_3;

-відсутні посилання на докази вини;

-прокурор на аркуші 5 обвинувального акту при викладені правової кваліфікації без вироку суду зазначив, що ОСОБА_2 вчинив злочин, оскільки відповідно до ст. 17 КПК України можливо вказувати лише те, що особа обвинувачується у скоєнні злочину.

-обвинувальний акт складений та вручений 26.06.2018 року, а строк досудового розслідування був продовжений до 24.04.2018 року.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд дійшов до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору у зв’язку з невідповідністю вимогам КПК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт, що надійшов до суду, не відповідає вказаним вище вимогам. Більше того, в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії», від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті п.п. «а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, в якому йдеться про право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення, (рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії № 9783/82, п.79).

У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду, (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пельсє та Сассі проти Франції», (ВП) № 25444/94, п.52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58, рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п.34).

Формулювання обвинувачення визначає конкретний обсяг та межі судового розгляду, а також надає обвинуваченому можливість реалізувати своє право на захист та знати, в чому саме він обвинувачується, а суду - можливість у розумні строки розглянути справу.

Однак у зазначеному обвинувальному акті взагалі не міститься окремого чіткого викладення правової кваліфікації дії обвинуваченого ОСОБА_2

Зі змісту обвинувального акту, а саме формулювання обвинувачення, яке ставиться в провину ОСОБА_2 вбачається, що 16.01.2018 року о 10:00 год. державний інспектор відділу митного оформлення №3 митного поста «Кучургани» Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 та інспектор прикордонної служби 1 категорії-снайпер 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Лиманське» 3 категорії (тип Б) ОСОБА_2 вступили в злочинну змову з метою отримання від ОСОБА_4, який займається підприємницькою діяльністю на території республіки Молдова, а саме продає товари народного вживання, які закуповує в Україні на Промтоварному ринку «7 кілометр», неправомірної вимоги за безперешкодне проходження митного контролю. Реалізовуючи свій спільний злочинний намір, при проходженні ОСОБА_4 митного контролю ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_2 висунув вимогу ОСОБА_4 сплатити неправомірну вимогу в сумі 5500 грн. за безперешкодне проходження митного контролю. ОСОБА_4, розуміючи, що не зможе перетнути державний кордон Республіки Молдова і України без передачі неправомірної вигоди сплатив ОСОБА_3 неправомірну вигоду у сумі 5000 грн., після чого сплатив іншу частину неправомірної вигоди у сумі 500 грн. ОСОБА_2 за безперешкодне проходження митного контролю з товаром.

24.01.2018 року приблизно о 10:00 год. під час перетину державного кордону у пункту пропуску «Градениці-Незавертайлівка» митного поста «Кучургани» Одеської митниці ДФС державний інспектор Одеської митниці ДФС України – ОСОБА_3 та інспектор ПдРУ Державної прикордонної служби України – ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні наміри щодо отримання неправомірної вимоги за не створення штучних умов при перетині кордону висунули вимогу ОСОБА_4 сплатити неправомірну вигоду ОСОБА_3 в сумі 8800 грн., а ОСОБА_2 в сумі 300 грн. за безперешкодне проходження митного контролю. ОСОБА_4, розуміючи, що не зможе перетнути державний кордон Республіки Молдова і України без передачі неправомірної вигоди погодився сплатити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 неправомірну вигоду у сумі 9100 грн. Після отримання неправомірної вигоди у сумі 9100 грн. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 затримано працівниками правоохоронних органів. Таким чином, загальна сума отриманої ОСОБА_2 неправомірної вигоди склала 800 грн.

Таким чином, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вчинили кримінальне правопорушення за попередньою змовою та згідно розподілених між собою ролей.

Однак, в обвинувальному акті відносно обвинуваченого ОСОБА_2 відсутні відомості обвинуваченого ОСОБА_3 (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Відомостей про те, що матеріали відносно ОСОБА_3 виділені в окреме провадження обвинувальний акт також не містить.

В обвинувальному акті не вказано, які службові обов’язки повинен був вчинити або не вчинити ОСОБА_2 при проходженні ОСОБА_4 митного контролю. Не зрозуміло яке відношення інспектор прикордонної служби ОСОБА_2 мав до проходження ОСОБА_4 митного контролю. На сторінці 7 обвинувального акту в правовій кваліфікації вказано, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а не обвинувачується.

В порушення ст. 17 КПК України прокурор, привласнивши повноваження суду, на сторінці 5 обвинувального акту зазначив, що ОСОБА_2 вчинив злочин.

Враховуючи викладене суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору у зв’язку з невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України.

Посилання захисника про те, що обвинувальний акт було затверджено після спливу строків досудового розслідування суд не приймає до уваги, оскільки відповідних доказів суду не надано.

Керуючись ст. ст. 21, 291, 314 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – повернути прокурору прокуратури Одеської області ОСОБА_5 для усунення недоліків, що зазначені в мотивувальній частині ухвали.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Л.О. Пендюра