Рішення № 75461688, 19.07.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5831/17

пр.№ 2-а/464/45/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2018 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі головуючого судді Рудакова І.П.,

за участю секретаря судового засідання Добрій О.-В.В.,

справа № 464/5831/17,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 з'явився,

відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,

представники учасників справи: представник відповідача не з'явився,

в с т а н о в и в:

у вересні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова (правонаступник головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області), у якому просить: визнати вчинені дій відповідача всупереч вимогам ст. ст. 8, 19, 212, 22, 46, 58, 95 Конституції України - протиправними; зобов'язати відповідача вчинити дії по відновленню нарахування та виплаті у розмірі не меншому відповідно до вимог положень ст. ст. 8, 19, 21, 22, 46, 58, 92 Конституції України, встановленою нормою ст. ст. 50, 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що діяв на момент виникнення відповідного права зупиненого з 01.11.2011 та підтвердженого постановою Франківського районного суду міста Львова від 10.07.2008 та виплатити різницю між фактично отриманими коштами та коштами, призначеними за рішенням судів за період з 01.11.2011 по даний час.

В обґрунтування позову покликається на те, що є інвалідом ІІ групи захворювання яке пов'язане із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 1. У зв'язку із інвалідністю, позивачу з 24.06.1992 призначено пенсію у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, через виплату пенсії у меншому розмірі, аніж це було передбачено вказаною нормою, рішенням суду першої інстанції від 10.07.2007 здійснено перерахунок його пенсії. Попри те, надалі, з 01.11.2011 розмір пенсії було зменшено Постановами Кабінету Міністрів України № 745 та № 1210 від 23.11.2011, всупереч вимогам ст. ст. 19, 21, 22, 46, 58, 92, 151-2 Конституції України. У зв'язку із наведеним просить у відповідності до вимог законодавства нарахувати та виплатити пенсію, розмір якої підтверджено судовим рішенням, а позов задовольнити.

23 квітня 2018 року представником відповідача подано в суд віздив на позов, у якому містяться заперечення наступного змісту. Позов подано з порушенням шестимісячного строку, передбаченого ст. 122 КАС України, адже про порушене право ОСОБА_1 дізнався у 2012 році, однак, звернувся до суду лише у 2017 році. Жодних поважних причин пропуску строку позивач не наводить, а тому такий пропущений без поважних причин. Відповідачем враховано пріоритетність Законів над підзаконними нормативно-правовими актами. Відповідач здійсним нарахування та виплату пенсії позивачу у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про Державний бюджет України» та Постанов Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 та від 23.11.2011 № 1210, якими встановлено механізм обчислення пенсій по інвалідності для даної категорії громадян.

07 вересня 2017 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю; просить такий задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

У судове засідання представник відповідача не з'явися, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце засідання.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

10 липня 2008 року Франківським районним судом м. Львова ухвалено рішення, яким визнано неправомірною відмову відповідача в перерахунку пенсії; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком. Ухвалою апеляційної інстанції судове рішення першої інстанції залишено без змін. Постановою Вищого адміністративного суду України від 17.11.2009 судове рішення суду першої інстанції змінено: зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «про загальнообовязакове державне пенсійне страхування», з 01 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.

Суд установив, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалід 2-ї групи від захворювання, яке пов'язано із роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 1996 року, що стверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та відповідно посвідченням серії НОМЕР_2 /арк. спр. 16, 17/.

29 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про відновлення конституційного права, встановлені ст. ст. 19, 21, 46, 124 Конституції України по нарахуванню та виплаті пенсії у відповідності чинного законодавства на час призначення та підтвердження судовим рішенням.

03 липня 2017 року позивач отримав лист-відмову від відповідача на заяву від 29.06.2017, у якому зазначено. В обґрунтуванні відмови покликаються на те, що згідно з вищевказаних судових рішень позивачу проведено перерахунок пенсії у відповідності до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». З 01.01.2012 розмір пенсії обрахований відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210, якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вважаючи дії відповідача, щодо відмови в проведенні перерахунку та виплаті пенсії, протиправними позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини, з приводу оскарження рішення суб'єкта власних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд прийшов наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком.

Так, статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 та державної пенсії визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Згідно з ст. 62 цього Закону, застосування цього Закону проводиться в порядку, визначеному КМ України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до ст.63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Згідно з ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Тобто, стаття 67 цього Закону може бути застосована відповідачем лише у випадку, коли йдеться про підвищення доплат, пенсій та компенсацій з урахуванням визначення розміру державної та додаткової пенсій позивачу згідно з положеннями статей 50, 54 цього ж Закону.

Відповідно до п. 3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог, зокрема постановою КМУ № 1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Виплата державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю з 01.09.2011 року проводилась у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», а з 01.01.2012 року здійснюється у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави.

Законами України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», «;Про Державний бюджет України на 2012 рік», «;Про Державний бюджет України на 2013 рік», «;Про Державний бюджет України на 2014 рік», «;Про Державний бюджет України на 2015 рік», встановлено, що у 2011 - 2015 роках положення, зокрема, статей 50, 54 Закону №796- XII, застосовуються у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 - 2015 роки.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 було внесено зміни до статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Так, відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 28.12.2014, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно зі ст.54 даного Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції від 28.12.2014 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Оскільки зміни до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено Законом України №76-VІІІ від 28.12.2014 і Закон України «Про державний бюджет України на 2015 рік» №80-VІІ прийнято 28.12.2014, то пунктом 9 Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік» було вказано, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50,51,52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Так, у Законі України «Про державний бюджет України на 2016 рік» відсутні обмеження застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки з 28.12.2014 діє нова редакція ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з п. 3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог, зокрема постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до абз. 8 п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.02.2012 № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що відповідач правомірно здійснює виплати позивачу пенсії у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 щодо відповідності Конституції України(конституційності) пункту 4 розділу VІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», було визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу VІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 з наступними змінами, де Конституційний Суд України зазначив, що Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України.

Крім того, у вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

У рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 Конституційним Судом України визначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2,3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Даним рішенням Конституційного суду дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції, на основі і виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Системний аналіз викладених правових норм та рішень Конституційний Суд України дає підстави стверджувати, що розмір і порядок отримання соціальних виплат за ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема з листопада 2011 року і у 2016 році включно, визначається Кабінетом Міністрів України і в даному випадку мала місце зміна законодавства, а отже відповідач правомірно здійснював нарахування і виплату позивачу його пенсії з відповідними надбавками за ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, що у свою чергу вказує на відсутність підстав для задоволення позову, а відтак, у такому необхідно відмовити.

Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із закінченням строків звернення з адміністративним позовом, то у такому необхідно відмовити за безпідставністю.

Вирішуючи питання судових витрат, суд прийшов наступного. Відповідно до абз.1 ч.5 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За подання позову до суду ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, у відповідності до ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Відтак, судові витрати понесені відповідачем, необхідно компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.9, 13, 72-77, 242, -244, 246, 271, 272 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій по відновленню нарахування та виплаті пенсії у розмірі не меншому відповідно до вимог положень ст. ст. 8, 19, 21, 22, 46, 58, 92 Конституції України, встановлену нормою ст. 50, ч.4 ст. 54, Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплатити різницю між фактично отриманими коштами та коштами, призначеними за рішенням суду за період з 01.11.2011 по даний час - відмовити.

Судові витрати, понесені відповідачем, компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.295 КАС України). Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень КАС України.

За умовами ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення проголошено 19 липня 2018 року.

Суддя І. П. Рудаков