Постанова № 75461604, 23.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/5595/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.

Провадження № 22-ц/783/1106/18 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої: Крайник Н. П.

суддів: Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.

при секретарі: Куцику І. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 12 березня 2018 року у справі за поданням державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львова щодо тимчасового обмеження ОСОБА_2, в праві виїзду за межі України до погашення останнім заборгованості згідно виконавчого листа №465/5595/14-ц від 08.12.2014 року виданого Франківським районний судом м. Львова, -

в с т а н о в и л а:

26.01.2018 року державний виконавець Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львова звернувся до суду з поданням щодо тимчасового обмеження ОСОБА_2 в праві виїзду за межі України до погашення останнім заборгованості згідно виконавчого листа №465/5595/14-ц від 08.12.2014 року, виданого Франківським районний судом м.Львова.

Подання обґрунтовував тим, що на виконанні у Франківському відділі державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебуває виконавче провадження №55041730 з примусового виконання виконавчого листа №456/5595/14-ц від 08.12.2014 року, виданого Франківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 45083,44 грн. заборгованості за кредитом, 18671,47 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, а всього 63 754 грн. 91 коп., а також стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Приватбанк» 637 грн. 55 коп. судових витрат по сплаті судового збору. 03.11.2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано боржнику ддя виконання та стягувачу для відома. 30.11.2017 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження. На виклики державного виконавця боржник не з»являється. Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України державному виконавцю надано інформацію щодо перетинання боржником державного кордону. Станом на 24.01.2018 року заборгованість боржником не погашена.

Оскаржуваною ухвалою подання задоволено. Тимчасово обмежено громадянина ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним свої зобов'язань по виконавчому документу, що перебуває у Франківському ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2

Вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не враховано практику Європейського суду з прав людини та положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої забороняється позбавляти особу права вільного пересування лише на підставі неспроможності виконати нею своє договірне зобов»язання. Крім того, зазначає, що між ним та позивачем укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №SAMDN0300001038452 від 04.12.2006 року про зменшення заборгованості, відповідно до умов якої ним здійснено усі погашення, що свідчить про відсутність предмету спору.

Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволенні подання відмовити.

В засідання суду апеляційної інстанції сторони не з»явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності.

За таких обставин, у зв»язку із відсутністю всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Положенням ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в»їзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов»язання - до виконання зобов»язань, або розв»язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов»язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов»язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов»язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Встановлено, що на виконанні Франківського відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебуває виконавче провадження № 55041730 з примусового виконання виконавчого листа №456/5595/14-ц від 08.12.2014 року, виданого Франківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 45083,44 грн. заборгованості за кредитом, 18671,47 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом, а всього 63 754 грн. 91 коп., а також стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Приватбанк» 637 грн. 55 коп. судових витрат по сплаті судового збору.

03.11.2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55041730, яку скеровано боржнику для виконання та стягувачу для відома.

30.11.2017 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Згідно відповіді УПФУ від 28.11.2017 року боржник на обліку як одержувач пенсії не перебуває та за цивільно-правовими договорами не працює.

Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України листом № 22442 від 30.11.2017 року надано інформацію щодо перетинання боржником ОСОБА_2 державного кордону.

Задовольняючи подання державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львова про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, суд виходив лише з того, що заборгованість за виконавчим листом № 456/5595/14-ц, виданим 20.04.2015 року Франківським районним судом міста Львова, боржником не погашено. З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем не подано доказів про ухилення боржника від виконання зобов»язань за виконавчими провадженнями. У поданні про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі Українидержавний виконавець покликався лише на факт наявності у боржника невиконаного зобов»язання, покладеного на нього судовими рішеннями, що само по собі не доводить факту ухилення від виконання покладених на нього зобов»язань.

Крім того, згідно копії постанови державного виконавця від 12.04.2018 року, долученої ОСОБА_2 до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №456/5595/14-ц, виданого 20.04.2015 року Франківським районним судом міста Львова, закінчено у зв»язку зі сплатою ОСОБА_2 заборгованості у повному розмірі припинено, чинність арешту майна боржника та інші заходи примусового виконання рішення суду скасовано.

З наведених мотивів, ухвалу суду слід скасувати. У задоволенні подання державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львова про тимчасове обмеження ОСОБА_2 в праві виїзду за межі України до погашення заборгованості згідно виконавчого листа №465/5595/14-ц від 08.12.2014 року, виданого Франківським районний судом м. Львова, відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ч. 5 ст. 268, ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 12 березня 2018 року скасувати.

У задоволенні подання державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львова про тимчасове обмеження ОСОБА_2 в праві виїзду за межі України до погашення заборгованості згідно виконавчого листа №465/5595/14-ц від 08.12.2014 року, виданого Франківським районний судом м. Львова, відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 23.07.2018 року.

Головуючий: Крайник Н. П.

Судді: Мельничук О. Я.

Савуляк Р. В.