Ухвала суду № 75461543, 23.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/5331/17

Провадження № 22-з/783/154/18 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

У Х В А Л А

23 липня 2018 року суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області Левик Я.А., розглянувши питання про відвід суддів Крайник Н.П., Ніткевича А.В. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 30 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжирінг. Охорона», ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

17.07.2018 року та 18.07.2018 року через канцелярію суду за вх. № 13571 та вх. № ЕП-2282/18-Вх надійшли заяви ОСОБА_4 та директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжирінг. Охорона» - ОСОБА_5 про відвід суддів Крайник Н.П., Ніткевича А.В. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 30 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжирінг. Охорона», ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди.

Заяву про відвід судді Крайник Н.П. заявники обґрунтовують недопустимістю участі судді Крайник Н.П. у розгляді даної справи у зв'язку з розглядом колегією суддів у складі суддів Крайник Н.П., Мельничук О.Я., Струс Л.Б. справи за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона» та ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, про визнання дій неправомірними, демонтаж домофону, заборону встановлення домофону та відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Вважають, що суддею-доповідачем Крайник Н.П. необґрунтовано звільнено позивачів у даній справі від сплати судового збору, не звернуто уваги на те, що позивач бажає знову стягнути моральну шкоду за той же період, упереджено розглянуто попередню справу.

Заяву про відвід судді Ніткевича А.В. директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжирінг. Охорона» - ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що суддя Ніткевич А. В. брав участь у перегляді рішення по справі № 461/11014/13 за нововиявленими обставинами та вів себе упереджено, тому у нього є всі підстави вважати, що дана справа суддею Ніткевичем А. В. теж буде розглядатися упереджено, незважаючи на те, що строк позовної давності по справі минув ще 07.09.2016 року, про що заявлялось в суді першої інстанції по даній справі. Враховуючи, що заява про перегляд рішення не досліджувалась, а аргументи апеляційної скарги під час засідання 11.06.2018 року по справі № 461/11014/13 колегією суддів, в яку входив ОСОБА_19, приймалось як аксіоми, що не підлягають доведенню, тому є підстави вважати, що матеріали справи не будуть досліджуватись, а апеляційна скарга буде безпідставно задоволена.

Такі дії судді-доповідача Крайник Н.П. та судді Ніткевича А.В. викликають недовіру до складу суду по розгляду даної справи.

Ухвалою колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2018 року визнано заявлений відвід суддям Крайник Н.П. та Ніткевичу А.В. необґрунтованим, оскільки підстави для відводу вказаних суддів від розгляду даної справи, зазначені у заявах ОСОБА_4 та директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжирінг. Охорона» - ОСОБА_5 про відвід суддів Крайник Н.П., Ніткевича А.В. не передбачені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.

Колегією суддів відповідно до вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України провадження у справі зупинено для вирішення іншим суддею заявленого відводу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

20 липня 2018 року справу для вирішення питання про відвід передано судді Левику Я.А.

Перевіривши доводи заяв про відвід суддям Крайник Н.П. та Ніткевичу А.В., вважаю, що підстав для задоволення відводу суддів немає.

Згідно ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Також, «відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Вказане є цитатою п.п. 49-50, 52-53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 9.11.2006 року.

Перевіряючи заяви про відвід в контексті наведених у них доводів та враховуючи згадані вимоги закону та практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (зокрема ст. 10 ЦПК України), вважаю, що підстав для задоволення відводу немає.

Так, підстави відводу зводяться до незгоди ОСОБА_4 та директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжирінг. Охорона» - ОСОБА_5із способом розгляду та з рішеннями суддів Крайник Н.П. та Ніткевича А.В. в інших справах та жодних доводів, які б свідчили про певну поведінку вказаних суддів, яка б вказувала на упередження чи небезсторонність при розгляді даної справи і, які б можна було перевірити, - не наведено.

Аналогічно жодних доводів чи обставин, які б вказували на те, що судді Крайник Н.П. та Ніткевич А.В. не забезпечили відсутність сумнівів у їх безсторонності при розгляді даної справи, заявниками не наведено та таких із матеріалів справи не встановлено.

Зважаючи на вказане заявлений відвід, із наведених у ньому підстав, - не слід вважати обґрунтованим, оскільки зазначені обставини не вказують про необ'єктивність чи упередження суддів Крайник Н.П. та Ніткевича А.В. при розгляді справи.

Жодних інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності чи упередженості суддів Крайник Н.П. та Ніткевича А.В. при розгляді справи заявниками не наведено.

З огляду на наведені вище норми процесуального закону та обставини, що викладені в заявах про відвід, про які йшлося та, які слід вважати такими, що не дають підстав для задоволення заяв про відвід, - у задоволенні заяв про відвід слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 36, 40 ЦПК України, -

у х в а л и в :

у задоволенні заяв ОСОБА_4 та директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжирінг. Охорона» - ОСОБА_5 про відвід суддям Крайник Н.П. та Ніткевичу А.В. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Я.А. Левик