Вирок № 75460362, 23.07.2018, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/158/18

Провадження № 1-кп/282/58/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2018 року

смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі

головуючого - судді: Вальчук В. В.

при секретарі судових засідань: Войтович Г.М.

за участю прокурора: Сліпчука П.П.

обвинуваченого: ОСОБА_2

представника потерпілого: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 1201806021000029 від 22.01.2018 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Жовтневе, Поліського району, Київської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2018 року близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи поблизу домогосподарства, що за адресою АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп'яніння з хуліганських мотивів, грубо порушував громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась в ігноруванні загальноприйнятих норм поведінки та моралі, а саме, тримаючи у руках кухонний ніж, погрожував працівникам швидкої медичної допомоги, які прибули за викликом, фізичною розправою, бігав з вище вказаним ножем по АДРЕСА_3, розмахуючи ним та виражаючись нецензурною лайкою, а також у безпричинному пошкодженні чужого майна, а саме за допомогою металевого кута довжиною 1 м. 34 см. та шириною сторін 5 см. ОСОБА_2, завдав по автомобілю НОМЕР_1 близько 4 ударів, тим самим розбив лобове скло, пасажирське бокове скло автомобіля, а також пошкодив передню частину автомобіля, який знаходився навпроти домогосподарства за вище вказаною адресою, чим завдав Комунальній установі «Центру екстреної первинної медичної допомоги та медицини катастроф» матеріальної шкоди на суму 2 330 гривень.

Дії ОСОБА_2, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, органами досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 296 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_2,свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся і підтвердив вищенаведені обставини вчинення злочину.

Представник потерпілого ОСОБА_3 теж підтвердив, що злочин було вчинено ОСОБА_2 за обставин вказаних в обвинувальному акті. Просив не призначати суворе покарання останньому та стягнути з нього завдану шкоду.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого злочину та не заперечували проти скороченого судового розгляду, відтак, у суворій відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при ухваленні вироку.

Крім того, суд з'ясував, що обвинувачений та представник потерпілого правильно розуміють зміст наданих їм прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Зіставивши ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, і встановлені судом ознаки злочинного діяння, вчиненого ОСОБА_2, суд дійшов висновку про те, що вони відповідають один одному. Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, а, отже, його злочинні дії необхідно кваліфікувати як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, вчинений ОСОБА_2 згідно ч. 2 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Як особа обвинувачений ОСОБА_2 характеризується наступним чином: - має постійні місце проживання та реєстрації; - раніше не судимий; - має задовільний стан здоров'я та не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра; - позитивно характеризується за місцем проживання.

Згідно ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття; - активне сприяння розкриттю злочину; - вчинення винним злочину вперше; - позитивна характеристика винного у вчиненні злочину; - повне визнання ним своєї вини у вчиненні злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Отже, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, враховуючи думку представника потерпілого ОСОБА_3, який не наполягав на суворому покарнні обвинуваченого ОСОБА_2, враховуючи наявність п'яти обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, переслідуючи мету забезпечення пропорційності соціально виправданих цілей покарання, реалізуючи принцип справедливості покарання, суд дійшов висновку про доцільність, можливість та необхідність при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 296 КК України, призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, у виді штрафу, в розмірі встановленому в санкції ч.1 ст.296 КК України.

В рамках даного кримінального провадження Бердичівською місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації заявлено цивільний позов про стягнення із ОСОБА_2, на користь Департаменту фінансів Житомирської обласної державної адміністрації кошти на відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином в сумі 2330 грн.

Позов мотивований тим, що внаслідок вчинення даного злочину обвинувачений завдав шкоди майну потерпілого, а саме пошкодив службовий автомобіль НОМЕР_1 завдавши близько 4 ударів, тим самим розбив лобове скло, пасажирське бокове скло автомобіля, а також пошкодив передню частину автомобіля внаслідок чого завдав «Центру екстреної первинної медичної допомоги та медицини катастроф» матеріальну шкоду на загальну суму 2330 грн.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається із рахунку фактури № ФОП-000003 від 29 січня 2018 року «Центр екстреної первинної медичної допомоги та медицини катастроф» витратив 2330 грн., на ремонт автомобіля «УАЗ».

Саме тому, що в судовому засіданні встановлено факт того, що внаслідок вчиненого ОСОБА_2, злочину потерпілому «Центру екстреної первинної медичної допомоги та медицини катастроф» заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 2330 грн., то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Речовими доказами розпорядитись у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 127, 174, 349, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 - відсутні.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь департаменту фінансів Житомирської ОДА витрати на відшкодування матеріальної шкоди заподіяної злочином в сумі 2330 (дві тисячі триста тридцять) гривень із зарахуванням коштів на р/р 37976485 УДКСУ в Житомирській області, код одержувача 37976485, МФО 811039.

Речові докази по справі які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Любарського ВП після набрання вироком суду законної сили, а саме: металевий кут довжиною 1 м., 34 см., та кухонний ніж довжиною 23 см., із пластиковою рукояткою чорного кольору із білими вставками по боках та стальним лезом шириною 2,5см. - знищити.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, потерпілим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України в апеляційний суд Житомирської області через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя В. В. Вальчук