Ухвала суду № 75460069, 23.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

23 липня 2018 р.Справа № 592/1993/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Мельнікової Л.В. ,

суддів: - Гуцала М.І. , Донець Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного України Сумської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії, -

В с т а н о в и л а:

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_5 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом встановлення строку та зобов'язання Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (подалі - Сумське ОУПФУ, управління) подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного України Сумської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії.

09 липня 2018 року означене судове рішення оскаржено відповідачем Сумським ОУПФУ в апеляційному порядку. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування заявленого клопотання заявник зазначає, що представник управління не був присутній під час розгляду вказаної справи та при проголошенні ухвали суду, а її копію управління отримало лише 25 червня 2018 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції. Таким чином, управління фактично було позбавлене можливості своєчасно оскаржити ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2018 року по справі № 592/1993/17.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарги на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення (ч. 2 ст. 295 КАС України).

Матеріалами справи підтверджується, що текст оскаржуваної ухвали від 15 червня 2018 року направлений судом першої інстанції на адресу сторін у справі 18 червня 2018 року /а.с. 172/.

09 липня 2018 року, тобто поза межами процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України, відповідачем Сумським ОУПФУ принесено апеляційну скаргу /а.с. 180-182/.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У рішенні у справі "Рябих проти Росії" ( 980_172 ) (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X) Європейський Суд з прав людини визначився, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.

Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Зі змісту пункту 52 рішення «Устименко проти України» випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

За цих підстав Європейський Суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

Отже, обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом.

В обґрунтування поважності причин, що обумовили пропуск строку на оскарження судового рішення, скаржник посилається на те, що відповідач Сумське ОУПФУ отримало текст оскаржуваного судового рішення лише 25 червня 2018 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції управління.

Втім, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника щодо дати та способу отримання судового рішення саме 25 червня 2018 року не підтверджуються матеріалами справи, а також доказами, наданими в обґрунтування заявленого Сумським ОУПФУ клопотання.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними ті причини, що наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, та відмовляє у його задоволенні.

Частинами 2 та 3 статті 298 КАС України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху &l1; &?ь; у випадку, якщо вона подана після закінчення строків &?є; &? ;, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Сумського ОУПФУ відповідно до положень частини 3 статті 298 КАС України підлягає залишенню без руху та скаржнику слід надати строк для визначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження означеного судового рішення.

Крім того, відповідно до приписів ст. 9 КАС України із Харківського окружного адміністративного суду належить витребувати інформацію щодо дати, а також способу отримання позивачем копії повного тексту оскаржуваної ухвали суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. 121, ст.ст. 299, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 червня 2018 року по справі № 592/1993/17 - відмовити.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач (підпис)Л.В. МельніковаСудді(підпис) (підпис)М.І. Гуцал Л.О. Донець