Постанова № 75459972, 19.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 р.м. ОдесаСправа № 815/2982/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Бойка А.В.

- Осіпова Ю.В.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника апелянта - Маринова Д.В. (довіреність від 14.02.2018 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 липня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЛЕКС» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНАЛЕКС» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 12.05.2017 року №0009701402 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1 547 412 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 341 262 грн.; №0009771402 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 7 085 грн.; №0009781402 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1 712 261 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 428 065 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток не відповідають дійсності. Позивач зазначає, що контролюючим органом не додержано вимог діючого законодавства при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки підприємства, оскільки первинна та бухгалтерська документація по взаємовідносинам позивача з його контрагентами належним чином не досліджувалась, висновки акту перевірки базуються лише на припущеннях, а доводи податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій не підтверджені належними доказами. Зазначені обставини свідчать про необґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та наявність безумовних підстав для їх скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 5 липня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 12.05.2017 року №0009701402 про сплату грошових зобов'язань на загальну суму 1 888 674 грн., у тому числі: за основним платежем (податок на прибуток) - 1 547 412 грн., за штрафними санкціями - 341 262 грн. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 12.05.2017 року №0009771402 про сплату суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 7 085 грн. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 12.05.2017 року №0009781402 в частині грошового зобов'язання з ПДВ 2 043 970 грн. В задоволенні решти позовних суд відмовив.

Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Головне управління ДФС в Одеській області просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 12.04.2017 року по 19.04.2017 року Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЮНАЛЕКС» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 10.12.2014 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складено акт від 21.04.2017 року №320/15-32-14-02/39539893 (Т. І, а.с. 11-31).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЮНАЛЕКС» п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 1 547 412 грн., у тому числі за 2015 рік - на суму 182 364 грн., за 2016 рік - 1 365 048 грн.; п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 1 712 261 грн., у тому числі за травень 2015 року - на суму 41 549 грн., липень 2015 року - 16 060 грн., серпень 20155 року - 30 245 грн., вересень 2015 року - 70 554 грн., жовтень 2015 року - 28 364 грн., листопада 2015 року - 15 855 грн., січень 2016 року - 2 400 грн., лютий 2016 року - 53 525 грн., квітень 2016 року - 5 665 грн., червень 2016 року - 800 грн., липень 2016 року - 800 грн., серпень 2016 року - 226 971 грн., вересень 2016 року - 135 248 грн., жовтень 2016 року - 117 302 грн., листопад 2016 року - 406 900 грн., грудень 2016 року - 560 706 грн., та завищено від'ємне значення по податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму 7 085 грн.

На підставі виявлених порушень Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.05.2017 року №0009701402, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1 547 412 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 341 262 грн.; №0009771402, яким зменшено від'ємне значення по податку на додану вартість в розмірі 7 085 грн.; №0009781402, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1 712 261 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 428 065 грн. (Т. І, а.с. 174, 175, 176).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків про завищення позивачем податкового кредиту та заниження податку на прибуток стало те, що використані під час перевірки первинні документи, складені за результатом господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ПП «Алтер.А», ТОВ ПВ Фірма «Мобіл», ТОВ «Сайлес Груп», ТОВ «Еквілан», ТОВ «Велскейп», ТОВ «Ред Вінд», ТОВ «Деталікс», ТОВ «Буд Фінанс Компані», ТОВ «БК Сервіс-Буд ЛТД», ТОВ «Смарт Компанні», ТОВ «Спецбудмаркет», ТОВ «Теомакс», ТОВ «Лімарк», ТОВ «Теплодім Південь», не підтвердили реальність операцій з постачання товару та надання послуг, виконання робіт

Разом з цим, контролюючий орган під час перевірки врахував податкову інформацію, на підставі якої встановлено відмінність номенклатури товару та послуг, поставлених/наданих контрагентами, від придбаних ними для виконання в господарській діяльності.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку про те, що формування податкового кредиту та валових витрат за рахунок цих операцій відбулось за відсутності правових підстав, у зв'язку із чим вбачаються всі обставини для коригування обліку платника шляхом збільшення податкових зобов'язань.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, посилаючись на їх необґрунтованість і безпідставність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішень суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки операції з ТОВ «Альтера.А.», ТОВ ПВФ «Мобіл», ТОВ «Сайлес Груп», ТОВ «Еквілан», ТОВ «Ред Вінд», ТОВ «Деталікс», ТОВ «Буд Фінанс Компані», ТОВ «БК Сервіс-Буд ЛТД», ТОВ «Смарт Компанні», ТОВ «Спецбудмаркет» позивач підтвердив належними первинним документами, а отже і належним чином формування податкового кредиту та валових витрат, збільшення грошових зобов'язань згідно оскаржуваних рішень за результатом вказаних операцій відбулось не у відповідності до правил податкового законодавства, необґрунтовано, що є безумовною підставою для скасування рішень відповідача у відповідній частині.

Водночас, оскільки не підтвердженими первинними і бухгалтерськими документами залишились господарські операції з ТОВ «Теомакс», ТОВ «Лімарк», ТОВ «Теплодім Південь», ТОВ «Велскейп», суд першої інстанції дійшов висновку про те, що коригування податкового обліку платника за рахунок збільшення зобов'язань за результатом цих операцій згідно оскаржуваних рішень відбулось правомірно та підстави для скасування рішень суб'єкта владних повноважень в цій частині відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), виконанням робіт та наданням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/робіт/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну, яка відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені норми податкового законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, що підтверджується первинними документами, та використання в господарській діяльності вказаного товару.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, податковий кредит з податку на додану вартість має бути підтверджений фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.

При цьому, відповідно до п.п. 200.1, 200.2, 200.4 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із положеннями ст.ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє з 01.01.2015 року) об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Наведені норми податкового законодавства дають підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит з податку на додану вартість мають бути підтверджені фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.

При цьому, за відсутності факту придбання товару, виконання робіт, за наявності формально оформлених первинних документів, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат або податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Альтера.А.» укладено договір поставки від 01.07.2015 року №01/07/2015-П, за яким ТОВ «Альтера.А.» зобов'язується поставити у встановлений строк, а ТОВ «ЮНАЛЕКС» прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, товар (партію товару) згідно накладних або інших документів, підтверджуючись передачу товару (Т. ІІ, а.с. 27-28).

Відповідно до п. 3 Договору поставка товару здійснюється на умовах ЕХW у відповідності з правилами Інкотермс - 2000. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом за рахунок ТОВ «ЮНАЛЕКС», який є замовником перевезення.

Право власності за поставлений товар переходить до ТОВ «ЮНАЛЕКС» в момент підписання видаткової накладної на товар.

Згідно із п.п. 11.1, 11.2 п. 11 Договір набирає чинності з дня його підписання та діє протягом одного календарного року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Якщо ні одна із сторін за 10 днів до закінчення строку дії Договору не повідомить іншу сторону про намір припинити договірні відносини, Договір вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивачем надано видаткові накладні від 08.09.2015 року №080915, від 12.08.2015 року №230815, від 20.07.2015 року №200715 (Т. ІІ, а.с. 29-31).

Згідно банківських виписок оплата товару проведена у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ «Альтера.А.» (Т. ІІ, а.с. 32-35).

Під час постачання товару та його оплати ТОВ «Альтера.А.» виписало належним чином зареєстровані в Реєстрі податкові накладні від 12.08.2018 року №4, від 08.09.2015 року №7, від 20.07.2015 року №14, суми ПДВ по яким позивач включив у складі податкового кредиту у відповідних періодах (Т. ІІ, а.с. 36-41).

Також, як встановлено під час перевірки та вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ ПВФ «Мобіл» укладено договір від 19.07.2016 року про постачання товару (робіт, послуг).

Виконання вказаних операцій позивач підтвердив видатковими накладними від 19.04.2016 року №405, від 21.04.2016 року №431, від 22.04.2016 року №446, від 07.06.2016 року №582, від 19.07.2016 року №762 (Т. ІІ, а.с. 42-46).

Оплата поставленого товару проводилась у безготівковому порядку шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ ПВФ «Мобіл» (Т. ІІ, а.с. 47-49).

Під час постачання товару та його оплати ТОВ ПВФ «Мобіл» виписало належним чином зареєстровані в Реєстрі податкові накладні від 07.06.2016 року №582, від 19.07.2016 року №762, від 21.04.2016 року №431, від 22.04.2016 року №446, від 18.04.2016 року №405, суми ПДВ по яким позивач включив у складі податкового кредиту у відповідних періодах (Т. ІІ, а.с. 50-58).

Також, між позивачем та ТОВ «Сайлес Груп» укладено договір поставки від 01.09.2015 року №01/09/2015-ІІ, за яким ТОВ «Сайлес Груп» зобов'язується поставити, а ТОВ «ЮНАЛЕКС»прийняти та оплатит на умовах, викладених у договорі, товар (партію товару) згідно накладних або інших документів, підтверджуючись передачу товару (Т. ІІ, а.с. 59-60).

Відповідно до п. 3 Договору поставка товару здійснюється на умовах ЕХW у відповідності з правилами Інкотермс - 2000. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом за рахунок ТОВ «ЮНАЛЕКС», який є замовником перевезення.

Право власності за поставлений товар переходить до ТОВ «ЮНАЛЕКС» в момент підписання видаткової накладної на товар.

Згідно із п.п. 11.1, 11.2 п. 11 Договір набирає чинності з дня його підписання та діє протягом одного календарного року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Якщо ні одна із сторін за 10 днів до закінчення строку дії Договору не повідомить іншу сторону про намір припинити договірні відносини, Договір вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав видаткові накладні від 30.09.2015 року №3409, №300915, від 12.10.2015 року №1210 (Т. ІІ, а.с. 61-63).

Оплата поставленого товару проводилась у безготівковому порядку шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ «Сайлес Груп» (Т. ІІ, а.с. 64-66).

Під час постачання товару та його оплати ТОВ «Сайлес Груп» виписало належним чином зареєстровані в Реєстрі податкові накладні від 14.10.2015 року №176, від 12.10.2015 року №174, №175, від 30.09.2015 року №340, №341, суми ПДВ по яким позивач включив у складі податкового кредиту у відповідних періодах (Т. ІІ, а.с. 72-73, 78-81).

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Сайлес Груп» укладено договір від 01.10.2015 року №01/10/2015-ИУ, за яким ТОВ «Сайлес Груп» зобов'язується надати за замовленням ТОВ «ЮНАЛЕКС» інформаційно-консультаційні послуги, перелік яких узгоджується попередньо між сторонами, а ТОВ «ЮНАЛЕКС» зобов'язується приймати роботи та оплачувати їх на умовах та в порядку , передбачених Договором (Т. ІІ, а.с. 67).

Пунктом 7.4 визначено, що Договорів починає діяти з моменту його підписання до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На підтвердження виконання умов вказаного договору та надання інформаційно-консультаційних послуг позивач надав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2015 року (Т. ІІ, а.с. 68, 69).

Замовлення послуг відбувалось на підставі направлених позивачем листів замовлень від 01.10.2015 року, згідно яких ТОВ «Сайлес Груп» має надати інформаційно-консультаційні послуги на тему розвитку валютного ринку України, керування маркетингом підприємства (Т. ІІ, а.с. 68, 69).

Оплата послуг проведена у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ «Сайлес Груп» (Т. ІІ, а.с. 70, 71).

Під час передачі послуг та їх оплати ТОВ «Сайлес Груп» виписало належним чином зареєстровані в Реєстрі податкові накладні від 12.10.2015 року №175, від 14.10.2015 року №176 (Т. ІІ, а.с. 74-77).

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Еквілан» укладено договір поставки від 03.08.2015 року №01/08/2015-П, за яким ТОВ «Еквілан» зобов'язується поставити у встановлений строк, а ТОВ «ЮНАЛЕКС» прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, товар (партію товару) згідно накладних або інших документів, підтверджуючись передачу товару (Т. ІІ, а.с. 82-83).

Відповідно до п. 3 Договору поставка товару здійснюється на умовах ЕХW у відповідності з правилами Інкотермс - 2000. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом за рахунок ТОВ «ЮНАЛЕКС», який є замовником перевезення.

Право власності за поставлений товар переходить до ТОВ «ЮНАЛЕКС» в момент підписання видаткової накладної на товар.

Згідно із п.п. 11.1, 11.2 п. 11 Договір набирає чинності з дня його підписання та діє протягом одного календарного року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Якщо ні одна із сторін за 10 днів до закінчення строку дії Договору не повідомить іншу сторону про намір припинити договірні відносини, Договір вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивачем надано видаткову накладну від 03.08.2015 року №260815 (Т. ІІ, а.с. 84).

Оплата товару проведена у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ «Еквілан» (Т. ІІ, а.с. 88).

Під час постачання товару та їх оплати ТОВ «Еквілан» виписало належним чином зареєстровану в Реєстрі податкову накладну від 03.08.2015 року №7 (Т. ІІ, а.с. 90-91).

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Еквілан» укладено договір від 03.08.2015 року №01/08/2015-ИУ, за яким ТОВ «Еквілан» зобов'язується надати за замовленням ТОВ «ЮНАЛЕКС» інформаційно-консультаційні послуги, перелік узгоджується попередньо між сторонами, а ТОВ «ЮНАЛЕКС» зобов'язується приймати роботи та оплачувати їх на умовах та в порядку, передбачених Договором (Т. ІІ, а.с. 85).

Пунктом 7.4 визначено, що Договорів починає діяти з моменту його підписання до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На підтвердження виконання умов вказаного договору та надання інформаційно-консультаційних послуг позивач надав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за липень 2015 року (Т. ІІ, а.с. 86, 87).

Замовлення послуг відбувалось на підставі направлених позивачем листів замовлень від 03.08.2015 року, згідно яких ТОВ «Еквілан» має надати інформаційно-консультаційні послуги на тему державне регулювання економіки, паблік Рілейшнз (Т. ІІ, а.с. 86, 87).

Оплата послуг проведена у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ «Еквілан» (Т. ІІ, а.с. 89).

Під час передачі послуг та їх оплати ТОВ «Еквілан» виписало належним чином зареєстровані в Реєстрі податкові накладні від 17.08.2015 року №69, від 24.08.2015 року №94 (Т. ІІ, а.с. 92-94).

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Ред Вінд» укладено договір поставки від 20.05.2015 року №01/05/15-П, за яким ТОВ «Ред Вінд» зобов'язується поставити у встановлений строк, а ТОВ «ЮНАЛЕКС» прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, товар (партію товару) згідно накладних або інших документів, підтверджуючись передачу товару (Т. ІІ, а.с. 111-112).

Відповідно до п. 3 Договору поставка товару здійснюється на умовах ЕХW у відповідності з правилами Інкотермс - 2000. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом за рахунок ТОВ «ЮНАЛЕКС», який є замовником перевезення.

Право власності за поставлений товар переходить до ТОВ «ЮНАЛЕКС» в момент підписання видаткової накладної на товар.

Згідно із п.п. 11.1, 11.2 п. 11 Договір набирає чинності з дня його підписання та діє протягом одного календарного року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Якщо ні одна із сторін за 10 днів до закінчення строку дії Договору не повідомить іншу сторону про намір припинити договірні відносини, Договір вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивачем надано видаткову накладну від 27.05.2015 року №260815 (Т. ІІ, а.с. 113).

Оплата товару проведена у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ «Ред Вінд».

Під час постачання товару та їх оплати ТОВ «Ред Вінд» виписало належним чином зареєстровану в Реєстрі податкову накладну від 27.05.2015 року №136 (Т. ІІ, а.с. 114-115).

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Деталікс» укладено договір від 01.09.2016 року №01/09-16-ПД, предметом якого є будівельні та ремонтні роботи, які включають мобілізацію всіх ресурсів, таких як робоча сила. Матеріали, механізми, обладнання, оснастки, пристосування, що необхідні для виконання робіт, мають бути організовані за власні кошти ТОВ «ЮНАЛЕКС». Детальний обсяг робіт викладений у відповідних додатках до Договору та включає наступні роботи: ремонт ШПП 1 ступені 2А.Б енергоблоку №2; рихтування поверхонь нагріву котла енергоблоку №2; ремонт конвективної шахти і діагностика трубопроводів на енергоблоку №2; додаткові роботи з ремонту конвективної шахти енергоблоку №2 (Т. ІІ, а.с. 116-118).

Відповідно до п. 2.3 Договору розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжного доручення шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Деталікс».

Згідно із п. 3.1 після закінчення строку виконання робіт ТОВ «Деталікс» подає, а ТОВ «ЮНАЛЕКС» приймає акти приймання-передачі виконаних робіт з усіма передбаченими додатками. Перед цим ТОВ «Деталікс» та ТОВ «ЮНАЛЕКС» перевіряють та підтверджують якість виконаних робіт, об'єм та відповідність із специфікацією та поточним законодавчим регулюванням. Після того як ТОВ «ЮНАЛЕКС» отримує акт приймання-передачі виконаних робіт, ТОВ «ЮНАЛЕКС» підписує акт або надає мотивовану відмову у його підписанні протягом 10 робочих днів.

Відповідно до п. 4.1 Договору строк виконання робіт починається з 01.09.2016 року та закінчується 30.09.2016 року.

Пунктом 9.1 визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного взаємного виконання зобов'язань сторонами.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивач надав акти приймання виконаних робіт за вересень 2016 року №6, №2, №5, №3, №4, №1, №7 (Т. ІІ, а.с. 119-137).

Оплата робіт проведена у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ «Деталікс» (Т. ІІ, а.с. 138-143).

Під час виконання робіт та їх оплати ТОВ «Деталікс» видало належним чином зареєстровані в Реєстрі податкові накладні від 29.09.2016 року №117, №118, №119, №123, №126, №127, №128, суми ПДВ по яким позивач включив у складі податкового кредиту відповідного періоду (Т. ІІ, а.с. 144-152).

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Буд Фінанс Компані» укладено договір від 01.10.2016 року №01/10-16-ПД, предметом якого є будівельні та ремонтні роботи, які включають мобілізацію всіх ресурсів, таких як робоча сила. Матеріали, механізми, обладнання, оснастки, пристосування, що необхідні для виконання робіт, мають бути організовані за власні кошти ТОВ «ЮНАЛЕКС». Детальний обсяг робіт викладений у відповідних додатках до Договору та включає наступні роботи: ремонт конвективної шахти котла; росшлаковочні роботи на устаткуванні; підготовка поверхонь під контроль металу турбінного і котельного обладнання енергоблока ст. №11; рихтування поверхонь нагріву котла; ремонт газоходів, повітроводів трубопроводів (Т. ІІ, 153-155).

Відповідно до п. 2.3 Договору розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжного доручення шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Буд Фінанс Компані».

Згідно із п. 3.1 після закінчення строку виконання робіт ТОВ «Буд Фінанс Компані» подає, а ТОВ «ЮНАЛЕКС» приймає акти приймання-передачі виконаних робіт з усіма передбаченими додатками. Перед цим ТОВ «Буд Фінанс Компані» та ТОВ «ЮНАЛЕКС» перевіряють та підтверджують якість виконаних робіт, об'єм та відповідність із специфікацією та поточним законодавчим регулюванням. Після того як ТОВ «ЮНАЛЕКС» отримує акт приймання-передачі виконаних робіт, ТОВ «ЮНАЛЕКС» підписує акт або надає мотивовану відмову у його підписанні протягом 10 робочих днів.

Відповідно до п. 4.1 Договору строк виконання робіт починається з 01.10.2016 року та закінчується 31.10.2016 року.

Пунктом 9.1 визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного взаємного виконання зобов'язань сторонами.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивач надав акти приймання виконаних робіт за жовтень 2016 року №2, №1, №4, №3, №5 (Т. ІІ, а.с. 156-164).

Оплата робіт проведена у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ «Буд Фінанс Компані» (Т. ІІ, а.с. 165-166).

Під час виконання робіт та їх оплати ТОВ «Буд Фінанс Компані» видало належним чином зареєстровані в Реєстрі податкові накладні від 28.10.2016 року №27, №28, №29, №30, №31, №32, суми ПДВ по яким позивач включив у складі податкового кредиту відповідного періоду (Т. ІІ, а.с. 167-173).

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «БК Сервіс-Буд ЛТД» укладено договір від 01.11.2016 року №01/11-16-ПД, предметом якого є будівельні та ремонтні роботи, які включають мобілізацію всіх ресурсів, таких як робоча сила. Матеріали, механізми, обладнання, оснастки, пристосування, що необхідні для виконання робіт, мають бути організовані за власні кошти ТОВ «ЮНАЛЕКС». Детальний обсяг робіт викладений у відповідних додатках до Договору та включає наступні роботи: ремонт конвективної шахти котлоагрегату; ремонт НРЧ корпусу Б енергоблоку №10; ремонт воздуховодів котлоагрегату ТПП-210А енергоблоку №10; ремонт трубопроводів котлоагрегату ТПП-210А енергоблоку №10; ремонт коробів тракту ДРГ з відновленням теплової ізоляції енергоблоку №2; ремонт газоходів та повітроводів котлоагрегату ТПП-312А з заміною дефектних ділянок, енергоблоку №2; заміна дефектних ділянок пило проводів енергоблока №2; виконання котлоочисних робіт по котлу №17 енергоблоку №2; ремонт гідро золовидалення котла №17; додаткові роботи по ремонту конвективної шахти енергоблоку; додаткові расшлаковочні роботи на обладнанні; ремонт конвективної шахти котла; підготовка поверхонь під контроль металу турбінного і котельного обладнянн енергоблоку ст. №11; расшлаковочні роботи на устаткуванні; ремонт газоходів, повітроводів, трубопроводів; демонтаж устаткуванні і металоконструкцій (Т. ІІ, 174-176).

Відповідно до п. 2.3 Договору розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжного доручення шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «БК Сервіс-Буд ЛТД».

Згідно із п. 3.1 після закінчення строку виконання робіт ТОВ «БК Сервіс-Буд ЛТД» подає, а ТОВ «ЮНАЛЕКС» приймає акти приймання-передачі виконаних робіт з усіма передбаченими додатками. Перед цим ТОВ «БК Сервіс-Буд ЛТД» та ТОВ «ЮНАЛЕКС» перевіряють та підтверджують якість виконаних робіт, об'єм та відповідність із специфікацією та поточним законодавчим регулюванням. Після того як ТОВ «ЮНАЛЕКС» отримує акт приймання-передачі виконаних робіт, ТОВ «ЮНАЛЕКС» підписує акт або надає мотивовану відмову у його підписанні протягом 10 робочих днів.

Відповідно до п. 4.1 Договору строк виконання робіт починається 01.11.2016 року та закінчується 30.11.2016 року.

Пунктом 9.1 визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного взаємного виконання зобов'язань сторонами.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивач надав акти приймання виконаних робіт за листопад 2016 року №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №1, №14, №15, №16, №17, №18 (Т. ІІ, а.с. 177-220).

Оплата робіт проведена у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ «БК Сервіс-Буд ЛТД».

Під час виконання робіт та їх оплати ТОВ «БК Сервіс-Буд ЛТД» видало належним чином зареєстровані в Реєстрі податкові накладні від 29.11.2016 року №57, №58, №59, №60, №61, №62, №63, №64, №65, №66, №67, №68, №69, №70, №71, №72, №73, №74, суми ПДВ по яким позивач включив у складі податкового кредиту відповідного періоду (Т. ІІ, а.с. 221-238).

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Смарт Компанні» укладено договір від 01.12.2016 року №01/12-16-ПД, предметом якого є будівельні та ремонтні роботи, які включають мобілізацію всіх ресурсів, таких як робоча сила. Матеріали, механізми, обладнання, оснастки, пристосування, що необхідні для виконання робіт, мають бути організовані за власні кошти ТОВ «ЮНАЛЕКС». Детальний обсяг робіт викладений у відповідних додатках до Договору та включає наступні роботи: пересипка пакетів РВП; ремонт пилепроводів енергоблоку №5; спеціалізоване очищення устаткування в період позапланового ремонту енергоблоку №5; ремонт конвективної шахти котлоагрегату ТПП-210А енергоблоку №10; ремонт НРЧ корпусу Б енергоблоку №10; ремонт НРЧ корпусу А енергоблоку №10; ремонт конвективної шахти котла (Т. ІІ, 239-241).

Відповідно до п. 2.3 Договору розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжного доручення шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Смарт Компанні».

Згідно із п. 3.1 після закінчення строку виконання робіт ТОВ «Смарт Компанні» подає, а ТОВ «ЮНАЛЕКС» приймає акти приймання-передачі виконаних робіт з усіма передбаченими додатками. Перед цим ТОВ «Смарт Компанні» та ТОВ «ЮНАЛЕКС» перевіряють та підтверджують якість виконаних робіт, об'єм та відповідність із специфікацією та поточним законодавчим регулюванням. Після того як ТОВ «ЮНАЛЕКС» отримує акт приймання-передачі виконаних робіт, ТОВ «ЮНАЛЕКС» підписує акт або надає мотивовану відмову у його підписанні протягом 10 робочих днів.

Відповідно до п. 4.1 Договору строк виконання робіт починається 01.12.2016 року та закінчується 31.12.2016 року.

Пунктом 9.1 визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного взаємного виконання зобов'язань сторонами.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивач надав акти приймання виконаних робіт за грудень 2016 року №6, №4, №8, №7, №1, №5, №2, №3 (Т. ІІ, а.с. 242-250, Т. ІІІ, а.с. 1-22).

Оплата робіт проведена у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ «Смарт Компанні» (Т. ІІІ, а.с. 22-27).

Під час виконання робіт та їх оплати ТОВ «Смарт Компанні» видало належним чином зареєстровані в Реєстрі податкові накладні від 15.12.2016 року №46, №47, №48, №49, від 20.12.2016 року №164, №165, №166, №167, суми ПДВ по яким позивач включив у складі податкового кредиту відповідного періоду (Т. ІІІ, а.с. 28-36).

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Спецбудмаркет» укладено договір від 01.08.2016 року №01/08-16-ПД, предметом якого є будівельні та ремонтні роботи, які включають мобілізацію всіх ресурсів, таких як робоча сила. Матеріали, механізми, обладнання, оснастки, пристосування, що необхідні для виконання робіт, мають бути організовані за власні кошти ТОВ «ЮНАЛЕКС». Детальний обсяг робіт викладений у відповідних додатках до Договору та включає наступні роботи: рихтування поверхонь нагріву котла; контроль металу і заміна ділянок трубопроводів; ремонт газоходів енергоблоку №2 ДТЕК КРИВОРІЖСЬКА ТЕС; піскоструминне очищення під ошиповку бічних екранів НРЧ енергоблоку №2 ДТЕК КРИВОРІЖСЬКА ТЕС (Т. ІІІ, 37-39).

Відповідно до п. 2.3 Договору розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжного доручення шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Спецбудмаркет».

Згідно із п. 3.1 після закінчення строку виконання робіт ТОВ «Спецбудмаркет» подає, а ТОВ «ЮНАЛЕКС» приймає акти приймання-передачі виконаних робіт з усіма передбаченими додатками. Перед цим ТОВ «Спецбудмаркет» та ТОВ «ЮНАЛЕКС» перевіряють та підтверджують якість виконаних робіт, об'єм та відповідність із специфікацією та поточним законодавчим регулюванням. Після того як ТОВ «ЮНАЛЕКС» отримує акт приймання-передачі виконаних робіт, ТОВ «ЮНАЛЕКС» підписує акт або надає мотивовану відмову у його підписанні протягом 10 робочих днів.

Відповідно до п. 4.1 Договору строк виконання робіт починається 01.08.2016 року та закінчується 31.08.2016 року.

Пунктом 9.1 визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного взаємного виконання зобов'язань сторонами.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивач надав акти приймання виконаних робіт за серпень 2016 року №3, №5, №4, №6, №7, №8, №1, №2 (Т. ІІІ, а.с. 40-63).

Оплата робіт проведена у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ «Спецбудмаркет» (Т. ІІІ, а.с. 64-65).

Під час виконання робіт та їх оплати ТОВ «Спецбудмаркет» видало належним чином зареєстровані в Реєстрі податкові накладні від 31.08.2016 року №126, №127, №128, №129, №130, №131, №132, №133, суми ПДВ по яким позивач включив у складі податкового кредиту відповідного періоду (Т. ІІІ, а.с. 66-74).

Однак, контролюючий орган не врахував надані до перевірки документи, дійшов висновку, що за ними неможливо встановити фактичне надання послуг, виконання робіт і постачання товару, обґрунтованість формування позивачем податкового кредиту і валових витрат за цими операціями, у зв'язку із чим - про завищення позивачем податкового кредиту та заниження податку на прибуток за цими операціями в період з 2014 року по 2016 року.

Проте, колегія суддів не може погодитись з доводами контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток за результатом цих операцій та вважає вірним висновок суду першої інстанції, що за наданими позивачем первинними документами можливо встановити зміст операцій, їх обсяги, оплату, фактичне постачання товару/послуг, виконання робіт, їх використання в господарській діяльності підприємства.

На момент надання послуг, виконання робіт і постачання товару, складання первинних і розрахункових документів, податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість, є діючими підприємствами, відомості про припинення їх реєстрації як юридичних осіб та відсутність за місцезнаходженням у встановленому законом порядку не вносились.

Не знайшли свого підтвердження, з огляду на наявність відповідних квитанцій, і доводи контролюючого органу про формування позивачем податкового кредиту за рахунок сум податку, визначених у податкових накладних і не зареєстрованих контрагентами в Реєстрі.

Водночас, колегія суддів враховує, що під час перевірки у контролюючого органу були показники звітності та дані первинних і розрахункових документів за цими операціями, тобто були об'єктом дослідження правильності формування підприємством податкового кредиту та валових витрат за операціями.

При цьому, жодних зауважень щодо змісту первинних, бухгалтерських документів у відповідача не виникало.

Зазначені обставини спростовують висновки контролюючого органу про неможливість підтвердити фактичне виконання робіт, надання послуг і постачання товару за операціями між підприємствами.

Разом з цим, судом першої інстанції вірно враховано те, що позивач має право здійснювати такі види діяльності: електромонтажні роботи; інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у; неспеціалізована оптова торгівля; покрівельні роботи.

Основним видом діяльності позивача є ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Т. І, а.с. 141).

Відповідно до дозволу №146.15.51, виданого Територіальним управлінням Держгірпромнагляду (Т. І, а.с. 193), позивач має право виконувати роботи підвищеної небезпеки: з монтажу, демонтажу, налагодження ремонту, технічного обслуговування, реконструкції машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (електричне устаткування електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання напругою понад 1000В; парові і водогрійні котли теплопродуктивністю понад 0,1 МВТ; посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПа; трубопроводи пари та гарячої води з робочим тиском понад 0,05 МПа і температурою води вище 110 град. С, які належать реєстрації в територіальних органах Держгірпромнагляду); роботи у вибухопожежонебезпечних зонах; роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000В (До 10 кВ включно); роботи в траншеях, котлованах, замкнутому просторі (ємкостях, боксах, топках, трубопроводах); роботи верхолазні, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею грунту, з перекриття або робочого настилу, та роботи, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок; земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій; зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин, електропрогрівання бетону; зварювальні, газополум'яні роботи; обстеження, ремонт та чищення димарів, повітряпроводів.

Також, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України позивачу видана Ліцензія Серії АЕ №639602 на право провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (Т. І, а.с. 195).

Таким чином, придбання у контрагентів будівельних матеріалів, приладів, устаткування, інструментів тощо, а також замовлення послуг і робіт у будівельній сфері безумовно обумовлено забезпеченням виконання своїх господарських завдань.

Разом з цим, судом першої інстанції під час вирішення спору надано вірну правову оцінку діючому законодавству та суд дійшов правильного висновку про те, що обов'язок складення товарно-транспортної документації вимагається під час надання послуг з перевезення, а отже ці первинні документи ніяким чином не підтверджують і не спростовують господарські операції з продажу товару, а відтак - їх відсутність чи неналежне оформлення під час операцій з постачання товару не може бути підставою для позбавлення платника права на формування валових витрат чи податкового кредиту за їх результатом.

При цьому, податковим органом як при вирішенні справи у суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду не наведено обґрунтованих доводів тому та не підтверджено належними доказами того, що правочини позивачем вчинено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

На думку колегії суддів, зазначені обставини беззаперечно свідчать, що збільшення позивачу грошового зобов'язання по податку на додану вартість відбулось необґрунтовано, без проведення аналізу господарських операцій на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника та відповідності.

Всі зобов'язання, а також стан розрахунків позивача за цими операціями належним чином відображено позивачем у своєму податковому та бухгалтерському обліку.

Зазначені обставини свідчать про те, що висновки контролюючого органу про недостатність первинних документів для підтвердження господарських операцій є оціночними, не спрямовані на виявлення фактичного допущення позивачем порушень у сфері оподаткування податком на додану вартість і податком на прибуток, а відсутність у відповідача будь-якої податкової інформації, яка б беззаперечно підтверджувала відсутність в полі реалізації придбаного у контрагентів товару, неможливість надання послуг і виконання робіт, і про діяльність підприємств поза межами правового поля, тільки додатково підтверджує поверховість результатів перевірки та не направлення її висновків на приведення бухгалтерського обліку позивача в частині дійсного формування зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток у відповідність до вимог податкового законодавства.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги податкову інформацію щодо господарської діяльності контрагентів, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, дотримання правил оподаткування, ведення бухгалтерського обліку, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб, дотримання ними правил податкового законодавства.

Враховуючи викладене, оскільки операції позивача з його контрагентами підтверджуються первинними та бухгалтерськими документами, висновки акту перевірки про порушення позивачем правил оподаткування, формування податкового кредиту не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції із дослідженням первинних документів надано належну оцінку необґрунтованим доводам податкового органу про відсутність реальності господарських операцій з контрагентами та вірно зроблено висновок про безпідставність нарахування позивачу грошових зобов'язань за цими операціями згідно оскаржуваного рішення.

Відповідно до розрахунку визначених зобов'язань, за результатом операцій з ТОВ «Альтера.А.», ТОВ ПВФ «Мобіл», ТОВ «Сайлес Груп», ТОВ «Еквілан», ТОВ «Ред Вінд», ТОВ «Деталікс», ТОВ «Буд Фінанс Компані», ТОВ «БК Сервіс-Буд ЛТД», ТОВ «Смарт Компанні», ТОВ «Спецбудмаркет» позивачу згідно податкового повідомлення-рішення від 12.05.2017 року за №0009701402 збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1 547 412 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 341 262 грн.; за №0009771402 зменшено від'ємне значення податку на додану вартість в розмірі 7 085 грн.; за №0009781402 про збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1 635 176 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 408 794 грн.

Водночас, з огляду на те, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток не знайшли свого підтвердження, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішень контролюючого органу у відповідних частинах.

Разом з тим, оскільки позивачем не підтверджено господарські операції з ТОВ «Теомакс», ТОВ «Лімарк», ТОВ «Теплодім Південь», ТОВ «Велскейп» первинними і розрахунковими документами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість доводів контролюючого органу про безпідставність формування податкового кредиту та валових витрат за цими операціями, у зв'язку із чим в іншій частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій, відбулось із повним дотриманням правил податкового законодавства і підстави для скасування рішень суб'єкта владних повноважень у відповідній частині відсутні.

З огляду на наведене, оскільки висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 5 липня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 23.07.2018 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Бойко

Ю.В. Осіпов