Рішення № 75457946, 16.07.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2001/17

Провадження № 2/191/1098/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.07.2018 м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Матіяш С.К.,

за участю секретаря Якимчук Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Гірківська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання права власності за набувальною давністю, який неодноразово уточнювала та мотивувала його тим, що з вересня 2006 року по теперішній час, мешкає за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Третяківка, вул. Гагаріна буд. 65 - без реєстрації місця проживання.

Власник житлового будинку за адресою: Синельниківський район, с. Третяківка, вул. Гагаріна буд. 65 - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26.03.2001 року. На сьогоднішній день позивачка продовжує проживати в цьому будинку, тобто добросовісно та відкрито володіти нерухомим майном більше десяти років, сплачує комунальні послуги за цією адресою, особові рахунки на газ, електроенергію та водопостачання оформила на свої ім’я. Просила суд визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок господарські будівлі та споруди розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Третяківка, вул. Гагаріна буд. 65.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд їх задовольнити. Представник позивача просив суд позов задовольнити. Позивач, представник позивача в засідання 16.07.2018 року не з’явились, подали заяву про розгляд справи без їх у часті, проти винесення заочного рішення суду не заперечували.

Представник третьої особи надав суду заяву з проханням розглянути справу без участі представника Гірківської сільської ради Синельниківського району, проти задоволення позову не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, про дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки в суд не повідомила.

Згідно умов та порядку, визначених ст.ст. 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Дослідивши в судовому засідання письмові докази, заслухавши пояснення позивача, її представника, свідчення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з вересня 2006 року без реєстрації місця проживання, що підтверджується довідкою, виданою виконкомом Гірківської сільської ради від 18.05.2017 року.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС №125564 від 20.11.2008 року, видане Гірківської сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 являлась власником житлового будинку за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Третяківка, вул.Гагаріна,65.

Суд також встановив, що за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Третяківка, вул. Гагаріна,65 з вересня 2006 року без реєстрації місця проживання проживає позивачка ОСОБА_1, яка займає дане домоволодіння.

Отже судом встановлено, що житловий будинок, яким заволоділа позивач, знаходився у власності іншої особи, ніхто крім позивачки, не претендує на те, щоб володіти, користуватися та розпоряджатися нерухомим майном. Позивачка, з вересня 2006 року, до дня подачі позову до суду відкрито, добросовісно та безперервно користується домоволодіння, господарськими будівлями та спорудами, постійно проживає в ньому, сплачує комунальні послуги, ремонтує за власні кошти. ОСОБА_2П не заявляла своїх прав власника.

Допитані в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили суду, що ОСОБА_1 понад десять років проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, господарює та користується домоволодінням як повноправний власник.

Суд також дійшов висновку, що Гірківська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області не являється власником домоволодіння, не заявляє жодних вимог стосовно визнання права власності за нею на це майно і не заперечує той факт, що саме позивачка постійно та безперервно проживає з вересня 2006 року по день звернення до суду в будинку №65 по вул. Гагаріна в с. Третяківка. Також суд встановив, що позивачка регулярно сплачує комунальні послуги в будинку, що підтверджується письмовими доказами.

Суд, всебічно та повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об’єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, війно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей Кодекс України набирає чинності з 01.01.2004, отже, за загальним правилом, встановленим нормою ст. 58 Конституції України, цей Кодекс не має зворотної дії в часі, тобто, не поширюється на правовідносини, які існували до введення його в дію. Разом з тим, згідно пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила ст.344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Таким чином, правила про набувальну давність можуть поширюватись на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності Цивільним кодексом України, тобто, відлік строків, про які йдеться в частині першій статті 344 цього Кодексу, зокрема, 10-річного, може починатися не раніше, ніж з 01.01.2001, отже, позовні вимоги про визнання права власності на спірний об'єкт за набувальною давністю можуть бути предметом розгляду саме з цієї дати. Суд встановив, що період відкритого та добросовісного володіння позивачкою квартирою складає фактично 12 років.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п.5 ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Беручи до уваги вищевикладене,враховуючи те, що позивач дійсно відкрито і добросовісно володіє спірним майном понад 10 років, інші особи, які б претендували на спірне майно на нього не претендують, позивачка є добросовісним набувачем, тому позовні вимоги щодо визнання права власності на житловий будинок за позивачкою підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,258,259,265 ЦПК України, ст.ст.328,392,344, п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності за набувальною давністю на житловий будинок господарські будівлі та споруди розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Третяківка, вул. Гагаріна буд. 65.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області або через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію рішення після набрання ним законної сили направити до Державного органу реєстрації актів цивільного стану.

Суддя: ОСОБА_7