Ухвала суду № 75456582, 18.07.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/10081/18

Номер провадження 11-сс/775/265/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Залізняк Р.М., Смірнової В.В.,

за участю

секретаря: Ільяшенка С.О.,

захисника: ОСОБА_2,

підозрюваного: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу прокурора Росика Р.С. на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 09 липня 2018 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИЛА:

09.07.2018 року слідчий Желізняк В.С. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 на строк 60 днів, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, органом досудового розслідування обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років та наявністю ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Суд відмовив в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв'язку з наявністю ризику передбаченого лише п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливості застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, та застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: Донецька область, Добропільський м. Краматорськ, бул. Краматорський, будинок №27/, квартира №186, цілодобово.

В апеляційній скарзі прокурор Росик Р.С. просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою. На обґрунтування своїх вимог вказує, що ризики зазначені в клопотання слідчого знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду клопотання, та судом при розгляді клопотання не зроблено належної оцінки вказаним доводам. Зазначає, що в проваджені Краматорського міського суду перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185 КК України. На стадії досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_3 відмовився від дачі показань. Вважає, що наявні підстави для застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки останній раніше судимий за тяжкий насильницький злочин, та на шлях виправлення не став за короткий проміжок часу вчинив два нові злочини, крім того підозрюваний офіційно не працює.

Прокурор до судового засідання не з’явився, надав заяву про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Заслухавши суддю доповідача, думку захисника та підозрюваного, які просили ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, 07.07.2018 року кримінальне правопорушення внесене до ЄРДР за №12018050390002188, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст.186 КК України.

07.07.2018 року о 14-20 годині ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

07.07.208 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Згідно пред?явленої підозри 06.07.2018 року, приблизно о 18-40 год., ОСОБА_3 перебуваючи у приміщенні кафе «Візит» за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 57, підійшов до потерпілої ОСОБА_4 та з правої кишені вдягненій на ній майстерки витягнув грошові кошти в сумі 1000,00 грн.. Не реагуючи на вимоги останньої припинити противоправне діяння та переборовши її опір покинув приміщення кафе «Візит», а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 1000,00 грн.

Відповідно до вимог п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання слідчого, обрав відносно підозрюваного запобіжний захід, який не в змозі в достатній мірі запобігти наявним ризикам щодо його поведінки.

Оцінюючи доводи та підстави апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вбачає їх обґрунтованими.

Так, колегією суддів перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. При цьому встановлено, що клопотання слідчого містить посилання на відповідні матеріали, які підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення. Вагомість вказаних доказів не викликає сумнівів.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 186 КК України про підозру у вчиненні якого повідомлений ОСОБА_3, відноситься до категорії тяжких злочинів, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років.

Злочин у якому підозрюється ОСОБА_3, вчинив маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення.

Підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності та засуджувався за вчинення корисливого злочину передбаченого ч.1 ст. 187 КК України до реальної міри покарання, крім того на теперішній час направлено обвинувальний акт до суду першої інстанції стосовно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що свідчить про його суспільну небезпечність як особи.

Колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді щодо відсутності ризиків передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 намагався зникнути з місця скоєння злочину, усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення, в якомупідозрюється ОСОБА_3, вид та міру покарання, що загрожує у випадку визнання його винуватим, та вважає що останній може переховуватися від суду задля уникнення покарання. Крім того є достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснювати негативний психологічний вплив на потерпілу та свідків, які прямо вказують на нього, як на особу, яка вчинила злочин.

Тому, колегія суддів зазначає, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків або ж вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Зазначені обставини, на думку колегії суддів свідчить про негативну модель поведінки ОСОБА_3 щодо охоронюваних законом суспільних відносин і відповідно про неможливість застосування до останнього іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Апеляційний суд відповідно до вимог ст.178 КПК України враховує достатню вагомість наявних доказів про вчинення саме цим підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який за місцем мешкання характеризується посередньо, не працює, має неповнолітню дитину, не одружений, мешкає разом з батьками, притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

Таким чином, враховуючи положення ст.ст.176-178,181, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3., даних про його особу, апеляційний суд визнає, що в даному випадку наявні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, враховуючи при цьому положення ст.5 Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» та виправданість такого обмеження права особи на свободу для забезпечення виконання обов'язків, встановлених КПК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків передбачених КПК України.

Нормою ч.4 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Тому колегія суддів, вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 80прожиткових мінімумів для працездатних осіб що становить 147 280 гривень.

Строк тримання підозрюваного під вартою колегія суддів визначає в межах строку досудового розслідування.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177,183,376,404,407,419, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 09 липня 2018 року, якою щодо підозрюваного ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою,

Клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, бул. Краматорський, 27/186, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12018050390002188 від 07.07.2018 року запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» в межах строку досудового слідства, тобто на 49 діб, а саме до 04 вересня 2018 року включно.

Визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 147 280 грн., яка підлягає внесенню на депозитний рахунок апеляційного суду Донецької області за № 37318028015851 ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02891428, отримувач - апеляційний суд Донецької області. В разі внесення вказаної суми застави підозрюваним чи іншою особою, підозрюваний ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

У випадку сплати застави та звільнення ОСОБА_3 з-під варти, зобов’язати його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, та покласти на нього додатково наступні обов’язки: прибувати на виклики до суду за першою вимогою, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду, не змінювати місце проживання.

Термін дії обовязків, покладених на ОСОБА_3 у разі внесення застави, визначити до 04 вересня 2018 року.

Роз’яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних, покладених на нього обов’язків, а саме, що в цьому випадку застава буде звернена в доход держави, а відносно нього може бути знову застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В разі внесення застави іншою особою, роз’яснити заставодавцю те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст. 186 КК України і, що у випадку невиконання підозрюваною зазначених обов’язків застава буде звернена в доход держави.

Ухвала є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає.

Судді