Рішення № 75455946, 25.06.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5181/17

(2/199/423/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

25.06.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

судді Скрипник О.Г.

секретарі Шеленок С.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представники відповідача: ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», про захист прав споживачів, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ПАТ «Дніпрогаз» про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що в травні 2017 року він рекомендованою поштою отримав Акт порушення №310/К від 25.04.2017 року, складеного працівниками ПАТ «Дніпрогаз» щодо порушення позивачем абз.7 п.3 гл.4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем (КЗС), затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року .

Акт про порушення полягає у відмові позивача разом з іншими мешканцями в будинку у встановленні лічильника газу за рахунок ГРМ в багатоквартирному житловому будинку №82 по вул.. Любарського у м. Дніпро. Так, у зверненні позивача разом з іншими мешканцями будинку до ПАТ «Дніпрогаз» зазначалося, що вони просять встановити індивідуальні лічильники газу в кожну квартиру, а не загальнобудинковий лічильник, проте отримали відмову у встановленні індивідуальних лічильників газу за рахунок ГРМ, оскільки коштів кошти на індивідуальне встановлення відсутні.

Позивач вважає, що вказаний вище Акт про порушення складений з порушенням вимог закону, оскільки в ньому не вказано про порушення, які допустив позивач. До того ж акт про порушення складається на місці виявлення порушення в присутності споживача, на території чи об’єкті якого сталося порушення за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами, один примірник якого залишається у споживача. У разі відмови споживача від підписання акту про порушення він є дійсним, якщо його підписали більше одного представника ГРМ та відмова споживача від підписання засвідчується відеозйомкою; його підписав представник ГРМ та одна не заінтересована особа ( представник власника/користувача, на території чи об’єкті якого сталося порушення або органу місцевого самоврядування).

Позивач вказує, що Акт про порушення щодо відмови побутового споживача в доступі до власного об’єкта вважається дійсним, якщо його підписали представник ГРМ та одна не заінтересована особа ( представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного , квартального чи іншого органу самоорганізації населення) за умови посвідчення цих осіб. Що стосується оспорюваного акту, то він був складений з порушенням глав 2,3, 5 розділу ХI Кодексу ГРМ.

Зважаючи на викладене вище, з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить: визнати протиправними (незаконними) дії ТОВ «Днпірогаз» щодо:

-складання Акту про порушення №310/К, датованого 25.04.2017 року відносно ОСОБА_1 у порушення вимог глав 2,3,5 розділу ХI КГС, а також цей Акт;

-рішення комісії щодо ПАТ «Дніпрогаз» яким задоволено Акт про порушення № 310/К, датований 25.04.2017 року відносно ОСОБА_1;

-Визнати протиправними дії відповідача ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» щодо застосування до ОСОБА_1 фактичного споживання природного газу за граничними об»ємами споживання – 9, 8 м3 замість 4. 4 м3 газу, відповідно з додатком 15 КГС;

-визнати борг у сумі 168, 68 грн перед ОСОБА_1 ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» у зв’язку з оплатою ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити.

Представник ПАТ «Дніпрогаз» просив позов залишити без задоволення, направив відзив на позовну заяву. У відзиві зазначив, що Акт про порушення №310/К , датований 25.04.2017 року в повній мірі відповідає вимогам законодавства , метою якого є врегулювання взаємовідносин між сторонами. Для цілей складання балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий облік природного газу. Балансоутримувач ( управитель) не може відмовити оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок ГРМ. Згідно абз.7 п.3 гл.4 розділу IX Кодексу ГРМ , якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу (індивідуальним або загально будинковим) відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ, що підтверджується Актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу IX цього Кодексу.

Так, як на адресу відповідача від мешканців житлового будинку № 82 по вул.. Любарського у м. Дніпро надійшов колективний лист з підписом позивача про відмову у встановленні загально будинкового лічильника газу та вимогою про встановлення лічильників газу в кожну квартиру, відповідачем у відповідності до абз.7 п.3 гл.4 роз. IX Кодексу ГРМ був складений Акт про порушення №310 та один екземпляр цього акту направлено на адресу позивача. Форма акту про порушення відповідає в повній мірі типовій формі, яка наведена в додатку 16 Кодексу ГРМ.

Щодо визнання протиправним рішення комісії ПАТ «Дніпрогаз», яким задоволено Акт про порушення № 310/к відносно позивача, то нормою, яка регулює правовідносини сторін в частині визначення за граничними об’ємами споживання природного газу населення, фактичного об’єму спожитого газу природного газу не передбачено документального складання рішення про задоволення акту про порушення, а також акту-розрахунку не облікованого ( донарахованого) об’єму та обсягу природного газу, дані не складалися оператором ГРМ.

Представник зазначає, що позивач також не довів заподіяння йому відповідачами моральної шкоди.

Зважаючи на викладене вище, представник відповідача просить позов залишити без задоволення.

Представник ТОВ «Дніпропетровськгаззбут» в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, направив відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «Дніпропетровськгаззбут» зазначив, що відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу ( метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом , затвердженим постановою НКРЕКП від 12.01.2015р. № 9, вимог Закону України « Про засади функціонування ринку природного газу» , з 01.07.2015 року ПАТ «Дніпрогаз» не має права здійснювати господарську діяльність з постачання природного газу, з 01.07.2015 року постачання природного газу здійснює ТОВ «Дніпропетровськгаззбут».

Що стосується нарахування позивачу послуги з постачання природного газу, то воно здійснюється за даними оператора ГРМ , відповідно до норм споживання природного газу населенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 року № 609 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», у разі відсутності газових лічильників за відсутності гарячого водопостачання з 01.02.2016 р. -18.08.2017р. 4, 4 м3; з 19.08. 2017р. – 9, 8 м3 на людину в місяць , за граничними об»ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 15 до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494. Визначення фактичного об’єму споживання ( розподілу/ постачання) природного газу по об’єкту споживача здійснюється Оператором ГРМ ( ПАТ «Дніпрогаз»).

Розбіжності у частині визначення об’єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовується договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди – в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об’єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Оскільки розділ XI Кодексу ГРМ визначає складання акту про порушення, акту-розрахунку та платіжного рахунку саме Оператором ГРМ, який встановлює ( змінює) режим нарахування об»ємів природного газу, ТОВ «Дніпропетровськгазбут» вважає вимоги позивача необґрунтованими, такими що не підлягають задоволенню.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником квартири в багато верховому житловому будинку № 82 по вул.. Любарського у м. Дніпро.

Листом за вих. від 07.03.2017 року позивач разом з мешканцями вказаного вище житлового будинку звернувся до ПАТ «Дніпрогаз», в якому просили встановити індивідуальні лічильники газу в кожну квартиру житлового будинку за кошти підприємства. Листом ПАТ «Дніпрогаз» надав відповідь про неможливість встановлення лічильників в кожну квартиру за кошти підприємства. В листі позивач та мешканці будинку також зазначили, що спробу ПАО «Дніпрогаз» встановити загальний лічильник в житловому будинку розглядають як намагання ухилення від виконання вимог ГРМ про встановлення лічильників газу в кожну квартиру.

23.03.2017 року на ім’я голови правління ОСББ «Любарського-82» ОСОБА_4 від ПАТ «Дніпрогаз» надійшов лист в якому повідомлено,що споживач, який не забезпечений лічильником газу, відмовляється від його встановлення за рахунок оператора ГРМ, що підтверджується актом про порушення , складеним відповідно до вимог гл.5 роз.XI цього Кодексу, фактичний об’єм спожитого ( розділеного/поставленого) природного газу по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об’ємами споживання природного газу населенням, зазначеним у додатку 10 цього Кодексу. У відповіді на звернення мешканців будинку ПАТ «Дніпрогаз» також зазначив, що у зв’язку з відмовою від встановлення загальнобудинкового лічильника газу, представниками ПАТ «Дніпрогаз» у відповідності до абз.7 п.3 гл. 4 роз.IX Кодексу ГРМ складено акт про порушення №310/К та направлено на адресу ОСББ «Любарського-82» м. Дніпра поштовим повідомленням.

Відповідно до п.1 гл. 5 роз. ХI Кодексу газорозподільних систем, затвердженою постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2494 ( далі-кодекс ГРМ) за ініціативи балансоутримувача ( управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку ( гуртожитку) або на групу будинків ( гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання , або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загально будинковий вузол обліку природного газу. Балансоутримувач ( управитель) не можу відмовити оператору ГРМ в організації та встановленні загально будинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок оператора ГРМ, Відповідно до п.4 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання лічильників природного газу ( будинкових або групу будинків) , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року №620 ( далі-Тимчасове положення), ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів можуть як власник ( власники) такого будинку ( таких будинків, квартир), так і оператор газороздільної системи.

Згідно абз.7 п.3 гл.4 роз.IX Кодексу ГРМ. якщо побутовий споживач , який не забезпечений лічильником газу ( індивідуальним або загально будинковим) , відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ ( що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу XI цього Кодексу), фактичний об’єм спожитого ( розподіленого/поставленого) природного газу ( алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об’ємами споживання природного газу населенням, визначеним у додатку 15 до цього Кодексу.

З матеріалів справи убачається, що 07.03.2017 року на адресу відповідача надійшов колективний лист від ОСББ «Любарське-82» з підписами позивача та інших власників квартир за адресою: м. Дніпро, вул.. Любарського, 82 з відмовою від встановлення загальнобудинкового лічильника газу та вимогою щодо встановлення лічильників газу у кожну квартиру за рахунок газопостачальної організації.

У відповідності до абз.7 п.3 гл.4 роз.IX Кодексу ГРМ та п.1 гл.5 роз. XI ГРМ на місці виявлення порушення ( м. Дніпро, вул.. Кониського, 5) працівниками відповідача було складено акт про порушення №310к та один екземпляр акту направлено на адресу позивача. Форма акту про порушення №310к в повній мірі відповідає тій типовій формі, що наведена в додатку 16 до Кодексу ГРМ.

За таких підстав суд приходить до висновку, що акт про порушення складений у відповідності до положень Кодексу ГРМ, а тому позов в частині визнання протиправними ( незаконними) дій та документи відповідача – ПАТ «Дніпрогаз» щодо складення акту про порушення № 310к від 25.04.2017 року стосовно ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Суд також вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 В,О. в частині визнання протиправними ( незаконними) рішення ПАТ «Дніпрогаз», яким задоволено акт про порушення №310/к від 25.04.2017 року відносно ОСОБА_1, оскільки нормою, що регулює правовідносини сторін в частині визначення за граничними об’ємами споживання природного газу населення, фактичного об’єму спожитого природного газу не передбачено документального складання будь-яких рішень про задоволення акту про порушення або акту-рахунку не облікованого ( донарахованого) об’єму та обсягу природного газу, дані документи не складалися Оператором ГРМ.

Суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними ( незаконними) дії ТОВ «Дніпропетровськгаззбут» щодо застосування до ОСОБА_1 фактичного споживання природного газу за граничними об’ємами споживання-9, 8 м3 замість 4, 4 м3газу, відповідно з додатком 15 Кодексу ГРМ виходячи з наступного.

Відповідно до ст.4 гл.1 Кодексу газорозподільних систем. побутовий споживач- споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, опалення, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включають професійну та комерційну діяльність.

У відповідності до ч.4 ст. 1 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», фізичні особи ( населення), фізичні особи –підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води а також як паливо або сировину.

Згідно ст. 18 Кодексу ГРМ приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування . розподілу, постачання, зберігання та споживання.

Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації. на підстав яких проводяться взаєморозрахунки суб’єктів ринку природного газу. Постачання природного газу здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами , встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». вузол обліку природного газу – сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об’єму природного газу, зведеного до стандартних умов, що складається з одного або кількох вимірювальних комплексів та /або : лічильника газу в комплекті з реєструвальними приладами температури і тиску газу; лічильника газу, вимоги до якого встановлюються нормативно-правовими і нормативно-технічними документами 4 комерційний ( приладовий) облік природного газу ( далі-облік природного газу) – визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягу споживання та /або реалізації природного газу, на підставі якого проводяться взаєморозрахунки між споживачами природного газу та суб’єктами господарювання , що здійснюють вимірювання, запам’ятовування та відображення об’єму газу, що проходить через нього ( п.1-3 ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» , постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку 1) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується:

-комплексно , у тому числі для опалення – з 1 січня 2012 року;

-для підігріву води та приготування їжі – з 1 січня 2016 року;

-тільки для приготування їжі – з 1 січня 2018 року.

20 для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.

У відповідності до ч.1 чт.5 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» у разі відмови населення від встановлення суб’єктами господарювання , що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території . лічильників газу, розподіл природного газу припиняється населенню, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується:

-комплексно, у тому числі для опалення – з 1 січня 2012 року;

-для підігріву води та приготування їжі – з 1 січня 2016 року;

-тільки для приготування їжі – з 1 січня 2018 року.

Відповідно до пунктів 3,4,7 ч.1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів , які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів , вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов’язаного з ними законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав’язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено належним чином.

В силу п.1 ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивач є споживачем газу та на нього відкритий особовий рахунок. Від встановлення у його квартирі індивідуального лічильника газу за рахунок Оператора газорозподільних систем, позивач не відмовився, наполягав на цьому.

Встановлення загально будинкового вузлу обліку газу в процесі споживання газу не відображає фактичного споживання газу кожним споживачем багатоквартирного будинку окремо, що породжує нарахування сум споживання газу, який не використовувався споживачем., що унеможливлює встановити правильність розрахунку споживання газу.

З матеріалів справи убачається, що по липень 2017 року ТОВ «Дніпропетровськгаззбут» нараховував позивачу щомісяця спожитий газ у розмірі 4, 4 м3, вартість якого складала 30, 61 грн, в той час як починаючи з серпня 2017 року співвідповідач почав проводити нарахування позивачу за спожитий газ виходячи з об’єму спожитого газу – 9, 8 м3..

Оскільки встановлення загально будинкового вузлу обліку газу в процесі споживання газу не відображає фактичного споживання газу кожним споживачем багатоквартирного будинку окремо, суд вважає, що позивачу безпідставно змінено режим нарахування споживання природного газу, починаючи з серпня 2018 року. а саме: з 4, 4 м3 до 9. 8 м3, а тому позов в частині визнання дій співвідповідача щодо застосування до ОСОБА_1 фактичного споживання природного газу за граничними об’ємами споживання підлягає задоволенню.

Водночас суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання перед ним боргу у сумі 168, 68 грн, задоволенню не підлягають, оскільки питання щодо здійснення перерахунку спожитого газу відноситься до компетенції ТОВ «Дніпропетровськгаз збут».

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди.

Оскільки позивач не зазначив, в чому полягає завдання йому моральної шкоди та з чого він виходив, визначаючи її розмір, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 23 ЦК України, Кодексом газорозподільних систем», Законом України «Про захист прав споживачів» , ст. 263, 264, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», про захист прав споживачів, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (код ЄДРПОУ: 39572642, 49000, м. Дніпро, вул.. Шевченка, 6) щодо застосування до ОСОБА_1 фактичного споживання природного газу з граничними об»ємами споживання -9, 8 м3 замість 4, 4 м3 природного газу відповідно з додатком 15 Кодексу газорозподільних систем;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (код ЄДРПОУ: 39572642, 49000, м. Дніпро, вул.. Шевченка, 6) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500, 0 грн.

Решту позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» ( ЄДРПОУ: 39572642, 49000, м. Дніпро, вул.. Шевченка, 6) залишити без задоволення.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (код ЄДРПОУ: 39572642, 49000, м. Дніпро, вул.. Шевченка, 6) на користь держави судовий збір у розмірі 640. 0 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.Г.Скрипник