Постанова № 75454350, 23.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3521/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Гуцала М.І. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2018, (суддя І інстанції Мороко А.С.), по справі № 820/3521/18

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.05.2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу з 07.10.2009, шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 року позов залишено без руху, та позивачу надано термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в сумі 704,80 грн та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважних причин його пропуску або зазначити підстави для поновлення строку.

25 травня 2018 року позивач надіслав квитанцію про сплату судового збору № 0.0.1021956157.1 від 25.04.2018 на суму 704,80 грн та клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого вказує, що про порушення своїх прав позивач дізнався з рішення відповідача про відмову в поновленні пенсії, яке отримано ним 24.10.2017, позов на адресу суду відправлено 24.04.2018, а тому, шестимісячний строк, передбачений ст. 122 КАС України не пропущено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2018року позов залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись з вказаним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, та ухвалити нове рішення, яким направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги доводи суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.10.1989 по досягненню пенсійного віку позивачу призначена пенсія за віком.

Позивач 26.12.1992 року виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. З 1993 року пенсія позивачу не виплачувалась.

08.09.2017 представник позивача, діючи на підставі нотаріальної довіреності, подав до відповідача особисту заяву позивача про поновлення пенсії.

Відповідач в своєму листі, № 9568-02-1/49 від 18.10.2017 повідомив позивача про прийняте рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії, що оформлене протоколом № 24 від 15.09.2017, про відмову в поновленні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Харківським окружним адміністративним судом зроблено висновок, що відлік шестимісячного строку звернення до суду в даній категорій справ починається з дати звернення особи до пенсійного фонду, та зазначає про порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.123 КАС України, уразі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що для звернення до адміністративного суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів чинним законодавством встановлено шестимісячний строк.

Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Матеріали справи свідчать про отримання позивачем прийнятого рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії, що оформлене протоколом № 24 від 15.09.2017, про відмову в поновленні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - 24.10.2017 року.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси,

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд, отримавши позовну заяву, зобов'язаний з'ясувати чи має місце порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів особи.

У разі наявності порушення прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом своїх прав за межами, встановлених КАС України строків, суд може поновити їх та вирішити спір по суті (задовольнити вимоги) чи залишити заяву без розгляду.

У випадку, коли суб'єктивне право, свободи або інтереси не порушені, а відтак і не підлягають судовому захисту, застосування строків звернення до суду є помилковим. Іншими словами, інститут строків застосовується лише у разі реального порушення суб'єктивних прав, свобод та інтересів особи, що звернулась із позовом.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена у постанові від 24.11.2015 року по справі №П/800/259/15.

У відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно висновків, викладених у п.п. 23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, які дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів зазначає, що рішення суду про залишення без розгляду адміністративного позову є передчасним, оскільки судом першої інстанції не було з'ясовано обставини, які мають значення для справи.

Суд не був позбавлений можливості з метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи з'ясувати, чи порушені суб'єктивні права, свободи або інтереси позивача, якщо так, то в чому полягають і коли сталися такі порушення, якщо вони мали місце, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, а саме ст. ст. 122, 123 КАС України, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

В силу приписів ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 по справі № 820/3521/18 скасувати .

Прийняти нову постанову, якою справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії, направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.О. ДонецьСудді М.І. Гуцал Л.В. Мельнікова

Повний текст постанови складено 23.07.2018.