Постанова № 75453937, 23.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Шмадченко С.І.

23 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 640/16015/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Донець Л.О. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова (головуючий-суддя І інстанції: Шмадченко С.І.) від 01.06.2018р. (повний текст ухвали складено 01.06.2018 р.) за заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів по справі №640/16015/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради третя особа ОСОБА_2

про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

29.05.2018 року на адресу суду першої інстанції від позивача надійшла заява про забезпечення доказів, в якій просив:

1) встановити факт нецільового використання аліментів ОСОБА_2, сплачених ОСОБА_1 за період з червня 2013 року по травень 2018 року на утримання малолітнього сина ОСОБА_3.;

2) зобов'язати ОСОБА_2 протягом одного місяця з моменту набрання рішення суду законної сили, перевести суму аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_3., яка сплачена ОСОБА_1 за період з червня 2013 року по травень 2018 року та використана ОСОБА_2 за нецільовим призначенням, шляхом перерахування цієї суми аліментів у відділенні Державного ощадного банку України;

3) зобов'язати ОСОБА_2 використовувати аліменти, що сплачуються ОСОБА_1 на утримання сина виключно за цільовим призначенням;

4) зобов'язати ОСОБА_2 щомісячно письмово - поштою рекомендованим листом з описом надавати звіт та завірені копії фінансових документів (чеки, приходно-касові ордери,тощо)щодо цільового використання аліментів на потреби дитини, що сплачуються ОСОБА_1 на утримання сина, у зв'язку із нецільовим витрачанням аліментів на протязі з червня 2013 року по травень 2018 року;

5) встановити факт грубого порушення вимог ст. 186 СК України Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради, що завдало позивачу та його малолітньому сину істотної шкоди охоронюваним моїм правам та інтересам, у зв'язку з нецільовим використанням аліментів ОСОБА_2, сплачених ОСОБА_1, за період з червня 2013 року по травень 2018 року;

6) зобов'язати Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради щомісячно письмово - поштою рекомендованим листом з описом надавати звіт та завірені копії фінансових документів (чеки, приходно-касові ордери, тощо) щодо цільового використання аліментів на потреби дитини, що сплачуються ОСОБА_1 на утримання малолітнього ОСОБА_3. у зв'язку із нецільовим витрачанням аліментів на протязі з червня 2013 року по травень 2018 року;

7) у разі встановлення нецільового використання аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3. встановити ОСОБА_1 порядок сплати 100 % частини аліментів або іншого розміру частини аліментів, визначених судом, шляхом внесення 100 % частини суми аліментів або іншої частини розміру аліментів, визначених судом, на утримання сина ОСОБА_3. на особистий рахунок малолітнього ОСОБА_3. у відділенні Державного ощадного банку України.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.06.2018 року у задоволенні заяви відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 01.06.2018 року Київського районного суду м. Харкова, яка є упередженою, необ'єктивною, необґрунтованою та яка носить загальний характер та грубо порушує права дитини; встановити факт грубого порушення судом І-їнстанції вимог ст.92 Європейського критерія розумного строку розгляду справ та їх застосування адміністративними судами України, оскільки на протязі з 17.10.2017 року по 15.06.2018 року не розглянута, судові засідання систематично переносяться за надуманими підставами, чим грубо порушуються права малолітньої дитини на цільове, своєчасне, в повному обсязі отримання аліментів -що є власністю дитини, а не сторонніх осіб а припущення суду що нібито захист прав дитини є на думку суду порушення засад адміністративного судочинства України -не витримує жодної критики, а такі припущення є безпідставними, необґрунтованими та упередженими; задовольнити заяву № 3 від 29.05.2018року в повному обсязі з метою захисту прав малолітньої дитини на повне, своєчасне, цільове використання аліментів на потреби дитини.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Відповідач правом надання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялись.

Позивач в апеляційній скарзі просив провести розгляд справи без його участі.

Відповідач надав клопотання, в якому просив провести розгляд справи без участі представника.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення доказів, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підстави та порядок забезпечення доказів визначений статтею 114 КАС України.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 114 КАС України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів (ст. 115 КАС України).

З аналізу вказаних норм вбачається, що забезпечення доказів є спеціальним механізмом, який використовується для їх збереження. Підставою для звернення до суду із заявою про забезпечення доказів є наявність підстав вважати, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим. При цьому, отримання та дослідження певних доказів є безумовним для об'єктивного та всебічного вирішення спору.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що зміст процесуального інституту забезпечення доказів полягає не в тому, щоб забезпечити певними доказами позивача, який не скористався можливістю отримати цей доказ самостійно та правом у встановленому порядку подати його до суду, і тим самим підмінити реалізацію позивачем своїх прав процесуальними діями суду, а в тому, щоб запобігти неможливості або складності надання цих доказів з огляду на загрозу їх знищення в подальшому у випадку, якщо суд визнає обґрунтованою необхідність надання цих доказів.

Водночас, ані в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного розгляду справи, позивачем не доведено наявність обставин, які свідчать про те, що певні докази можуть бути втрачені, або їх збирання чи надання стане згодом неможливим або ускладненим.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо необґрунтованості заявленого позивачем клопотання про забезпечення доказів та як наслідок, відсутності правових підстав для його задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції встановленого строку розгляду справи не впливає на правомірність оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 01.06.2018р. за заявою ОСОБА_1 про забезпечення доказів по справі №640/16015/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)А.П. БенедикСудді(підпис) (підпис) Л.О. Донець М.І. Гуцал Повний текст постанови складено 24.07.2018 року.