Постанова № 75453537, 19.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1734/17 Головуючий у І інстанції - Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року м.Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Літвіної Н.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2017 року №10836746 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25 000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що його автомобіль був придбаний до запровадження транспортного податку, тому на нього цей податок не розповсюджується. Крім того, норми Податкового кодексу України щодо сплати транспортного податку є суперечливими.

Крім того, позивач у своєму позові зазначає, що стаття 232 Податкового кодексу України визначала, що колісні засоби є об'єктом оподаткування, базу якого визначала стаття 233 Податкового кодексу України, в залежності від об'єму двигуна автомобіля. Стаття 234 Податкового кодексу України визначала, що ставка оподаткування в даному випадку складала для автомобіля LEXUS 570 59,90 грн. за 100 куб. см. В даному випадку зазначена сума податку була сплачена позивачем у повному обсязі. Отже, в органах податкової служби наявні дані про сплату збору за першу реєстрацію. Разом з тим, статтею 267 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Зважаючи на викладене, така ситуація призвела до подвійного оподаткування одного і того ж об'єкта тим же самим податком.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 30 червня 2017 року №10836746 в частині суми транспортного податку за 11 місяців в сумі 22 916,70 грн.

У решті в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Головне управління ДФС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та прийняти нове судове рішення, яким скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2017 року №10836746 в частині суми транспортного податку за 10 місяців в сумі 20 833,33 грн., у решті в задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що за змістом п.п. 267.2.1, п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України легковий автомобіль є об'єктом оподаткування, якщо він відповідає двом факторам: з року його випуску минуло не більше п'яти років (включно); його середньо ринкова вартість становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року. Якщо календарну дату виготовлення визначити неможливо, то за основу береться модельний рік виготовлення, визначений за його VIN-кодом, з урахуванням календарної дати першого документального підтвердження будь-якої дії з даними КТЗ, що зазначена у супровідних документах (дати придбання, дати оформлення митних документів, дати першої реєстрації КТЗ тощо). В оскаржуваному рішенні зазначено, що вантажно-митна декларація, згідно якої автомобіль був направлений з країни-виробника, датована 05 лютим 2012 року. Таким чином, якщо оформлення вантажно-митної декларації відбулося 05 лютого 2012 року, тому дату документального підтвердження будь-якої дії з транспортним засобом слід вважати 05 лютого 2012 року. Отже, якщо датою виготовлення автомобіля є 05 лютого 2012 року, то транспортний податок у 2017 році необхідно сплачувати з січня по лютий 2017 року в розмірі 4 166,67 грн.

12 червня 2018 року надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому зазначається, що у відповідності до пункту 8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, у разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль Lexus LX 570 2012 року випуску, з об'ємом двигуна 5700 куб. см.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення форми № 10836746 від 30.07.2017 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, який набув чинності з 01 січня 2015 року, стаття 267 ПК України викладена у новій редакції, якою передбачено сплату транспортного податку.

Підпунктом 267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідно до п.267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Підпунктом 267.5.1 п.267.5 ст.267 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

З аналізу наведених норм вбачається, що легкові автомобілі є об'єктом оподаткування транспортним податком у випадку, якщо з року їх випуску минуло не більше 5 років та їх середньоринкова вартість становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Транспортний податок належить до місцевих податків, особливості введення якого передбачені ст.12 ПК України.

У відповідності до п.п.8.1, 8.3 ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно, який в силу ст.265 ПК України складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до п.10.2 ст.10 ПК України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Відповідно до пп.12.1.2 п.12.1 ст.12 ПК України Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Підпунктами 12.3.1, 12.3.2 п.12.3 ст.12 ПК України визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Згідно п.24 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення місцевих податків і зборів, відповідно до Податкового кодексу України.

Підпунктом 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

При цьому, в силу п.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПК України у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Згідно пп.12.4.1 пункту 12.4 статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом.

В силу п.12.5 ст.12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Рішенням Чернігівської міської ради 47 сесії VІ скликання від 30 січня 2015 року Про місцеві податки встановлено на території м. Чернігова місцеві податки, зокрема, транспортний податок.

Постановою Кабінету Міністрів України №66 від 18 лютого 2016 року затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, відповідно до п.п.13, 14 якої Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального.

Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік мінімальний розмір заробітної плати станом на 1 січня 2017 року встановлено на рівні 3200 гривень.

Отже, об'єктом оподаткування транспортним податком є автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи документів ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки Lexus LX 570, об'єм двигуна 5663 куб. см. , потужність 270 кВт, номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, модельний рік випуску 2012, календарний рік випуску 2012. Точна дата виготовлення не зазначена.

В свою чергу, згідно наданої інформації Регіональним сервісним центром в Чернігівській області Міністерства внутрішніх справ України зазначений вище автомобіль був розмитнений 27.02.2012, а згідно наявної в матеріалах справи копії вантажно-митної декларації транспортний засіб виплив з країни виробництва (Японія) 05.02.2012 року.

Відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України передбачено, що середньоринкова вартість має визначатись станом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно п.2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100),

де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального;

Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403.

Згідно додатку 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403, коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів відносно легкових автомобілів зі строком експлуатації понад 4 до 5 років становить 42, понад 5 до 6 років становить 39.

За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, середньоринкова вартість автомобіля Lexus LX 570, обєм двигуна 5,7 куб. см., 2012 року випуску становить 1538454,06 грн.

Крім того, згідно переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2017 (звітного) року, що розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, до вказаного переліку віднесено також легковий автомобіль марки Lexus, модель LX 570, об'єм циліндрів двигуна 5,7, тип пального бензин, рік випуску (включно) до 5 років.

Таким чином, належний позивачу транспортний засіб є об'єктом оподаткування транспортним податком відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України, оскільки його середньоринкова вартість становить 1538454,06 грн., що перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (1200000,00 грн.), а позивач являється платником зазначеного податку.

В свою чергу, відповідно до пп. 267.6.7 п. 267.6 ст. 267 ПК України у разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

Згідно наявних в матеріалах справи документів, транспортний засіб позивача набув п'ятирічного віку у січні 2017 року, оскільки, зважаючи на вантажно-митну декларацію вже 05.02.2012 він був направлений з країни виробника до України, що дає змогу дійти висновку про місяць його виготовлення січень 2012.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд дійшов правильного висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, повинен був врахувати факт спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля.

Таким чином, сума податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб, яка повинна бути сплачена позивачем має бути 2083,4 грн. (25000/12 = 2083,4 грн.).

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Н.М. Літвіна

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 23.07.2018 року.