Постанова № 75453471, 19.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/712/16 Головуючий у І інстанції - Васильченко І.П.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року м.Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Літвіної Н.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст.229 КАС України, апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", в якому просить визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію в АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на виплату коштів за вкладами під час тимчасової адміністрації за договором банківського вкладу, які отримують відшкодування коштів в межах гарантованої суми;

зобов'язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію в АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича провести дії щодо включення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу, що знаходяться на рахунках у банку та подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників АТ «Дельта Банк», як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію в АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на виплату коштів за вкладами під час тимчасової адміністрації за договором банківського вкладу, які отримують відшкодування коштів в межах гарантованої суми.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду на ліквідацію в АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича провести дії щодо включення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за договором банківського вкладу, що знаходяться на рахунках у банку та подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників АТ «Дельта Банк», як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадиров В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову якою відмовити Позивачу у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Свої вимоги обґрунтовує тим, що, на його думку, судове рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, судом першої інстанції не було досліджено та не було надано належної правової оцінки доказам в справі.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та Позивачем укладено договір № 005-28539-160215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях. Сума вкладу за зазначеним договором складає 200 000,00 грн.

Також, 16 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та Позивачем укладено додаткову угоду № 1 до договору № 005-28539-160215 від 16.02.2015 року, за яким сторони домовились викласти п.1.8 ст.1 договору в наступній редакції:

«Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п.5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладення Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений».

На підставі платіжного доручення № 45933116 від 16.02.2015 року на рахунок Позивача було перераховано кошти в розмірі 200 000,00 грн; платіж здійснено з рахунку ОСОБА_4

Постановою Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» від 02 березня 2015 року № 150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

02 березня 2015 року Виконавчою дирекцією прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» № 51, на підставі якого, з 03 березня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 р. № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» від 08 квітня 2015 року № 71 до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» внесено зміни, шляхом викладення пункту 2 цього рішення у такій редакції: « 2. Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно».

03 серпня 2015 року рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено по 02 жовтня 2015 року включно.

Згідно з витягом з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15.09.2015 року, призначеної наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» № 408 від 29 травня 2015 року, комісія дійшла висновку, що договори банківських вкладів, укладені між банком та фізичними особами після 16 січня 2015 року включно, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є одночасно кредиторами банку, є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI.

Наказом уповноваженої особи Фонду «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» № 813 від 16 вересня 2015 року вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів банківських вкладів (депозитів), що є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону № 4452 згідно переліку, наведеного в додатку № 1, в якому, зокрема, міститься інформація про договори, укладені між ПАТ «Дельта Банк» та позивачами.

На підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» від 02 жовтня 2015 року № 664 Виконавчою дирекцією Фонду 02 жовтня 2015 року прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» № 181.

Відповідно до вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича строком на 2 роки - з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

Позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою, в якій просив включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми відшкодування за вкладами.

Проте, на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» позивача не було включено до Загального реєстру вкладників АТ «Дельта Банк», як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Задовольняючи даний адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги Позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452).

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За приписами частин 1 та 2 статті 27 Закону № 4452 уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно з ч.5 ст.27 Закону № 4452 протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За змістом пункту 4 частити 2 статті 37 Закону № 4452 уповноваженій особі, серед іншого, надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

При цьому, відповідно до ч.2 та п1 ч.4 ст.38 Закону № 4452 протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452 визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

З Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України 12.11.2003 року № 492 (далі - Інструкція № 492), вбачається, що Інструкція регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні (далі - банки) поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму (далі - клієнти).

Згідно з п.1.5 Інструкції № 492 умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

За приписами п.10.12 Інструкції № 492 кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку.

Абзацом 2 вказаного пункту передбачено, що на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.

Статтею 13 Конституції України визначено, що усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

В розумінні вказаної норми, умови, які суперечать вказаній Інструкції, та дозволяють зарахування на депозит вкладника коштів, що є власністю третіх осіб, є безумовною перевагою перед іншими особами, що вносять власні кошти на депозит зі своїх рахунків або готівкою в касу банку.

За приписами п.7 ч.3 ст.38 Закону № 4452 визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п.8 ч.2 ст.38 Закону № 4452 протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (в тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьої цієї статті.

Перевірка здійснювалася на виконання наказу Уповноваженої особи Фонду № 408 від 29.05.2015 року та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 174/15 від 27.07.2015 року.

За результатами вказаної перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені, зокрема, між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем після 16.01.2015 року.

Відповідач зазначає, що дії Позивача призвели до перерахування з власних поточних коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті в АТ «Дельта Банк» та були зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнта - ініціатора операцій на момент здійснення операції перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом, а тому існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації АТ «Дельта Банк» та реалізації його майна.

Вказані фізичні особи - платники ініціювали перерахування з власних поточних та вкладних рахунків на вклади (депозити) певної кількості інших фізичних осіб коштів у розмірі, що є необхідним для подальшого відшкодування коштів Фондом ініціатору переказу та/або отримувачу переказу.

Вказані операції із перерахування грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, відкриті у банку було здійснено в період дії постанови Національного банку України № 962/БТ від 30.10.2014 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних».

Так, згідно з вказаною постановою заборонялося проведення будь-яких операцій за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів укладених до набрання чинності постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

В рішенні Виконавчої дирекції Фонду зазначено, що керівників структурних підрозділів банку було повідомлено про обмеження на здійснення певних операцій, встановлених вищевказаною постановою лише 15.01.2015 року.

Отже, факт надання преваги банком кредиторам може бути доведений виключно щодо договорів банківського вкладу, укладених після 16.01.2015 року включно.

Таким чином, на думку Відповідача, укладення між банком та Позивачем після 16.01.2015 року договору банківського вкладу за яким здійснювалось зарахування коштів на вкладний рахунок позивача від ОСОБА_5, який є кредитором банку, та який не міг розраховувати на відшкодування коштів за рахунок мало наслідком надання банком позивачу переваги перед іншими кредиторами. Таким чином, така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третю особу.

Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необгрунтованість доводів відповідача щодо нікчемності договору банківського вкладу, як такого, що мав на меті штучне створення умов для отримання коштів від Фонду гарантування вкладів, оскільки на час укладання договору між ПАТ "Дельта Банк" та Позивачем його сторони не знали та не могли знати про прийняття у майбутньому рішення про введення тимчасової адміністрації та ліквідацію банку.

Доводи про наявність у позивача та іншого клієнта банку ОСОБА_5 спільного умислу на неправомірні, на думку відповідача, дії, не підтверджуються жодними доказами.

Також, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанцїі про те, що є необгрунтованими посилання Уповноваженої особи Фонду на нікчемність договору банківського вкладу, у зв'язку із тим, що кошти на ім'я позивача надійшли з іншого рахунку цього ж банку, оскільки такі обставини не встановлюють нікчемності, так як вчинення таких дій не суперечить законодавству, та можливість внесення коштів на рахунок Позивача іншою фізичною особою-резидентом прямо передбачена умовами зазначеного банківського договору (зокрема, додатковою угодою № 1 від 16.02.2015 року до спірного договору банківського вкладу).

При цьому, Відповідачами не доведено наявність підстав, які наведені у статті 38 Закону № 4452, для визнання нікчемним правочину у випадку, який розглядається, а також те, що укладений правочин порушує публічний порядок.

Окрім того, колегія суддів враховує те, що грошові кошти були зараховані на депозитний рахунок Позивача до запровадження тимчасової адміністрації.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Н.М. Літвіна

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 23.07.2018 року.