Постанова № 75453442, 18.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3247/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

судді: Арсірій Р.О., Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

представників відповідача Вербицького О.С., Хребет С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття її на публічну службу та зобов»язати останнього здійснити заходи щодо працевлаштування її на публічну службу на посаду не нижче тієї, яку вона займала до вступу до Національної академії державного управління при Президентові України, рівноцінною за оплатою праці та характером діяльності.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволені позову.

В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали і просили її задовольнити, в той час як позивач та її представник проти цього заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що наказом Міністерства соціальної політики України від 26 вересня 2012 року №544 к ОСОБА_3 призначена на посаду директора Департаменту гендерної політики та оздоровлення дітей.

04 вересня 2013 року №09-15/13 між позивачем та Міністерством соціальної політики України укладено договір-направлення на навчання в аспірантурі з відривом від виробництва Національної академії державного управління при Президентові України, за умовами якого відповідач зобов'язався, зокрема, зарахувати позивача на період навчання до кадрового резерву на посаду директора Департаменту гендерної політики та оздоровлення дітей та надати після закінчення навчання в аспірантурі посаду не нижче тієї, яку вона займала до вступу в Національну академію, рівноцінну за оплатою праці та характером діяльності.

Наказом Національної академії №688-к від 11.11.2013 позивачку зараховано до аспірантури з відривом від виробництва за державним замовленням з 15.11.2013 року, цього ж дня наказом Міністерства соціальної політики України від №765 її звільнено за власним бажанням у зв'язку із зарахуванням до Національної академії.

11.11.2016 наказом Національної академії від №675-к ОСОБА_3 відраховано з аспірантури у зв'язку із закінченням терміну навчання з 14.11. 2016 року, після чого, 21.11.2016 вона звернулась до Міністерства соціальної політики України із заявою, в якій просила призначити її на посаду директора Департаменту сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми, як таку, що закінчила навчання в аспірантурі Національної академії за договором-направленням від 04 вересня 2013 року №09-15/13.

16 січня 2017 року у зв'язку з неотриманням відповіді на вказану заяву, позивачка звернулася до відповідача зі зверненням про вирішення питання працевлаштування.

Листом №287/0/5-17/30 від 27.01.2017 відповідач повідомив ОСОБА_3, що посада директора Департаменту гендерної політики та оздоровлення дітей у штатному розписі Міністерства відсутня, крім того, зазначено про відсутність в наданих нею документах інформації про виконання зобов'язань згідно договору-направлення від 04 вересня 2013 року №09-15/13, зокрема, щодо захисту дисертації або подання її спеціалізованій вченій раді Національної академії.

Вважаючи такі дії та рішення відповідача протиправними, а свої права порушеними позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій (бездіяльності) та рішень, в той час, як позивач свої вимоги довела і обґрунтувала належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державну службі» (далі - Закон №3723-ХІІ) державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до ст. 4 цього Закону право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 28 Закону №3723-ХІІ у державних органах створюється кадровий резерв для зайняття посад державних службовців, а також для просування по службі.

Кадровий резерв формується із: спеціалістів місцевого та регіонального самоврядування, виробничої, соціально-культурної, наукової та інших сфер, а також випускників навчальних закладів відповідного профілю; державних службовців, які підвищили кваліфікацію або пройшли стажування та рекомендовані для просування на більш високі посади.

Порядок формування і організація роботи з кадровим резервом регулюються Положенням про кадровий резерв державної служби, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 29 Закону №3723-ХІІ державним службовцям створюються умови для навчання і підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах (на факультетах) та шляхом самоосвіти.

Державні службовці підвищують свою кваліфікацію постійно, у тому числі через навчання у відповідних навчальних закладах, як правило, не рідше одного разу на п'ять років. Результати навчання і підвищення кваліфікації є однією з підстав для просування по службі.

При Президенті України діє Національна академія державного управління - державний вищий навчальний заклад з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців.

Як було зазначено, 04 вересня 2013 року між ОСОБА_3 та Міністерством соціальної політики України укладено договір-направлення на навчання в аспірантурі з відривом від виробництва Національної академії державного управління при Президентові України.

Так, відповідно до пп. 1-3 п. 1 вказаного договору відповідач зобов'язався зарахувати позивача на період навчання до кадрового резерву на посаду директора Департаменту гендерної політики та оздоровлення дітей та надати випускнику після закінчення навчання в аспірантурі посаду не нижче тієї, яку він займав до вступу в Національну академію, рівноцінну за оплатою праці та характером діяльності, а також можливість реалізації переважного права на зайняття вакантної посади чи просування по службі без конкурсного відбору або стажування та зарахування його кадрового резерву на посади 1-4 категорій. Крім того, забезпечити в установленому порядку працевлаштування випускника Національної академії також у разі скорочення чисельності штату, зміни структури чи зміни керівника органу, установи.

Відповідно до п. 2 договору особа направлена навчання, зобов'язується, зокрема: у встановлений термін захистити дисертацію або подати її спеціалізованій вченій раді Національної академії; прибути після закінчення національної академії на державну службу чи службу в органам місцевого самоврядування до відповідного органу, у станови у визначений строк.

Відповідно до пунктів 1 Положення про прийом слухачів до Національної академії державного управління при Президентові України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2013 року № 255 Національна академія державного управління при Президентові України (далі - Національна академія) як головний державний вищий навчальний заклад у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у галузі знань "державне управління" здійснює підготовку осіб для роботи на посадах першої - четвертої категорії в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, а також формування відповідного кадрового резерву.

Відповідно до пунктів 1-4 Положення про працевлаштування випускників Національної академії державного управління при Президентові України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2013 року №255 (чинного на час укладення договору направлення на навчання) випускники Національна академія, які навчалися за денною формою за державним замовленням за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» галузі знань «Управління та адміністрування», працевлаштовуються органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими органами, установами, на які поширюється дія Законів України «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування», з якими укладено договори-направлення на навчання за денною формою до Національної академії відповідно до Положення про прийом слухачів до Національної академії державного управління при Президентові України (далі - органи, установи).

Органи, установи забезпечують надання випускникам Національної академії посад, на яких вони перебувають у кадровому резерві згідно з договорами-направленнями, або, як виняток, не нижче тих, які вони займали до вступу до Національної академії, рівноцінних за оплатою праці та характером діяльності, після проходження спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також реалізацію переважного права на зайняття вакантної посади чи просування по службі без конкурсного відбору або стажування та зарахування їх до кадрового резерву на посади першої - четвертої категорії.

Відповідальність за прийняття випускників Національної академії на посади державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування покладається на керівника органу, установи.

У разі ліквідації чи реорганізації органу, установи, де раніше працювали випускники Національної академії, їх працевлаштовує орган, установа, що є правонаступником, або орган, установа, на які покладено відповідні функції. Зобов'язання щодо працевлаштування випускників Національної академії зберігається також у разі скорочення чисельності штату і зміни структури органу, установи. Зміна керівника органу, установи не є підставою для відмови у працевлаштуванні випускників Національної академії.

Протягом місяця після початку навчання Національна академія подає відповідному органові, установі та Нацдержслужбі повідомлення про вступників, які розпочали навчання. На підставі цього повідомлення органи, установи зараховують слухачів Національної академії до кадрового резерву згідно з пунктом 23 Положення про прийом слухачів до Національної академії державного управління при Президентові України.

Органи, установи подають щороку в січні до Національної академії та Нацдержслужби підтвердження щодо перебування слухачів у кадровому резерві із зазначенням повної назви посади, на яку випускників Національної академії буде призначено після її закінчення.

Керівник органу, установи призначає на посаду випускника Національної академії відповідно до штатного розпису з урахуванням вимог, зазначених у пункті 1 цього Положення.

Відповідно до пункту 9 Положення про працевлаштування випускників Національної академії державного управління при Президентові України орган, установа у місячний строк після прибуття випускника Національної академії надсилає Національній академії і Нацдержслужбі повідомлення за формою згідно з додатком 2, а також інформує Національну академію та Нацдержслужбу про причини непрацевлаштування випускника.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Міністерство соціальної політики України зобов'язане надати позивачці, як випускнику Національної академії, після закінчення навчання в аспірантурі посаду не нижче тієї, яку вона займала до вступу в Національну академію, рівноцінну за оплатою праці та характером діяльності.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач може бути прийнята на посаду державної служби категорії «Б» лише за результатами спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та за результатами конкурсу, слід зазначити наступне.

Так, листом Національного агентства України з питань державної служби від 31.11.2016 року №9226/13-16 роз'яснено, що особи, які до 01 травня 2016 року вступили до вищих навчальних закладів на навчання за державним замовленням, повинні повернутися на державну службу на умовах, визначених угодою, тобто без проведення конкурсу.

Крім того, у листі Національного агентства України з питань державної служби від 31.10.2016 року №20-р/з «Щодо працевлаштування осіб, які навчалися за державним замовленням за денною формою навчання за спеціальностями галузі знань «Державне управління», у зв'язку з набранням чинності з 01 травня 2016 року Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» зазначено, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Закону України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII "Про державну службу" та підпункту 8 пункту 4 Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року N 500, Нацдержслужба відповідно до покладених на неї завдань надає роз'яснення щодо застосування законодавства з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Згідно зі статтею 21 Закону вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до пункту 7 статті 48 Закону на строк професійного навчання за державним службовцем зберігаються його посада та заробітна плата.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а статтею 22 визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року по справі N 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто, до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, особа, яка вступила до вищого навчального закладу в період та на умовах, визначених законодавством на час вступу, повинна працевлаштовуватися на державну службу на умовах договору (без конкурсного відбору), розірвання якого може призвести до звуження прав такої особи.

Нацдержслужбою ініційовано прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 27 вересня 2016 року N 674 "Деякі питання реформування системи професійного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування", відповідно до абзацу другого пункту 2 якої особи, які вступили до вищих навчальних закладів до набрання чинності цією постановою, продовжують навчання відповідно до спеціальностей галузі знань "Державне управління" або спеціальності "Публічне управління та адміністрування" галузі знань "Управління та адміністрування" і працевлаштовуються на умовах, що були визначені до набрання чинності цією постановою.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача щодо невиконання ОСОБА_3 умов договору-направлення від 04 вересня 2013 року №09-15/13.

Так, згідно з витягом з протоколу №6 засідання кафедри державного менеджменту Національної академії від 30 листопада 2016 року ухвалено, що за актуальністю, ступенем новизни, обґрунтованості, наукової та практичної цінності здобутих результатів рекомендувати дисертацію ОСОБА_3 на тему «Взаємовідносини органів влади та громадськості у протидії торгівлі людьм»", за спеціальність 25.00.01 - теорія та історія державного управління на винесення до розгляду на спеціалізовану вчену раду.

Рішенням Спеціалізованої вченої ради Національної академії від 14 грудня 2017 року на підставі прилюдного захисту дисертації ОСОБА_3 «Взаємовідносини органів влади та громадськості у протидії торгівлі людьми» у вигляді рукопису за спеціальністю 25.00.01 - теорія та історія державного управління присуджено науковий ступінь кандидата наук з державного управління.

20.03.2018 року ОСОБА_3 видано диплом кандидата наук серії ДК №046317 на підставі рішення Атестаційної колегії.

Позивачем згідно Списку установ, до яких обов'язково надсилається автореферат дисертації, підготовлений спеціалізованою вченою радою, вказаний автореферат було надіслано на адресу 32 установ, в тому числі і Міністерству соціальної політики України.

Крім того, як вбачається з відзиву відповідача на позовну заяву, Міністерство самостійно направляло запит до Національної академії щодо підготовки ОСОБА_3 в аспірантурі на що було отримано відповідь про проведення попередньої експертизи дисертації позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поведінка відповідача у межах спірних правовідносин носить характер протиправної бездіяльності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 20 липня 2018 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

І.В.Федотов