Постанова № 75453415, 23.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15487/16 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (представник ОСОБА_3, довіреність №2295 від 28.09.2016 року) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" (представник Мірвода А.М., довіреність б/н від 25.09.2017 року), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ПАТ КБ "Євробанк" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ПАТ КБ "Євробанк" про:

- визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" (далі - Уповноважена особа) щодо прийняття рішення про нікчемність правочину за операцією з розміщення 15.06.2016 позивачем коштів в сумі 200 000,00 грн. на картковому/поточному рахунку НОМЕР_1 з призначенням платежу "Дохід підприємця за червень 2016 року без ПДВ";

- зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок позивача, яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ "Євробанк" за рахунок Фонду;

- зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити відшкодування коштів позивачу за рахунок Фонду у розмірі 200 000,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

В апеляційній скарзі Уповноважена особа фонду, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.06.2016 між позивачем та ПАТ КБ "Євробанк" укладено договір про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування № 2620.6.35457.0001/ЄВРО КБ (далі - Договір).

В той же час, з матеріалів справи видно, що на рахунок позивача перераховано кошти у розмірі 200000,00 грн. у ПАТ КБ "Євробанк" з призначенням платежу "Дохід підприємця за червень 2016 року без ПДВ", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки від 22.06.2016.

Водночас, рішенням Правління Національного банку України від 15.06.2016 № 70-рш/БТ віднесено ПАТ КБ "Євробанк" до категорії проблемних.

17.06.2016 рішенням Правління Національного банку України від 17.06.2016 № 73-рш віднесено ПАТ КБ "Євробанк" до категорії неплатоспроможних.

Разом з тим, на підставі зазначеного рішення виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.06.2016 № 1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", відповідно до якого розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "Євробанк" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17.06.2016 по 16.07.2016 включно та призначено Уповноважену особу.

17.06.2016 Уповноваженою особою прийнято наказ № 1 "Про виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк".

В подальшому, 21.06.2016 Уповноваженою особою прийнято наказ № 26 "Про організаційні заходи щодо перевірки договорів", відповідно до якого вирішено здійснити перевірку договорів, укладених ПАТ КБ "Євробанк" за період з 17.06.2014 по 17.06.2016, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", утворивши для цього відповідну комісію, а комісії здійснити таку перевірку до 07.07.2016 та надати відповідні пропозиції Уповноваженій особі.

Також 21.06.2016 Уповноваженою особою прийнято наказ № 27 "Про перевірку вкладів фізичних осіб", відповідно до якого вирішено, зокрема, здійснити перевірку документів, пов'язаних укладанням банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб для визначення підстав можливого обмеження уповноваженою особою Фонду здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам, для чого утворено відповідну комісію, а комісії здійснити таку перевірку у строк до 07.07.2016 включно та у строк до 08.07.2016 включно скласти та подати на розгляд Уповноваженій особі відповідні пропозиції.

Разом з тим, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 07.07.2016 № 1183 продовжено строк тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" з 17.07.2016 по 16.08.2016 включно і повноваження Уповноваженої особи.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 16.08.2016 № 215-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16.08.2016 № 1523 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" з 17.08.2016 до 16.08.2018 включно, призначено Уповноважену особу та делеговано їй всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ "Євробанк" з 17.08.2016 до 16.08.2018 включно.

Як видно з матеріалів справи, позивач звернулась до Уповноваженої особи з заявами від 29.08.2016 щодо повідомлення про стан її поточного рахунку № 26206354570001 та включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду для повернення коштів за Договором.

За результатами розгляду вказаної заяви, Уповноважена особа листом від 07.09.2016 вих. № 01-24215525 повідомила позивачу, що в результаті проведеної Комісією перевірки встановлено, що операції по зарахуванню на рахунок позивача грошових коштів мають ознаки операцій, які могли спричинити збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом (ознаки "дроблення"), а тому рахунок підлягає тимчасовому обмеженню до виплати коштів вкладникам.

При цьому, з матеріалів справи вбачаєтсья, що 12.12.2016 Уповноваженою особою прийнято наказ № 237-ОД "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів, операцій) за вкладними операціями", яким, у зв'язку з виявлення комісією правочинів, укладених ПАТ КБ "Євробанк", що мають ознаки нікчемності відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вирішено визнати нікчемними операції з розміщення коштів на карткових/поточних рахунках фізичними особам, перелік яких зазначено у додатку № 1 та № 2 до цього наказу.

З витягу з додатку № 2 до такого наказу, копія якого наявна в матеріалах справи, видно, що до вказаної операції щодо перерахування коштів на рахунок позивача № 26206354570001 у розмірі 200000,00 грн. з призначенням платежу "Дохід підприємця за червень 2016 року без ПДВ" (далі - Спірна операція), застосовано наслідки нікчемності.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі по тексту - Закон № 4452-VI).

Частина перша статті 26 Закону № 4452-VI визначає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону № 4452-VI визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі по тексту - Положення № 14) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 37 розділу VII "Тимчасова адміністрація" Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 38 розділу VII "Тимчасова адміністрація" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону № 4452-VI; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України, 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Водночас, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 розділу VIII "Ліквідація банків" Закону № 4452-VI з дня початку процедури ліквідації банку: припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.

Таким чином, законодавець застосовуючи таку структуру та побудову норм, чітко розмежував такі стадії як "Тимчасова адміністрація" та "Ліквідація банків" та, відповідно, правове регулювання таких стадій та можливість здійснювати ті чи інші повноваження уповноваженій особі на відповідній стадії, зокрема, стосовно вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Таким чином, перевірка правочинів на предмет їх нікчемності повинна бути проведена протягом дії саме тимчасової адміністрації у банку.

Натомість, Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 № 826 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 за № 863/28993 (далі - Порядок № 826), розширив повноваження Фонду щодо перевірки правочинів на предмет нікчемності на період процедури ліквідації банку, а саме.

Відповідно до п. 5 роз. ІІ Порядку № 826 перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку. У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.

Отже, норми підзаконного нормативно-правового акту суперечать вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки наділяють додатковими повноваженнями Комісію з перевірки правочинів, а Уповноважена особа діє за вказаних обставин всупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України та з перевищенням наданих їй повноважень - здійснюючи повноваження надані на стадії тимчасової адміністрації в межах ліквідації банку, з огляду на що, в силу вимог ч. 3 ст. 7 КАС України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу - Закон № 4452-VI.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 16.08.2016 № 215-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16.08.2016 № 1523 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень ліквідатора банку", а тому станом на момент вчинення оскаржуваних дій та прийняття наказу від 12.12.2016 № 237-ОД, в силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 46 названого Закону, тимчасова адміністрація вже не діяла, оскільки проводилась процедура ліквідації ПАТ КБ "Євробанк", у зв'язку з чим дії щодо застосування наслідків нікчемності до спірної операції було здійснено Уповноваженою особою всупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України та з перевищенням наданих Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" повноважень.

За наведеного, вчинення таких дій та винесення відповідних рішень (наказів) на стадії ліквідації ПАТ КБ "Євробанк" не можуть мати правових наслідків, а тому дії Уповноваженої особи щодо застосування наслідків нікчемності до спірної операції є протиправними.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування наслідків, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

В контексті зазначеної статті, суд зазначає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ КБ«Євробанк», не має ознак нікчемного правочину неплатоспроможного банку з підстав, перелічених у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", адже він не містить в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в межах гарантованої суми відшкодування.

Водночас, правовою підставою для не включення позивача до переліку вкладників, став Наказ № 237-ОД від 12.12.2016, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з метою повного захисту прав та інтересів позивача необхідно визнати протиправним та скасувати означений наказ в частині, що стосується позивача.

Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Уповноваженої особи подати додаткову інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Приписами п. 6 розділу ІІ Положення №14 (у редакції, яка діє станом на момент розгляду справи судом) передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення. Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.

Враховуючи визнання судом протиправним та скасування наказу № 237-ОД від 12.12.2016 в частині, що стосується позивача, а даний наказ став передумовою для не включення позивача до Переліку вкладників, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовної вимоги про зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ«Євробанк» за рахунок Фонду.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити відшкодування коштів позивачу за рахунок Фонду у розмірі 200 000,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб переліку вкладників.

Оскільки Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника не було надано, у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб обов'язку щодо здійснення відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не виникло.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що позовна вимога про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити відшкодування коштів позивачу за рахунок Фонду у розмірі 200 000,00 грн. є передчасною, а тому не підлягає задоволенню.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку