Постанова № 75453384, 19.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14441/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Головань О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Парінова А.Б.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Києві, дата складання повного тексту рішення - 06 лютого 2018 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спутнік - Крим» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.17 р., -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спутнік - Крим» (далі - позивач, ТОВ «Спутнік - Крим») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 29.08.17 р. №№0005711402 та 0005731402.

Позивач вважає, що висновок акту перевірки від 09.08.17р. №304/26-15-14-02-05/24089298 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки зазначені в акті ст. 185, 187, 188 Податкового кодексу України регламентують порядок обчислення податкового зобов'язання з ПДВ продавцем товарів, робіт (послуг), а відповідні суми ПДВ відображаються також продавцем, у I розділі «Податкові зобов'язання» податкових декларацій з ПДВ.

У господарських операціях між позивачем та ТОВ «Буд Імперія Груп», ТОВ «Іствуд Груп», ТОВ «Будконсалт Плюс» продавцями були останні. Таким чином, позивач не міг порушити вимоги п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, оскільки є покупцем а не продавцем у даних правовідносинах.

Також позивачем зазначено, що податкові декларації з ПДВ та фінансово-господарську діяльність його контрагентів ревізор не перевіряв.

Податковий кредит платника податків - покупця гарантується вже не самим фактом складання продавцем податкової накладної, а ДФС України, яка без резервування коштів на електронному рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ, що діє з 01.07.15р., не дозволить зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилаючись на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 06.09.16 р. К/800/18344/16 у справі №826/23325/15, позивач зазначає, що добросовісний платник податку не несе відповідальності за діяльність недобросовісного контрагента, не повинен і не зобов'язаний контролювати чи дотримується контрагент податкового законодавства - це справа контролюючих органів.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 29.08.17р. №0005711402, №0005731402.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що ТОВ «Спутнік - Крим» (код 24089298), місцезнаходження: 03179, м. Київ, вул. Верховинна, 91, зареєстроване в якості юридичної особи 17.11.05 р., перебуває на обліку в якості платника податків у ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

На підставі наказу від 25.07.17 р. №6970, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Спутнік - Крим» з питань взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Імперія Груп» за період 01.12.15р. по 31.12.15р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Іствуд Груп» за період з 01.05.16р. по 31.05.16р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Будконсалт Плюс» за період з 01.05.16р. по 30.06.15р. та з 01.08.15р. по 31.08.15р., про що складено акт перевірки від 09.08.17 №304/26-15-14-02-05/24089298.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Спутнік - Крим» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 149 143, 00 грн., в тому числі по періодам: травень 2015 - 31 818,00 грн., червень 2015 - 7 601, 00 грн., серпень 2015 - 2 338, 00 грн., грудень 2015 - 107 107,00 грн., травень 2015 - 279, 00 грн. та завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 183,00 грн.

Зокрема, за період з 01.05.15 р. по 30.06.15 р., з 01.08.15 р. по 31.08.15 р., з 01.12.15 р. по 31.12.15р. та з 01.05.16 р. по 31.05.16 р. товариство задекларувало податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 1 477 127 грн.

За вказаний період задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1 132 070 грн. і встановлено його завищення на суму 150 326,00 грн., в тому числі по періодам: травень 2015 - 31 818,00 грн., червень 2015 - 7 601,00 грн., серпень 2015 - 2 338,00 грн., грудень 2015 - 108 290,00 грн., травень 2015 - 279,00 грн.

За вказаний період задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у суму 312 376 грн., встановлено його заниження на загальну суму 149 1143 грн., в тому числі по періодам: травень 2015 - 31 818,00 грн., червень 2015 - 7 601,00 грн., серпень 2015 - 2 338,00 грн., грудень 2015 - 107 107,00 грн., травень 2015 - 279,00 грн.

Встановлено, що товариством укладено низку договорів з ТОВ «Буд Імперія Груп» (код 40048252), а саме -

договір від 01.12.15 р. №150-225/12, згідно якого товариство замовило виконання монтажних робіт на об'єкті: приміщення у виробничому корпусі за адресою: с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області, вул. Польова, 17 (прокладання труб); вартість робіт - 150 150 грн. з ПДВ.

На підставі вказаного договору ТОВ «Буд Імперія Груп» на адресу товариства виписано податкову накладну №294 від 23.12.15 р. на суму 150 150 грн. (в т.ч. ПДВ 25 025 грн.), а також підписано акт приймання виконаних робіт від 31.12.15 р.

Вказані документи від імені ТОВ «Буд Імперія Груп» підписано Дорошенко О.В.

Станом на 31.12.15 р. кредиторська заборгованість за вказаним договором у товариства становить 150 150 грн.;

договір від 01.12.15 р. №04/09/12 на виконання монтажних робіт на об'єкті: будівництво торгівельного комплексу в м. Вишневе Київської області по вул. Святошинська, 28 (прокладання кабелів, труб, монтаж шаф та щитів); вартість робіт 83 634 грн. з ПДВ.

На підставі вказаного договору ТОВ «Буд Імперія Груп» на адресу товариства виписано податкову накладну №362 від 30.12.15 р. на суму 83 634 грн. (в т.ч. ПДВ 13 939 грн.), а також підписано акт приймання виконаних робіт від 31.12.15 р.

Вказані документи від імені ТОВ «Буд Імперія Груп» підписано Дорошенко О.В.

Станом на 31.12.15 р. кредиторська заборгованість за вказаним договором у товариства становить 83 634 грн.

договір від 04.12.15 р. №17/06-12 на виконання робіт з будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Урицького, 16-А в Солом'янському районі м. Києва (буд. №1), а саме: прокладання кабелів, труб та кріплення обладнання; вартість робіт167 832 грн. з ПДВ.

На підставі вказаного договору ТОВ «Буд Імперія Груп» на адресу товариства виписано податкову накладну №363 від 30.12.15 р. на суму 167 832 грн. (в т.ч. ПДВ 27 972 грн.), а також підписано акт приймання виконаних робіт від 31.12.15 р.

Вказані документи від імені ТОВ «Буд Імперія Груп» підписано Дорошенко О.В.

Станом на 31.12.15 р. кредиторська заборгованість за вказаним договором у товариства становить 167 832 грн.

договір від 01.12.15 р. №17-06/12 на виконання робіт з будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Урицького, 16-А в Солом'янському районі м. Києва (буд. №2), а саме: прокладання кабелів, труб та кріплення обладнання; вартість робіт 248 124 грн. з ПДВ.

На підставі вказаного договору ТОВ «Буд Імперія Груп» на адресу товариства виписано податкову накладну №364 від 30.12.15 р. на суму 248 124 грн. (в т.ч. ПДВ 41 354 грн.), а також підписано акт приймання виконаних робіт від 31.12.15 р.

Вказані документи від імені ТОВ «Буд Імперія Груп» підписано Дорошенко О.В.

Станом на 31.12.15 р. кредиторська заборгованість за вказаним договором у товариства становить 248 124 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду.

В акті перевірки відображено інформацію щодо ТОВ «Буд Імперія Груп» згідно АІС «Податковий блок», зокрема - свідоцтво платника ПДВ - діюче від 25.11.15 р., фінансова звітність за 2015 р. не подавалася, у зв'язку з чим інформація щодо наявності основних фондів відсутня, чисельність працюючих - 5 осіб; остання податкова декларація з ПДВ подана за березень 2016 р.

Також в акті перевірки міститься посилання на отриману від оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві інформацію, а саме: в ході проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження №3201510010000126 від 28.07.15 р. допитано Дорошенко О.В. 18.03.16 р., яка була засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Буд Імперія Груп», і згідно протоколу допиту свідка від 18.03.16 р. нею заявлено про те, що вона не є засновником, директором та головним бухгалтером вказаного підприємства, підприємницькою діяльністю не займається, жодних документів не підписувала і нікого на це не уповноважувала.

Товариством отримано від ТОВ «Іствуд Груп» (код 39857923) рахунок-фактуру від 23.05.16 р. №23/056 на загальну суму 1676, 46 грн. з ПДВ згідно номенклатури .

На підставі вказаного рахунку-фактури ТОВ «Іствуд Груп» на адресу товариства виписано видаткову накладну №27/056 від 27.12.15 р. на суму 1676, 46 грн., в т.ч. ПДВ 279, 41 грн., та податкову накладну №91 від 27.05.16 р. на суму 1676, 46 грн., в т.ч. ПДВ 279, 41 грн.

Вказані документи від імені ТОВ «Іствуд Груп» підписано Собко А.В.

Станом на 31.05.16 р. кредиторська заборгованість за вказаним договором у товариства становить 1 676, 46 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду.

В акті перевірки відображено інформацію щодо ТОВ «Іствуд Груп» згідно АІС "Податковий блок", зокрема - свідоцтво платника ПДВ - діюче від 01.08.15р., баланс за 2016 р. не подавався, у зв'язку з чим інформація щодо наявності основних фондів відсутня та чисельності працюючих відсутня; остання податкова декларація з ПДВ подана за червень 2016 р.

Також в акті перевірки міститься посилання на отриману від оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві інформацію, а саме: в ході проведення досудового розслідування в рамках кримінального провадження №32016100060000117 допитано Собко А.В., яка була засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Іствуд Груп», і згідно протоколу допиту свідка від 06.01.17 р. нею заявлено про те, що вона не є засновником, директором та головним бухгалтером вказаного підприємства, підприємницькою діяльністю не займається, жодних документів не підписувала і нікого на це не уповноважувала.

Товариством укладено низку договорів з ТОВ «Будконсалт Плюс» (код 39315010), а саме:

договір від 01.06.15 р. №09/04-6 на виконання робіт по прокладанню кабелів та труб на об'єкті «Житлова забудова між вул. Новомостицька та вул. Замковецькою в Подільському районі м. Києва»; вартість робіт 12 792 грн. з ПДВ.

На підставі вказаного договору ТОВ «Будконсалт Плюс» виписало на адресу товариства податкову накладну №56 від 29.06.15 р. на суму12 792 грн., в т.ч. ПДВ 2132 грн., а також між сторонами підписано акт приймання виконаних робіт №1 від 29.06.15 р.

Від імені ТОВ «Будконсалт Плюс» вказані документи підписано Ноженко - Василевським В.В.

Станом на 30.01.16 р. кредиторська заборгованість за вказаним договором у товариства становить 12 792 грн.;

договір від 03.08.15 р. №42-В/8 на виконання робіт по підготовці металевих поверхонь конструкцій до обробки на об'єкті «Нежитлові приміщення громадського призначення та підземний паркінг за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 35-А»; вартість робіт 14 028 грн. з ПДВ.

На підставі вказаного договору ТОВ «Будконсалт Плюс» виписало на адресу товариства податкову накладну №139 від 31.08.15 р. на суму 14 028 грн., в т.ч. ПДВ 2338 грн., а також між сторонами підписано акт приймання виконаних робіт №1 від 31.08.15 р.

Від імені ТОВ «Будконсалт Плюс» вказані документи підписано Ноженко - Василевським В.В.

Станом на 31.08.16 р. кредиторська заборгованість за вказаним договором у товариства становить 14 028 грн.;

договір від 23.06.15 р. №185/6 на виконання робіт по ремонту трубопроводів на об'єкті "Приміщення в торговельному комплексі за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 26-В"; вартість робіт 10 045, 2 грн. з ПДВ.

На підставі вказаного договору ТОВ «Будконсалт Плюс» виписало на адресу товариства податкову накладну №57 від 29.06.15 р. на суму 10 045, 2 грн., в т.ч. ПДВ 1674, 2 грн., а також між сторонами підписано акт приймання виконаних робіт №1 від 29.06.15 р.

Від імені ТОВ «Будконсалт Плюс» вказані документи підписано Ноженко - Василевським В.В.

Станом на 30.06.15 р. кредиторська заборгованість за вказаним договором у товариства становить 10 045 грн.;

договір від 01.06.15 р. №05/02-6 на виконання робіт по встановленню системи вентиляції та кондиціювання повітря на об'єкті «Будівництво комплексу житлових будинків та об'єктів соціально-побутового призначення за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 9-а»; вартість робіт 22 770 грн.

На підставі вказаного договору ТОВ «Будконсалт Плюс» виписало на адресу товариства податкову накладну №54 від 29.06.15 р. на суму 22 770 грн., в т.ч. ПДВ 3795 грн., а також між сторонами підписано акт приймання виконаних робіт №1 від 29.06.15 р.

Від імені ТОВ «Будконсалт Плюс» вказані документи підписано Ноженко - Василевським В.В.

Станом на 30.06.15 р. кредиторська заборгованість за вказаним договором у товариства становить 22 770 грн.;

договір від 04.05.15 р. №05/02-15 на виконання робіт по прокладанню кабелів на об'єкті «Будівництво комплексу житлових будинків та об'єктів соціально-побутового призначення за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 9-а»; вартість робіт 190 908 грн. з ПДВ.

На підставі вказаного договору ТОВ «Будконсалт Плюс» виписало на адресу товариства податкову накладну №106 від 29.05.15 р. на суму 190 908 грн., в т.ч. ПДВ 31 818 грн., а також між сторонами підписано акт приймання виконаних робіт від 29.05.15 р.

Від імені ТОВ «Будконсалт Плюс» вказані документи підписано Ноженко - Василевським В.В.

Станом на 30.06.15 р. кредиторська заборгованість за вказаним договором у товариства відсутня.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду.

В акті перевірки відображено інформацію щодо ТОВ «Будконсалт Плюс» згідно АІС «Податковий блок», зокрема - свідоцтво платника ПДВ анульоване за рішенням контролюючого органу, згідно поданих фінансових звітів основні засоби у товариства відсутні; остання податкова декларація з ПДВ подана за травень 2016 р.

Також в акті перевірки міститься посилання на отриману від оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві інформацію, а саме: від Ноженко - Василевського В.В., який був засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Будконсалт Плюс», отримано пояснення від 23.01.17 р., згідно яких він після реєстрації підприємства до його діяльності відношення не мав, документи не підписував.

З врахуванням викладеного контролюючий орган зробив висновок про те, що підписані контрагентами позивача документи, зокрема, податкові накладні, оформлені з порушенням вимог законодавства, не можуть бути підставою для включення відповідних сум до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, а також свідчать про заниження позивачем як платником податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

За наслідками перевірки Головним управлінням ДФС у місті Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

від 29.08.2017 №0005711402, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 186 429,00 грн., у тому числі: 149 143,00 грн. - основний платіж, 37 286,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 29.08.2017 №0005731402, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 183,00 грн.

ТОВ «Спутнік - Крим» вважає податкові повідомлення рішення від 29.08.17 р. №0005711402 та №0005731402 протиправними та просить суд скасувати їх з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо правового обґрунтування здійснення відповідачем перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до пп.62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України (в редакції станом на час проведення перевірки) податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки встановлено у п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно з пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

В даному випадку згідно матеріалів перевірка позивача згідно наказу Головного управління ДФС у м. Києві №9670 від 25.07.17 р. призначена у зв'язку зі скеруванням запитів Головного управління ДФС в м. Києві на адресу позивача від 31.05.17 р., 29.06.17р. щодо надання документів по взаємовідносинах з ТОВ «Буд Імперія Груп» за період 01.12.15р. по 31.12.15р., ТОВ «Іствуд Груп» за період з 01.05.16 р. по 31.05.16 р., ТОВ «Будконсалт Плюс» за період з 01.05.16 р. по 30.06.15 р. та з 01.08.15 р. по 31.08.15 р.

Листами від 19.06.17 р. та 18.07.17 р. позивачем надано відповіді з роз'ясненням своєї правової позиції, а також з відповідними запитами до контролюючого органу, без надання запитуваних документів.

За таких обставин суд вважає, що формально вимоги пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідачем дотримано, оскільки на скеровані запити не надано витребуваних документів.

Щодо оскаржуваних повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (в редакції станом на 31.05.16 р.) об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Відповідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Колегія суддів погоджується з позивачем, який зазначає про регулювання вказаними положеннями Податкового кодексу України обов'язків саме продавців товарів, робіт і послуг, якими в даному випадку є саме контрагенти позивача - ТОВ «Буд Імперія Груп», ТОВ «Іствуд Груп», ТОВ «Будконсалт Плюс», тоді як позивач за вищенаведеними договорами є покупцем (отримувачем послуг), і висновок про порушення вказаних положень Податкового кодексу України може бути зроблений виключно за результатами перевірки вказаних підприємств на предмет дотримання законодавства щодо правильності сплати ПДВ по взаємовідносинах з позивачем.

Згідно матеріалів справи контролюючим органом вказані перевірки не проводилися; інформація про неподання вказаними підприємствами податкової звітності з ПДВ за період господарських відносин з позивачем, а також інформація про невиконання ними своїх зобов'язань зі сплати ПДВ відсутня.

Між тим, якщо контрагенти позивача належним чином виконали свої зобов'язання зі сплати ПДВ, то оформлені ними податкові накладні є належною підставою для формування позивачем податкового кредиту та отримання відповідного відшкодування.

Згідно п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Згідно п.201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно акту перевірки за наслідками господарських операцій з перерахованими контрагентами ними були належним чином оформлені на ім'я позивача та передані позивачу податкові накладні, які були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому порядку.

Позивач, в свою чергу, включив зазначені у податкових накладних суми до податкового кредиту по зареєстрованих належним чином податкових накладних, тобто, вказані вимоги Податкового кодексу ні позивачем, ні його контрагентами порушені не були.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до чч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно абз. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

На підставі вище зазначеного, колегія судів приходить до висновку про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно акту перевірки (додаток №2) при її проведенні використано, в тому числі, документи щодо податкових зобов'язань по податку на додану вартість (декларації, реєстри, накладні), документи щодо податкового кредиту по податку на додану вартість (накладні, реєстри, акти здачі-приймання робіт, рахунки-фактури, угоди, оборотно-сальдові відомості), надані позивачем під час проведення перевірки.

Вказані документи надані позивачем до суду у вигляді належним чином завірених копій.

Також позивачем додано до позовної заяви інші докази на підтвердження реальності господарських операцій між сторонами - розрахунки договірної ціни, локальні кошториси на будівельні роботи, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти передачі матеріалів у монтаж, банківські виписки, відомості ресурсів витрат замовника, відомості ресурсів витрат підрядника, відомості витрачених ресурсів витрат замовника (витрати по факту), відомість витрачених ресурсів витрат підрядника (витрати по факту), тощо.

Проте, фактично підставою для висновків акту перевірки і винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стала інформація з ІС "Податковий блок" щодо контрагентів позивача, інформація, отримана від оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві - пояснення посадових осіб контрагентів, які заперечили факт підписання вказаних у акті перевірки договорів та документів на їх виконання.

Будь-яких інших підстав для висновку про порушення позивачем вимог п. 44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого зроблено висновок про заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, та завищення суми податкового кредиту, в акті перевірки не наведено.

Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Щодо посилання контролюючого органу на інформацію з ІС «Податковий блок» щодо контрагентів позивача та інформація, отримана від оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві, колегія суддів зазначає наступне.

Так, зазначені вище посилання не можуть бути визнані обґрунтованими та достатніми для викладених у акті перевірки висновків, а саме.

Надана інформація у вигляді пояснень посадових осіб контрагентів сама по собі ніякої доказової сили не має, тоді як належним доказом в даному випадку могли би бути виключно вироки суду щодо посадових осіб вказаних підприємств, що набули законної сили, щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, пов'язаних з фіктивним підприємництвом чи ухиленням від сплати податків, тощо.

За відсутності відповідного вироку суду, де визнані встановленими факти, зібрані під час розслідування кримінальних справ, будь-яка зібрана під час розслідування інформація не може бути належним доказом, оскільки вона може не знайти підтвердження за результатами судового розгляду відповідної кримінальної справи.

Зокрема, саме за наявності відповідного вироку суду була визнана обґрунтованою позиція контролюючого органу у справі №К/9901/1478/18 (2а-7075/12/2670) Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова від 16.01.18р.) http://reyestr.court.gov.ua/Review/71630425

Станом на час оформлення податкових накладних позивачу вказані підприємства мали статус платника ПДВ, і наступне анулювання відповідних свідоцтв не може бути підставою для висновку про відсутність підстав для видачі податкових накладних у попередні періоди.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів зазначає, що у позовній заяві позивачем акцентується увага на неможливості з 01.07.15 р., з початку роботи Системи електронного адміністрування ПДВ, навіть «фіктивним» фірмам зареєструвати податкові накладні без забезпечення грошовими коштами гарантії надходження до державного бюджету України сум ПДВ по цих податкових накладних, і оскільки контрагентами позивача податкові накладні зареєстровано належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних, це виключає факт несплати ними відповідних податкових зобов'язань.

Відповідач не надав пояснення, яким чином після початку роботи Системи електронного адміністрування ПДВ висновки контролюючого органу щодо реальності господарських операцій впливають на висновок про порушення податкових зобов'язань платниками податків.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлення податковим органом порушень податкового законодавства у діях інших суб'єктів господарювання, ніж позивач, в будь-якому випадку не може бути підставою для висновку про наявність порушень податкового законодавства у господарській діяльності всіх контрагентів порушника.

Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

А відтак, за умови не встановлення контролюючим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

У той же час, контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

На підставі вищ зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що ані з акту перевірки, ані з письмових заперечень відповідача не вбачається, що контролюючим органом досліджувався реальний рух активів в процесі здійснення відповідної господарської операції, не наведено доказів залучення контрагента позивача до схеми мінімалізації податкового навантаження та отримання неправомірної податкової вигоди, зокрема, відсутні докази порушення фіскальних інтересів за результатами таких взаємовідносин, ухилення від сплати податків.

При цьому, акт перевірки не містить аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом, податкової дисципліни у спірних правовідносинах, з урахуванням того, що приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Згідно п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.07 р. у справі «Інтерсплав проти України» суд нагадує, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі «Lithgow and Others v. the United Kindom» від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50-51, пп. 121-122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань (Case of Intersplav v. Ukraine, Application no. 803/02(http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-78872; p://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/974_194).

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, що відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 24 липня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

А.Б. Парінов