Постанова № 75453342, 18.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2018 року справа № 804/130/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у справі № 804/130/18 (дата складання повного тексту 10.04.2018р., суддя Боженко Н.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивачка) було задоволено. Суд визнав бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст.ст. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», згідно наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, протиправною та зобов'язав відповідача здійснити позивачці перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016 року, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст.ст. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», згідно наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, із врахуванням вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, відповідач просить рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року скасувати в частині зобов'язання відповідача застосувати положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» під час перерахунку та виплати пенсії позивачці, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог цій частині відмовити.

На адресу суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив позивачки на апеляційну скаргу відповідача. Позивачка стверджує про відсутність підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції, просить залишити скаргу відповідача без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України з 2008 року та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду в Дніпропетровській області.

Також, встановлено, що ОСОБА_1 направила на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області запит про причини не перерахування їй пенсії, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

31 липня 2017 року відповідач листом № 21630/03/03 повідомив позивача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, у зв'язку з тим, що в відсоткову надбавку за стаж служби в поліції включено період навчання в цивільному ВУЗі, що суперечить вимогам ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію», довідка про розмір грошового забезпечення була повернута до ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області для приведення у відповідність до вимог норм законодавства, зазначено, що перерахунок буде здійснено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

На чергове звернення позивачки про перерахунок пенсії Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області листом № 25866/03/03 від 12.09.2017 року повідомило, що включення періоду навчання в навчальних закладах в стаж служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, законом не передбачено. Отримавши довідку № 83/30926 на ім'я ОСОБА_1 без виправлень, листом № 24521/03/03 від 29.08.2017 року, її було знову повернуто до ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області для виправлення помилок при її оформленні.

Також, 10.11.2017 року позивачка звернулася до ліквідаційної комісії ГУМВС України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила надати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов КМУ №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови КМУ від 09.08.2006 року №268», починаючи з 1 січня 2016 року.

Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України в Дніпропетровській області розглянула заяву позивачки від 10.11.2017 року та зазначила у відповіді № 1/Л1-7289/Бр від 24.11.2017 року, що довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області супровідним листом №19/764 від 18.05.2017 року. Також у даній відповіді вказано повний текст довідки, а саме, розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2016 року за посадою старший оперуповноважений сектора карного розшуку Бабушкінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, яку вона займала на день звільнення зі служби становить: посадовий оклад 2500,00 грн., оклад за звання капітан міліції 1800 грн., надбавка за стаж служби 35% 1505 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% 375 грн., премія 0,94% 58,09 грн. Всього: 6238,09 грн..

Позивачка, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії, а свої законні права порушеними, звернулася з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, виходив з того, що у позивачки наявне право на перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988.

Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання застосувати положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» під час перерахунку та виплати пенсії позивачці.

Оскільки відповідачем не заперечується право позивачки на здійснення перерахунку пенсії та не оскаржено рішення суду першої інстанції в цій частині, колегія суддів переглядає законність рішення лише в межах доводів вимог апеляційної скарги відповідача.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині перерахунку пенсії позивачці із застосуванням норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виходив з того, що компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що підлягають застосуванню положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» до спірних правовідносин та задоволення в цій частині позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Дія зазначених положень Закону поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у тому числі, і заробітна плата (грошове забезпечення).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати/грошового забезпечення). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Отже, виходячи зі змісту наведених норм, компенсація проводиться у разі затримки нарахованих, але не виплачених доходів громадян. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що перерахунок пенсії позивачки відповідно до ст.ст. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 здійснено не було, тобто нарахування не відбулося.

Враховуючи вище викладене, апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати в частині зобов'язання відповідача застосувати положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» під час перерахунку та виплати пенсії позивачці, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні цих позовних вимог. В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у справі № 804/130/18 - скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області застосувати положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» під час перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у справі № 804/130/18 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак