Постанова № 75453252, 23.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2018 року справа № 808/3662/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Білак С.В. Чабаненко С.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.03.2018 р. в справі № 808/3662/17 (суддя Татаринов Д.В.) за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.11.2017 р. № 18223-13 та № 18228-13 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковими повідомленнями-рішеннями від 02.11.2017 р. № 18218-13 та № 18225-13 позивачам визначена сума грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік, за об'єктом оподаткування - об'єктом нерухомого майна, що знаходиться у с. Борисівка Мелітопольського району Запорізької області, вул. Мелітопольська 17-а, проте забудова багато років відсутня внаслідок знищення. У грудні 2016 р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості щодо припинення права власності позивачів на вказаний об'єкт нерухомого майна. На думку позивачів, у зв'язку з припиненням права власності припинився й податковий обов'язок позивачів зі сплати податку. Також вказують, що контролюючим органом порушено приписи п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України в частині прийняття податкових повідомлень-рішень після 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.03.2018 р. позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення Головного управління державної фіскальної служби у Запорізькій області від 02 листопада 2017 року № 18223-13 та 18228-13.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати судове рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що право власності позивачів на об'єкт нерухомого майна скасовано тільки 29.12.2016 р., тому податок на період з 01.01.2016 р. по 30.11.2016 р. повинен бути нарахований та сплачений.

Учасники справи до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС податковим повідомленням-рішенням № 18225-13 від 02 листопада 2017 року визначив ОСОБА_2 податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 8872,25 грн., податковим повідомленням-рішенням №18225-13 від 02 листопада 2017 року визначив ОСОБА_3 податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 8872,25 грн.

Судом першої інстанції досліджено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний №75432437) про реєстрацію права власності (дата формування 10 грудня 2016 року), в якому у графі «Об'єкт нерухомого майна:» зазначено «нежитлова будівля, об'єкт житлової нерухомості: Ні»; адреса АДРЕСА_1, складається з: будівлі А-1 загальна площа = 116,2 м.кв.; будівлі Б-1 загальна площа = 191,4 м.кв.; будівлі В-1 загальна площа = 114,6 м.кв.; будівлі Г-1 загальна площа = 19,6 м.кв.; будівлі Д-1 загальна площа = 829,1 м.кв.; будівлі Є-1 загальна площа = 5,6 м.кв. Власником об'єкту є: ОСОБА_2 - 1/2 (свідоцтво про право на спадщину від 18.10.2005 р.) ОСОБА_3 - 1/2 (свідоцтво про право на спадщину від 18.10.2005 р.).

Також судом першої інстанції досліджено інформацію експерта ОСОБА_4 (кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури серія АЕ №003154) за вих.№31 від 06 грудня 2016 року «Про відсутність забудови» з доданими фотоматеріалами, в якій зазначено, що об'єкт нерухомості який розташований за адресою: АДРЕСА_1, згідно з даними КП ММБТІ та договору купівлі-продажу від 12 липня 2002 pоку, складається з: нежитлової будівлі А-1 розмірами 9,0x11,90 м, Sзаг = 116,2 м.кв., Sосн = 68,2 м.кв., прибудови а-1 розмірами 11,90x3,10 м, нежитлової будівлі Б-1 розмірами 12,50x15,80, Sзаг = 1191,4 м.кв., Sосн = 177,7 м.кв., прибудови б-1 розмірами 3,20x8,95, нежитлової будівлі В-1 розмірами 23,30x6,0, Sзаг = 114,6 м.кв., Sосн = 110,2 м.кв., нежитлової будівлі Г-1 розмірами 4,10x5,95, Sзаг = 19,6 м.кв., Sосн = 19,6 м.кв., нежитлової будівлі Д-1 розмірами 54,30x15,60, Sзаг = 829,1 м.кв., Sосн = 829,1 м.кв., нежитлової будівлі Є-1 розмірами 2,90x2,85, Sзаг = 5,6 м.кв., Sосн = 5,6 м.кв., сараю Ж-1, льоха К, водогону №1 та ємностей №2-5. Власником об'єкту є: ОСОБА_2 - 1/2 (свідоцтво про право на спадщину від 18 жовтня 2005 року), ОСОБА_3 - 1/2 (свідоцтво про право на спадщину від 18 жовтня 2005 року), при обстеженні вищезгаданого нежитлового об'єкта встановлено, що нежитлова будівля А-1 з прибудовою а-1, Б-1 з прибудовою б-1, В-1, Г-1, Д-1, Є-1, сарай Ж-1, льох К, водогін №1, ємності №2-5 знесені.

Також судом першої інстанції встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 02 листопада 2017 року № 18223-13 та 18228-13 видано після 1 липня поточного року (02 листопада 2017 року), тобто, в порушення пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України контролюючим органом до 1 липня не видано податкове повідомлення рішення, а за межами встановленого податковим законодавством строку у відповідача відсутнє право нарахування податкового зобов'язання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недотримання контролюючим органом вимог Податкового кодексу України, що регулюють питання визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції неповно встановив обставини справи.

Так, судом першої інстанції скасовано податкові повідомлення-рішення від 02 листопада 2017 року №№ 18223-13 та 18228-13.

Разом з тим, предметом позову в цій справі є податкові повідомлення-рішення від 02.11.2017 р. № 18225-13 та № 18218-13.

Податкові повідомлення-рішення від 02 листопада 2017 року №№ 18223-13 та 18228-13 були предметом позову в справі № 808/3663/17.

Судом встановлено, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна до позивачі були власниками об'єкта нежитлової нерухомості, а саме у власності ОСОБА_2 перебував комплекс загальною площею 1287,7 кв.м., частка володіння 1/2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1; нежитлова будівля загальною площею 1877,6 кв.м., частка володіння ?, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2; у власності ОСОБА_3 перебуває: комплекс загальною площею 1287,7 кв.м., частка володіння ?, який розташований за адресою: АДРЕСА_1; нежитлова будівля загальною площею 1877,6 кв.м., частка володіння ?, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2

Реєстрація права власності на зазначений об'єкт нерухомого майна за позивачами скасована 21.12.2016 р. через знищення об'єкта нерухомого майна.

ГУ ДФС у Запорізькій області 02.11.2017 р. прийняті податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: № 18225-13, яким ОСОБА_2 визначено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 8872,25 грн., № 18218-13, яким ОСОБА_3 визначено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 8872,25 грн. При цьому об'єктом оподаткування цим податком контролюючий орган вважає комплекс, загальною площею 1287,7 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Підпунктами 266.1.1, 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Об'єктом оподаткування відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За приписами пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Рішенням Астраханської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області від 29.01ю2016 р. № 02 затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2016 рік, пп. 6.2 п. 6 якого встановлено, що ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб (за винятком об'єктів, зазначених у п.5.2 і 5.3) на 2016 рік встановлюється у сумі 13,78 грн. за 1 кв. метр бази оподаткування та не може перевищувати 3% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр для об'єктів нежитлової нерухомості.

За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності за позивачами на об'єкт нерухомого майна, що розташований у с. Борисівка Мелітопольського району Запорізької області, вул. Мелітопольська 17-а, припинено 21.12.2016 р.

Статтею 346 Цивільного кодексу України визначені підстави припинення права власності, зокрема, внаслідок знищення майна.

Відповідно до ст. 349 Цивільного кодексу України Право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Відтак, оскільки право власності позивачів на зазначений об'єкт нерухомого майна припинено 21.12.2016 р., цей об'єкт нерухомого майна не може бути об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, саме з 21.12.2016 р.

Тобто, позивачі мають обов'язок зі сплати цього податку за 11 місяців 2016 р.

Разом з тим, під час апеляційного перегляду справи встановлено, що контролюючим органом самостійно скасовані податкові повідомлення-рішення № 18218-13 та № 18225-13 від 02.11.2017 р., а також податкові повідомлення-рішення №№ 18223-13 та 18228-13 від 02.11.2017 р., правомірність прийняття яких було предметом розгляду справи № 808/3663/17.

При цьому відповідачем замість скасованих податкових повідомлень-рішень 31.05.2018 р. прийнятті податкові повідомлення-рішення: № 00228191-5602-0832, № 00228192-5602-0832, № 00228193-5602-0832, № 00228194-5602-0832, якими позивачам визначено суму податкового зобов'язання з податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 11 місяців 2016 р.

За приписами пп. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

Відтак, у зв'язку зі скасуванням контролюючим органом податкових повідомлень-рішень №№ 18218-13, № 18225-13 від 02.11.2017 р. фактично відсутній предмет спору як об'єкт судового захисту.

Таким чином, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення скасовані контролюючим органом, позовні вимоги задоволенню не підлягають, відповідно судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. та підлягає застосуванню судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.03.2018 р. в справі № 808/3662/17 задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.03.2018 р. в справі № 808/3662/17 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Ухвалити в справі № 808/3662/17 нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили 23.07.2018 р. та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 23.07.2018 р.

Суддя-доповідач: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: С.В. Чабаненко