Рішення № 75452746, 20.07.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року м. Черкаси справа № 925/630/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Черкаської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Черкаси) до Управління соціального захисту населення Христинівської районної державної адміністрації (Черкаська область, м. Христинівка) про стягнення 41 317,62 грн.

ВИРІШИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача боргу по компенсації витрат на надання телекомунікаційних послуг громадянам на пільговій основі в розмірі 41 317,62 грн. за період з січня 2017 року по грудень 2017 року.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених в позовній заяві та просила суд їх задовольнити. Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, причини неявки не відомі. Неявка в останнє засідання представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті. У відзиві на позов відповідач просив відмовити в позовних вимогах повністю через відсутність фінансування витрат на компенсацію наданих позивачем послуг пільговикам у сфері телекомунікаційних послуг та справу просить розглянути без участі його представника.

У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача і дослідивши зібрані у справу докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Позивач, як оператор телекомунікацій, надає відповідні послуги зв'язку споживачам - фізичним особам, в тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати. Ці особи-пільговики знаходяться на обліку у відповідача по справі, що Управлінням соціального захисту населення Христинівської районної державної адміністрації не заперечено.

Пункт 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 року, також передбачає, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред’явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

В Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Законі України "Про жертви нацистських переслідувань", Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законі України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний статус" та Законі України "Про охорону дитинства" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги) для категорій осіб, визначених цими Законами.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що протягом січня 2017 року - грудня 2017 року позивач надавав телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян і борг по наданих послугах за вказаний період складає 41 317,62 грн.

Відповідач в повній мірі не відшкодовує витрати, понесені позивачем на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, пояснюючи це відсутністю фінансування з державного бюджету.

Вказані вище положення законодавства закріплюють реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян. Визначеному законодавчо обов'язку оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв'язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, відповідає прямий обов'язок держави в особі її уповноважених органів відшкодувати вартість наданих послуг суб'єкту господарювання, який їх надає.

Відповідно до частини шостої статті 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

За змістом підпункту "б" пункту чотири частини першої статті 89 та статтею 102 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів належать видатки на відшкодування вартості послуг зв'язку, які надані тим категоріям громадян, яким державою надані пільги з їх оплати, що здійснюється за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 102 Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (пункт 2 Порядку).

Відповідно до пункту 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що сторонами не було укладено відповідного договору на відшкодування витрат позивачу, пов'язаних із наданням телекомунікаційних послуг на період 2017 року.

Однак між сторонами виникли правовідносини з надання та відшкодування послуг зв'язку окремим категоріям населення на пільговій основі, по яких відповідач (як розпорядник відповідних коштів) зобов'язаний здійснювати повний розрахунок з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

При цьому чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов'язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із вимог законів України та соціальних гарантій, встановлених державою.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 509, частин третьої та четвертої статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Позивач є суб'єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до частини другої статті 3 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки з позивачем щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, у період з січня 2017 року по грудень 2017 року включно, а відсутність бюджетних призначень на відповідні видатки в 2017 році не є підставами для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов'язання.

Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" видатків на ці потреби не передбачав, оскільки фінансові зобов'язання держави виникли не з наведеного вище Закону, а виникли із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.

Частиною другою статті 218 Господарського кодексу України та статтею 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від майнової відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів для покриття боргу.

Суд вважає, що відсутність фінансування не є обґрунтованою підставою невиконання зобов’язання здійснення розрахунків з постачальником послуг на пільгових умовах. Тобто, суд не приймає до уваги посилання відповідача на невиконання ним зобов’язання по оплаті наданих послуг у зв’язку з відсутністю у відповідача коштів з державного бюджету на їх фінансування у повному розмірі витрат.

Відповідно до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 6 статті 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Беручи до уваги викладене та враховуючи правову позицію, викладену у постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 906/621/17, суд приходить до висновку, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання по оплаті наданих позивачем телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Отже, обов"язки забезпечення фінансування наданих позивачем послуг на оплату пільгових телекомунікаційних послуг повністю покладаються на відповідача по справі.

Розмір понесених позивачем витрат на надання пільгових телекомунікаційних послуг підтверджується наявними у справі розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг за період січня - грудня 2017 року на суму 41 317,62 грн.

Такі розрахунки помісячно надсилалися позивачем відповідачу для звірки і оплати, що підтверджується наявними у справі копія ми поштових повідомлень.

За доводами позивача, відповідач проводив часткове фінансування витрат позивача на надання телекомунікаційних послуг. Так за весь вказаний період позивач нарахував 117 918,22 грн. власних витрат, з яких відповідач відшкодував лише 76 600,60 грн. Залишок боргу становить 41 317,62 грн. (а.с. 12).

За доводами позивача, відповідач за весь період січня-грудня 2017 року не направляв позивачу повідомлень про зміну складу пільговиків та не змінював їх фактичну кількість.

Правомірність позовних вимог позивачем доведена зібраними у справі доказами, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, розрахунок позовних вимог є обґрунтованими, борг не сплачено, а тому позов підлягає до повного задоволення і з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути борг по компенсації витрат на надання телекомунікаційних послуг на пільговій основі в розмірі 41 317,62 грн. за період з січня 2017 року по грудень 2017 року.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1 762,00 грн., оскільки позов задоволено повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Христинівської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код 03195910, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Соборна, 47) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Черкаської філії ПАТ "Укртелеком" (ідентифікаційний код 01181877, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 34) -- 41 317,62 грн. боргу по компенсації витрат на надання телекомунікаційних послуг споживачам на пільговій основі за січень-грудень 2017 року та 1762,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 24 липня 2018 року.

Суддя Н.М. Спаських