Рішення № 75452499, 19.07.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року Чернігів Справа № 825/2001/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Ткаченко О.Є.,

секретаря Федорок К.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 14020, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (просп. Миру, 44, м. Чернігів, 14000), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма «Сіверянка», про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просить зобов’язати зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 19.03.1984 по 04.01.1994 та призначити пенсію з 07.02.2018 на пільгових умовах за списком № 2 згідно п. «б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні їй пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не враховано періоди роботи зі шкідливими умовами праці.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки ним не підтверджено факт зайнятості протягом повного робочого дня у шкідливих умовах праці, а тому немає підстав для зарахування періоду роботи позивача до пільгового стажу та призначення пенсії за Списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначає, що посада швачки швейного цеху № 3, яку обіймала позивач, не була атестована та експертизою матеріалів атестації робочих місць, наданих Департаментом соціального захисту населення облдержадміністрації, не підтверджено пільговий характер роботи. Наголошує, що за наявності 8 років пільгового стажу позивач набуде права на пільгову пенсію за Списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по досягненню 56 років.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що доказом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, в якій відсутній запис про перехід до нормальних умов праці.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини не явки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

07.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2 згідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із врахуванням уточнюючої довідки від 22.01.2018 № 01.

Відповідач листом від 29.03.2018 № 7422/06 відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114, пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у зв’язку з відсутністю пільгової довідки, яка відповідає вимогам чинного законодавства та необхідного пенсійного віку на день подання заяви (а.с. 12-15).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

За змістом статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» : жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

За приписами статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до пунктів 3, 4.5 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 передбачає: виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин їх виникнення; дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці щодо відповідності їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил; обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії за шкідливими умовами праці; підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги і компенсації залежно від умов праці; перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення; розв'язання спорів, які можуть виникнути між юридичними особами і громадянами (працівниками) стосовно умов праці, пільг і компенсацій; розроблення комплексу заходів по оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці і оздоровлення трудящих; вивчення відповідності умов праці рівневі розвитку техніки і технології, удосконалення порядку та умов установлення і призначення пільг і компенсацій.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (без змін), відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України (п. 8). Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку (п.9).

Згідно з пунктами 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, до такої категорії працівників віднесені, серед іншого, робітники та інженерно-технічні робітники, безпосередньо зайняті в цехах, виробництвах (на правах цехів) та окремих установках нижченаведених виробництв, зокрема, гумового та шинного в цехах, ділянках: каландрових, збірних, рукавних, транспортерних стрічок та приводних ременів, автокамерних та шинних, формової та неформової техніки (за виключенням обробки гумових формових та неформових деталей), гумового взуття (за виключенням ділянок сортування та упаковки), закройно-намазочних, маканних виробів, ебоніту та виробів з нього, повітроплавного та інженерного майна, губчатих виробів, засобів хімічного захисту, прогумованих тканин, гумування закритих ємностей та хімічної апаратури, валів та інших виробів; регенерата (за виключенням ділянок старої гуми та підготовчих цехів); гутаперчі (розділ ХІ «Хімічне виробництво», підрозділ 1 «Основне виробництво», п.4).

Відповідно до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, до такої категорії працівників відносяться робітники, зайняті у виготовленні засобів хімічного захисту (розділ ХХ. Легка промисловість 2211000а-17541).

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Як вбачається з копії трудової книжки від 06.09.1982 серії БТ-І № 6529463 (а.с.16-18), ОСОБА_3І працювала за такими спеціальностями:

- 19.03.1984 – швачка-мотористка 3-го розряду зі шкідливими умовами праці;

- 01.09.1988 – 3-й розряд швачки;

- 04.10.1994 – швачка 3 розряду цеху № 3;

- 15.02.1999-28.07.2006 – 4 розряд швачки.

Відповідно до довідки ПАТ ВТФ «Сіверянка» від 22.01.2018 № 01 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_3 працювала повний робочий день на Чернігівській фабриці гумотехнічних виробів і за період з 19.03.1984 по 31.12.1991 виконувала роботи безпосередньо у виробництві засобів хімічного захисту за професією, посадою швачка-мотористка 3 розряду, яка передбачена Списком № 2 розділу 11 підрозділу 1 пункту 4 постанови Ради Міністрів України СРСР від 22.08.1956 № 1173.

Таким чином, підтверджується робота позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період з 19.03.1984 по 31.12.1991, а тому відповідний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що не заперечується Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України.

Відповідно до наказу від 28.07.1992 № 133 «Про втрату права на пільгову пенсію за роботу в шкідливих умовах» по Чернігівській швейній фабриці «Сіверянка» з 01.08.1992 втрачено право на отримання пільгової державної пенсії по наступних професіях: п.1 пп. 1.1 розкрійно-підготовчий цех: а) робітники – швачка; пп. 1.2. швацький цех № 1: а) робітники-швачка; пп. 1.3. швацька ділянка по виготовленню швацьких виробів: а) робітники - швачка (а.с. 78-79).

За результатами проведеної у 1993 році атестації робочих місць за умовами праці наказом Чернігівської швейної фабрики «Сіверянка» від 23.12.1993 №168 затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням, згідно Спискам № 1, № 2 (а.с. 41).

Відповідно до листа Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації від 05.06.2001 № 306/13 експертизою матеріалів атестації робочих місць, наданих ЗАТ «Сіверянка», встановлено, що первинна атестація робочих місць проведена відповідно з вимогами нормативних документів по цьому питанню, за її результатами видано наказ від 23.12.1993 № 168, яким підтверджено право на пенсію за Списком № 2 працівникам підрозділів, які вказані в переліку професій вищевказаного наказу про результати атестації. Умови праці, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 для професій, приведених в наказі № 168, працівникам ЗАТ «Сіверянка» підтверджено на термін до 23.12.1998 (зворотній бік а.с. 40).

Однак, згідно додатку до наказу Чернігівської швейної фабрики «Сіверянка» від 23.12.1993 №168 «Перелік робочих місць, виробництв, професій та посад, працівникам яких підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення» до Списку № 2 не віднесено посаду швачки, яку у цей період обіймала позивач (зворотній бік а.с. 41).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що період роботи позивача на посаді швачки з 19.03.1984 по 01.08.1992 має бути зарахований до пільгового стажу позивача у зв’язку з підтвердженням шкідливих умов праці в цей період, а період роботи позивача на посаді швачки на Чернігівській швейній фабриці «Сіверянка» (з 29.10.1992 – Орендне підприємство «Сіверянка», з 28.12.1993 – Закрите акціонерне товариство виробничо-торгова фірма «Сіверянка» ) з 02.08.1992 по 04.01.1994 саме зі шкідливими умовами праці не підтверджується, а тому він не підлягає зарахуванню до вказаного стажу.

З огляду на наявність у ОСОБА_3І загального страхового стажу 31 рік 10 місяців 19 днів та встановлений судом понад 8 років стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Враховуючи, що стаж роботи позивача із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 складає більше 8 років, вона має право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 2 роки, тобто по досягненню нею 56-річного віку.

На час звернення ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України вона досягла віку 54 роки, що свідчить про недосягнення віку, з якого може бути призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 із зменшенням пенсійного віку.

Беручи до уваги вказані обставини, суд дійшов висновку про протиправність відмови Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у зарахуванні періоду роботи ОСОБА_3 з 19.03.1984 по 01.08.1992 до пільгового стажу та наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати період роботи позивача з 19.03.1984 по 01.08.1992 до пільгового стажу.

Вказана позиція суду узгоджується з правовими висновками Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, викладеними в постанові від 03.05.2018 по справі № 750/7525/17 (провадження № К/9901/2079/18).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволенню частково, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 352,40 грн.

Керуючись статтями 139, 142, 183, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 14020, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (просп. Миру, 44, м.Чернігів, 14000), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма «Сіверянка», про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України (просп. Миру, буд. 44, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40378209) зарахувати ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 14020, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 19.03.1984 по 01.08.1992.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (проспект Миру, буд. 44, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40378209) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 14020, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складено 23 липня 2018 року.

Суддя О.Є. Ткаченко