Рішення № 75452403, 02.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

Дата ухвалення
02.04.2018
Номер справи
826/10903/17
Номер документу
75452403
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 квітня 2018 року № 826/10903/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайт» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Інсайт» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві так просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма В1) № 0042371404 від 17 серпня 2017 року, яким ТОВ «Інсайт» зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 450179,00 гривень, у тому числі за липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2016 року, січень 2017 року, та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 336938,25 гривень;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма Р) № 0042391404 від 17 серпня 2017 року, яким ТОВ «Інсайт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 403775,00 гривень, у тому числі основний платіж - 323020,00 гривень, та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 80755,00 гривень;

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами проведеної з 11 по 24 липня 2017 року працівниками ГУ ДФС у місті Києві документальної позапланової перевірки складено 31 липня 2017 року Акт № 528/26-15-14-04-01/37099367. За результатами висновків, викладених у Акті, відповідачем прийнято 17 серпня 2017 року податкові повідомлення-рішення № 0042371404 (форми «В1») та № 0042391404 (форми «Р»).

Однак позивач не погоджується з висновками Акту перевірки та прийнятими податковими повідомлення-рішення, вважає їх протиправними та просить скасувати.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/10903/17(далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Виходячи з положень частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вчинення процесуальної дії), враховуючи відсутність заперечень з боку сторін, у судовому засіданні судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши у письмовому провадженні подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

У період з 11 по 24 липня 2017 року працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інсаіт»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2017 року, за результатом якої складено акт від 31 липня 2017 року №528/26-15-14-04-01/37099367 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що на порушення позивачем Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 року за № 159/28289, пункту 193.1 статті 193, пунктів 200.1, 200.2, 200.4, статті 200, пункту 211.1 статті 211 Податкового кодексу України, ТОВ «Інсаіт» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на загальну суму 323020,00 гривень, у тому числі за вересень 2016 року на 108068,00 гривень, за жовтень 2016 року на 214952,00 гривень, та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 1347753,00 гривень, у тому числі за липень 2016 року на 67939,00 гривень, за серпень 2016 року на 99486,00 гривень, за вересень 2016 року на 97094,00 гривень, за жовтень 2016 року на 94938,00 гривень, за грудень 2016 року на 90892,00 гривень, за січень 2017 року на 897404,00 гривень.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято 17 серпня 2017 року податкові повідомлення-рішення

- №0042391404 (форма В1), яким ТОВ «Інсайт» зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 450179,00 гривень, у тому числі за липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2016 року, січень 2017 року, та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 336938,25 гривень;

№ 0042391404 (форма Р), яким ТОВ «Інсайт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 403775,00 гривень, у тому числі основний платіж - 323020,00 гривень, та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 80755,00 гривень.

Не погодившись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач просить визнати їх протиправними та скасувати.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України)(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 9.1. статті 9 ПК України до загальнодержавних податків належать, зокрема, податок на додану вартість.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Розміри ставок податку визначено статтею 193 ПК України.

Так, ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків по операціях з:

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я".

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема: з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно з пунктом 198.2. статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовувати в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з вимогами пункту 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 січня 2014 року № 10.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Статтею 211 ПК України визначено особливості оподаткування операцій, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему

Так, на період виконання робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, які виконуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, або за рахунок коштів, які передбачаються в Державному бюджеті України як внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" для виконання міжнародної програми - Плану здійснення заходів на об'єкті "Укриття" відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку, Урядом України і Чорнобильською атомною електростанцією:

звільняються від оподаткування операції з імпорту товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання);

оподатковуються за нульовою ставкою операції з постачання товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), виконання робіт та постачання послуг на митній території України, що здійснюються в рамках міжнародної технічної допомоги. Суми податку, сплачені платником податку - виконавцем робіт, послуг за контрактом, укладеним з особою-нерезидентом, яка уклала контракт з реципієнтом, відшкодовуються з бюджету протягом місяця, що настає після місяця, в якому подається податкова декларація, за умови наявності належним чином оформлених документів та підтвердження їх матеріалами документальної перевірки.

Разом з тим, як вбачається з Акту перевірки, який долучено до матеріалів справи, у ході перевірки відповідачем встановлено, що між VINCI Construction Grands Projets i Bouygues Travaux Publics, акредитованого в Україні, свідоцтво № 186 про акредитацію виконавця проекта міжнародної технічної допомоги, видане Міністерством економіки України, дата акредитації 12 листопада 2007 року (зі змінами від 15 липня 2008 року, від 12 січня 2009 року, від 30 грудня 2009 року, від 31 серпня 2010 року), адреса в Україні: 07100, місто Славутич, Київська область, п/с 1130, в особі Хосні Бузід , Директора проекта, уповноваженого компаніями VINCI Construction Grands Projets S.A.S. i Bouygues Travaux Publics S.A. діяти від імені компаній, в подальшому «підрядник» та ТОВ «Інсаіт», в особі директора Гунько Ольги Борисівни, в подальшому «постачальник», 15 вересня 2010 року укладено договір постанови № 869 щодо постачання продукції. Електротехнічної продукції, (в подальшому «товар»), вказану в Специфікації № 1 (додаток 1 до зазначеного договору, який є його невід'ємною частиною).

Спільне підприємство НОВАРКА в складі VINCI Construction Grands Projets i Bouygues Travaux Publics уклали договір № SIP08-1-001 (основний контракт) з Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» (замовник) на виконання робіт по проектуванню, будівництву та вводу в експлуатацію Нового Безпечного Конфайнмента в рамках:

Угоди між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку у відношенні діяльності Чорнобильського Фонду «Укриття» в Україні від 20 листопада 1997 року;

Угоди про Грант (Чорнобильський Фонд «Укриття»: Новий Безпечний Конфайнмент) між Європейський банком реконструкції та розвитку як розпорядником фондів Гранта, наданого Чорнобильським Фондом «Укриття», та Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» від 07 серпня 2007 року.

Відповідно до пункту 2.2. Договору загальна попередня сума Договору складає 1500000,00 гривень, у тому числі по ставці 0%. Загальна попередня сума Договору може мінятись в більшу чи меншу сторону в залежності від виробничої необхідності Підрядника, що затверджується замовленнями Підрядника. Видатковими накладними та актами приймання-передачі Товару.

Згідно з пунктом 3.1 відповідно до розділу 6 Рамкової Угоди між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку від 20 листопада 1997 року, ратифікованого Верховною Радою України 04 лютого 1998 року, обладнання, матеріали, роботи та послуги, які фінансуються Банком за кошти Грантів. Наданих Чорнобильським фондом «Укриття», повинні звільнятись від сплати будь-яких та всіх податків, платежів, зборів і обов'язкових виплат, які прийняті на території України згідно діючого законодавства.

Погоджена ціна договору є предметом пільгового оподаткування прибутку і оподаткування ПДВ за нульовою ставкою, як передбачено «Положенням про порядок застосування законодавства з питань пільгового оподаткування виконавців робіт, послуг на митній території України, які виконуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі на період підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття», затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державної податкової адміністрації України від 07 жовтня 2003 року № 276/477, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2003 року за № 973/8294.

Відповідно до пункту 3.5 Договору Підрядник зобов'язується надати Постачальнику всі необхідні документи (довідки-підтвердження, видані Міністерством економіки України), що підтверджують пільгове оподаткування.

Відповідно дот пункту 23 постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» виконавець, що реалізує право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові державної податкової служби, в якому перебуває на обліку як платник податків, та в копії Мінекономрозвитку інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку. У разі коли виконавцем є юридична особа - нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові державної податкової служби за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Мінекономрозвитку.

Окрім того, між VINCI Construction Grands Projets i Bouygues Travaux Publics та ТОВ «Інсаіт» було укладено ряд додаткових угод до договору поставки від 15 вересня 2010 року № 869. Однак до перевірки не було надано доказів, що ціна додаткових угод є предметом звільнення від сплати податку на прибуток та оподаткування ПДВ за 0 ставкою, як це передбачено пунктом 154.4 статті 154 та пунктом 211.1 статті 211 ПК України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2011 року № 1301, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153.

Зокрема для перевірки не було надано підтвердження подання VINCI Construction Grands Projets i Bouygues Travaux Publics інформаційного підтвердження, що подається в письмовому та електронному вигляді органові державної податкової служби за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Мінекономрозвитку.

ТОВ «Інсаіт» надано до перевірки Специфікацію № 1 (додаток 1 до Договору поставки № 869), яку розшифровано в Акті перевірки.

Однак Специфікацію № 1 (додаток до Договору поставки № 869) щодо поставки продукції, електротоварів, змащувальних матеріалів, спецодягу та засобів захисту ТОВ «Інсайт» до перевірки не надано, у зв'язку з його відсутністю. На підтвердження вказаної обставини додано пояснення головного бухгалтера позивача.

Також до перевірки не було надано Замовлення VINCI Construction Grands Projets i Bouygues Travaux Publics на поставку товарів ТОВ «Інсайт», як це передбачено пунктом 5.1 Договору.

ТОВ «Інсайт» для підтвердження оподаткування за нульовою ставкою операцій з постачання товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання) згідно Договору поставки від 15 вересня 2010 року № 869 було надано Довідку-підтвердження № 267008 від 16 листопада 2010 року на суму 1500000,00 гривень, до якої застосовується звільнення від оподаткування, довідку-підтвердження № 120008 від 11 травня 2011 року на суму 1500000,00 гривень, до якої застосовується оподаткування ПДВ за нульовою ставкою, довідку-підтвердження № 241-а008 від 16 серпня 2011 року на суму 1000000,00 гривень, до якої застосовується звільнення від оподаткування.

ТОВ «Інсайт» постановлено VINCI Construction Grands Projets i Bouygues Travaux Publics товару за 2010 рік на суму 1283538,00 гривень, за 2011 рік на суму 2395123,00 гривень, за 2012 рік на суму 6446347,00 гривень.

До перевірки не було надано доказів, що ціна додаткових угод є предметом звільнення від сплати податку на прибуток та оподаткування ПДВ за 2 ставкою, як це передбачено пунктом 154.4 статті 154 та пунктом 211.1 статті 211 ПК України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2011 року № 1301, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153.

Зокрема до перевірки не надано підтвердження подання VINCI Construction Grands Projets i Bouygues Travaux Publics інформаційного підтвердження, що подається в письмовому та електронному вигляді органові державної податкової служби за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Міністерству економічного розвитку України.

Перевіркою встановлено, що на порушення пункту 193.1 статті 193, пункту 211.2 статті 211 Податкового кодексу України ТОВ «Інсайт» занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1586508,00 гривень, у тому числі за липень 2016 року на 112641,00 гривень, за серпень 2016 року на 204172,00 гривень, за вересень 2016 року на 366519,00 гривень, за жовтень 2016 року на 301409,00 гривень, за листопад 2016 року на 72144,000 гривень, за грудень 2016 року на 234901,00 гривень, за січень 2017 року на 294722,00 гривень.

Також ТОВ «Інсайт» порушено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/282789, а саме:

з рядка 21 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року, з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2016 року, значення якого становить 161363,00 гривень перенесено в рядок 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року, з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2016 року, суму в розмірі 181033,00 гривень, чим завищено суму податкового кредиту за серпень 2016 року на 19670,00 гривень;

з рядка 21 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року, з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2016 року, значення якого становить 655462,00 гривень перенесено в рядок 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року, з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року, суму в розмірі 707598,00 гривень, чим завищено суму кредиту за грудень 2016 року на 52136,00 гривень;

Перевіркою встановлено, що на момент проведення документальної позапланової виїзної перевірки, ТОВ «Інсайт» відшкодовано за перевіряє мий період суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на загальну суму 481011,00 гривень, у тому числі за липень 2016 року у розмірі 98771,00 гривень, за серпень 2016 року у розмірі 99486,00 гривень, за вересень 2016 року у розмірі 97094,00 гривень, за жовтень 2016 року у розмірі 94938,00 гривень, за грудень 2016 року у розмірі 90722,00 гривень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно, на підставі обґрунтованих висновків встановлено порушення позивачем Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 року за № 159/28289, пункту 193.1 статті 193, пунктів 200.1, 200.2, 200.4, статті 200, пункту 211.1 статті 211 Податкового кодексу України, ТОВ «Інсайт» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на загальну суму 323020,00 гривень, у тому числі за вересень 2016 року на 108068,00 гривень, за жовтень 2016 року на 214952,00 гривень, та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 1347753,00 гривень, у тому числі за липень 2016 року на 67939,00 гривень, за серпень 2016 року на 99486,00 гривень, за вересень 2016 року на 97094,00 гривень, за жовтень 2016 року на 94938,00 гривень, за грудень 2016 року на 90892,00 гривень, за січень 2017 року на 897404,00 гривень, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Прийняті відповідачем 17 серпня 2017 року податкові повідомлення-рішення №0042391404 (форма В1), яким ТОВ «Інсайт» зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 450179,00 гривень, у тому числі за липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2016 року, січень 2017 року, та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 336938,25 гривень та № 0042391404 (форма Р), яким ТОВ «Інсайт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 403775,00 гривень, у тому числі основний платіж - 323020,00 гривень, та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 80755,00 гривень є цілком законними та обґрунтованими, а тому суд не вбачає підстав для визнання їх протиправними та скасування.

Разом з тим, позивачем не надано належних та необхідних доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог. Натомість відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, доведено суду правомірність прийнятих рішень.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини п'ятої зазначеної статті, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда

Часті запитання

Який тип судового документу № 75452403 ?

Документ № 75452403 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 75452403 ?

Дата ухвалення - 02.04.2018

Яка форма судочинства по судовому документу № 75452403 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 75452403 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 75452403, Окружний адміністративний суд міста Києва

Судове рішення № 75452403, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 02.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 75452403 відноситься до справи № 826/10903/17

Це рішення відноситься до справи № 826/10903/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 75425310
Наступний документ : 75452411