Рішення № 75451998, 12.07.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 р. Справа № 818/240/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Провозіна О.І.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, із врахуванням заяв про уточнення позовних вимог просив:

- визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у перерахунку ОСОБА_1 складової пенсійної виплати - основного розміру пенсії 55% грошового забезпечення при звільненні з органів внутрішніх справ за станом здоров'я з 01.01.1996;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок складової пенсійної виплати - основного розміру пенсії 55% грошового забезпечення при звільненні з органів внутрішніх справ за станом здоров'я з 01.01.1996.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач протиправно відмовив йому в перерахунку пенсії, оскільки право на вказаний розмір пенсії позивач має у зв'язку зі звільненням з служби через хворобу, що в повній мірі визначено п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

08.02.2018 ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, а саме: визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову в перерахунку складової пенсійної виплати - основного розміру пенсії 55% грошового забезпечення при звільненні з органів внутрішніх справ за станом здоров'я з 26.07.2017 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок складової пенсійної виплати - основного розміру пенсії 55% грошового забезпечення при звільненні з органів внутрішніх справ за станом здоров'я з 26.07.2017.

08.02.2018 ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було повернуто позовну заяву в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок складової пенсійної виплати - основного розміру пенсії 55% грошового забезпечення при звільненні з органів внутрішніх справ за станом здоров'я з 01.01.1996 по 25.07.2017.

19.02.2018 позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу суду про повернення позовної заяви в частині позовних вимог.

12.03.2018 ухвалою Сумського окружного адміністративного суду призначено судове засідання по справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 818/240/18 щодо оскарження ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог.

06.04.2018 постановою Харківського апеляційного адміністративного суду ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 по справі № 818/240/18 скасовано, справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії направлено до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Вищевказану справу повернуто до Сумського окружного адміністративного суду 11.05.2018.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 поновлено провадження у справі № 818/240/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити дії та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін на 31.05.2018.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, в частині позовних вимог щодо яких здійснювався вищевказаний апеляційний розгляд.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, надіслав на адресу суду відзив, у якому зазначив, що відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше пенсія за вислугу років призначається у розмірі: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до матеріалів пенсійної справи позивача, на день звільнення зі служби вислуга років складала 20 років 01 місяць 09 днів.

Отже, розмір пенсії становить 50 % відповідної суми грошового забезпечення за 20 років вислуги.

Тому, пенсія позивачу призначена та виплачується в межах норм чинного законодавства.

У судовому засіданні, позивач, з урахуванням уточнення, підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та розгляд справи, явку свого представника в останнє судове засідання не забезпечив, в передостанніх судових засіданнях представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення сторін, об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, а також всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що 01.01.1996 позивач був звільнений з органів внутрішніх справ на пенсію за ст. 64 п. «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС, наказом УМВС України в Сумській області від 29.12.1995 №151 о/с (а.с.8).

Згідно постанови від 05.12.1996 №308 військово-лікарської комісії, позивач був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний другого ступеня у військовий час.

З 01.01.1996 позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" за вислугу років в розмірі 50% грошового забезпечення. Про визначення складових пенсії позивача, останній не повідомлявся.

05 січня 2018 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, у якій просив здійснити йому перерахунок складової пенсійної виплати - основний розмір пенсії 55% грошового забезпечення за вислугу 20 років при звільненні за станом здоров'я з 01.01.1996.

18 січня 2018 року, листом №35/К-11 відповідач надав відповідь на вказану заяву наступного змісту: «Пунктом «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше пенсія за вислугу років призначається у розмірі: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. За матеріалами пенсійної справи, переданої управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Ви звільнені зі служби 01.01.1996 згідно зі ст.64 п. «б» через хворобу(в запас). На день звільнення зі служби вислуга років складала 20 років 01 місяць 09 днів. Отже, розмір пенсії становить 50% відповідної суми грошового забезпечення за 20 років вислуги».

Суд, задовольняючи позовні вимоги позивача, свою позицію обґрунтовує наступним.

Відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугою строків служби, призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Чинна редакція вказаної статті аналогічно до попередніх редакції так само визначає, що пенсії за вислугу років призначаються звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до довідки ОСОБА_1 про проходження служби в ОВС від 20.08.2007 №2/5-5/6, він був звільнений 01.01.1996 з ОВС за ст.64 п. «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС на підставі наказу УМВС України в Сумській області від 29.12.1995 №151 о/с.

Згідно п. «б» п.63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено постановою КМУ від 29 липня 1991 р. № 114, особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.

Відповідач, відповідно до вищевказаних відповідей на звернення позивача та відповідно до відзиву на позовну заяву не заперечував факту звільнення позивача зі служби саме за станом здоров'я. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає виключно про наявність у позивача вислуги 20 років на момент звільнення та не дає жодних аргументів на спростування доводів позивача про наявність його права на пенсію в розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення, у зв'язку зі звільнення через хворобу.

У зв'язку з зазначеним, судом встановлено, що відповідач протиправно відмовив позивачу в перерахунку його пенсії виходячи зі складової його пенсійної виплати - основного розміру пенсії 55% грошового забезпечення.

Відносно дотримання строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 51 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач намагався в досудовому порядку вирішити спір відповідно до ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідь на своє звернення позивач отримав 18.01.2018, а до суду звернувся 26.01.2018.

Враховуючи вищевикладені обставини, у суду відсутні підстави вважати порушеним строк звернення позивача до адміністративного суду.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Суд, дослідивши вказане клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу наведеної норми законодавства можна дійти висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є правом, а не обов'язком суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки у суду немає підстав вважати, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду, яке, після набрання ним законної сили, є обов'язковим до виконання.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позову заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у перерахунку ОСОБА_1 складової пенсійної виплати - основного розміру пенсії 55% грошового забезпечення при звільненні з органів внутрішніх справ за станом здоров'я з 01.01.1996.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок складової пенсійної виплати - основного розміру пенсії 55% грошового забезпечення при звільненні з органів внутрішніх справ за станом здоров'я з 01.01.1996.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 16 липня 2018 року.

Суддя С.М. Глазько