Рішення № 75451932, 24.07.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2296/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника відповідача - Кордюкової О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів з суми в розмірі 10500 грн, починаючи з 03.11.2011 по 24.04.2018 зобов'язання подати, у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що у відповідності до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 у справі №2а-1926/11/1609 та рішення Європейського суду з прав людини №10035/07 від 15.06.2017, позивачу 24.04.2018 була виплачена щорічна соціальна допомога до 5-го травня у сумі 10500 грн. Зазначає, що позивач має право на нарахування та виплату компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щорічної соціальної допомоги до 5-го травня.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 відкрито провадження у справі № 816/2296/18 та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.

18.07.2018 відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що щорічна соціальна допомога до 5-го травня має одноразовий характер у зв'язку з чим компенсація втрати частини доходів позивачу не передбачена.

23.07.2018 позивач надала до суду відповідь на відзив на адміністративний позов, в якому вказала, що щорічна соціальна допомога до 5-го травня є соціальною виплатою і не має разового характеру, оскільки згідно законодавства повинна виплачуватися до 05 травня кожного року, а тому має не визначений у часі граничний термін виплати і підпадає під дію Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 23.06.2005 року є ветераном війни - інвалідом війни 1 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 23.06.2005 року.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 01.02.2011 по справі №2а-1926/11/1609 адміністративний позов ОСОБА_2 був задоволений частково: визнана протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо виплати ОСОБА_2 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2009 р. та 2010 р. у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2009 р. та 2010 р. відповідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням проведених виплат. В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2011 по справі №2а-1926/11/1609 постанову Київського районного суду м. Полтави від 01.02.2011 скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради щодо не виплати ОСОБА_2 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2009 р. та 2010 р. у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної в м. Полтаві ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 р. та 2010 р. відповідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позовні вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2005 р., 2006 р., 2007 р. та 2008 р. відповідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» залишено без розгляду. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Через тривале невиконання постанови суду ОСОБА_2, звернулася до Європейського суду з прав людини.

На виконання рішення Європейського суду з прав людини №10035/07 від 15.06.2017 року "Віталій Іванови Кулик проти України та 191 інші заяви" 24.04.2018 позивач отримала заборгованість по виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 10 500 грн.

Вважаючи право на соціальний захист порушеним позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

В силу статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001.

Згідно зі статтями1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Згідно статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків та обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід до уваги не береться).

За змістом статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Положеннями Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений Постановою КМУ від 21.02.2001 року №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії та заробітної плати (грошове забезпечення).

Згідно з пунктами 5 - 7 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць та проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, зокрема коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету.

З аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від21.02.2001 №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Однак, суд зауважує, що щорічна соціальна допомога до 5-го травня носить одноразовий характер, а тому застосування до правовідносин, що виникли у зв'язку із порушенням термінів її виплати Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" є неправомірним, оскільки положення вказаного Закону не застосовується до грошових доходів, які мають разовий характер.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що щорічна соціальна допомога до 5-го травня має одноразовий характер, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" виплата такої компенсації не передбачена.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі наведено суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 АДРЕСА_1) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради (вул. Ст. Халтуріна, 13, м. Полтава, Полтавська область, 36000) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 липня 2018 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва