Ухвала суду № 75451925, 23.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3539/18

УХВАЛА

23 липня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Альмак-Транс» до головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про визнання протиправним та скасування рішення,зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Альмак-Транс» до головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в якому позивач просить суд:

- визнати незаконними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №530677/38437961 від 03.01.2018 року, №530661/38437961 від 03.01.2018 року, №539531/38437961 від 05.01.2018 року;

- зобов’язати головне Управління Державної Фіскальної Служби у Одеській області, комісію Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, зареєструвати податкові накладні № 148 від 29.11.2017 року, № 152 від 30.11.2017 року, № 158 від 06.12.2017 року, складені та подані ТОВ «АЛАМАК-ТРАНС» у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- витребувати від Головного Управління Державної Фіскальної Служби у Одеській області, комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації - копії рішень №530661/38437961 від 03.01.2018 року, № 539531/38437961 від 05.01.2018 року.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 ст. 171 КАС України).

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених КАС України.

Згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, в порушення вимог вищевказаної статті позивач не зазначає у позовній заяві, чи подавав він раніше позов (позови) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав чи ні.

Крім того відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі – Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною 3 ст.6 ЗУ № 3674-VI визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, розмір ставки судового збору складає – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” від 07.12.2017 року №2246-VIII, з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 1762, 00 гривень.

Перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Альмак-Транс», судом було встановлено, що предметом адміністративного позову є визнання неправомірності та скасування трьохоскаржуваних рішень відповідача №530677/38437961 від 03.01.2018 року, №530661/38437961 від 03.01.2018 року, №539531/38437961 від 05.01.2018 року, а також зобов'язання його зареєструвати три податкові накладні № 148 від 29.11.2017 року, № 152 від 30.11.2017 року, № 158 від 06.12.2017 року.

При цьому вимоги щодо зобов'язання зареєструвати податкові накладні судом вважаються похідними, оскільки визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності є передумовою для застосування іншого способу захисту порушеного права.

Разом з тим позивач в адміністративному позові заявляє вимоги про визнання неправомірності та скасування трьох різних рішень, прийнятих відповідачем відносно різних податкових накладних, що за своєю суттю являються кожною окремою позовною немайновою вимогою.

Таким чином, враховуючи, що позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, останнім не надано доказів про сплату судового збору за кожну із заявлених позовних вимог у встановленому законом розмірі.

Розмір судового збору за подання даного адміністративного позову складає 5286,00 грн. із розрахунку (3*1762, 00 грн.).

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Як вбачається з адміністративного позову позивач оскаржує рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №530677/38437961 від 03.01.2018 року, №530661/38437961 від 03.01.2018 року, № 539531/38437961 від 05.01.2018 року. При цьому до суду для захисту своїх прав та інтересів позивачка звернулась лише 17.07.2018 року, тобто з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду.

При цьому клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем разом із позовом не надано.

Позивач при цьому в адміністративному позові зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю «Альмак-Транс» вживались заходи досудового вирішення спору. Разом з тим документів на підтвердження зазначених обставин позивач до суду не надав, причин неможливості їх надання не зазначив, а отже визначити дату, з якої починається обчислюватись для позивача тримісячний строк для звернення до суду вбачається неможливим.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України позивачем в позовній заяві повинен бути зазначений перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Щодо клопотання позивача витребувати від Головного Управління Державної Фіскальної Служби у Одеській області, комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації - копії рішень № 530661/38437961 від 03.01.2018 року, № 539531/38437961 від 05.01.2018 року, суд зазначає наступне.

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 4 ст. 161 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Позивач, заявляючи клопотання про витребування у відповідачів оскаржуваних рішень, не зазначив будь-яких доводів та не надав жодних доказів, які б свідчили про реальну та об’єктивну неможливість позивача надати до суду самостійно копії вищезазначених рішень.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст.94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, копії документів містять лише штамп “з оригіналом згідно”, печатку підприємства, та підпис невідомої особи. Разом з тим на копіях додатків до позовної заяви відсутні дата завірення оригіналу, назва посади особи, яка засвідчує копію.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що позивачем не було дотримано вимог ч. 5 ст. 94 КАС України та не завірено належним чином письмові докази, що додані до позовної заяви.

Згідно частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином засвідчених додатків до адміністративного позову, копій оскаржуваних рішень №530661/38437961 від 03.01.2018 року, №539531/38437961 від 05.01.2018 року або доказів неможливості надання їх до суду, оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а також заяви про поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду у справі №1540/3539/18 та належних доказів поважності причин пропуску позивачем цього строку.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв’язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв’язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Керуючись приписами ст.ст. 5-12, 160, 161, 169, 171, 256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Альмак-Транс» до головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч.4 п.1 ст.169 КАС України.

Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький